74

Модуль 2

1. Методи менеджменту

1. Сутність методів менеджменту.

2. Економічні та організаційно-розпорядчі методи.

3. Методи правового регулювання.

4. Соціально-психологічні методи.

Еволюція поглядів на методи менеджменту

Спрямування діяльності менеджерів на конкретні результати передбачає використання певних способів та прийомів, які дозволяють здійснювати вплив на керовану систему з метою досягнення поставленої мети. Для досягнення певної цілі використовуються методи менеджменту, які найбільшою мірою відповідають зростанню ефективності організації та досягненню результатів.

Існують різні точки зору щодо визначення методів менеджменту та відповідно підходи, які їх характеризують.

Так, у ХІХ столітті менеджмент частіше за все використовував авторитарні методи управління та фізичне примушування до праці. Досягнення необхідних результатів відбувалось за рахунок здійснення директивного тиску на підлеглих та виконавців.

Методи управління тривалий час залишались незадовільними. Підхід, який існував у менеджменті, основувався на тому, що, якщо знайдеться потрібна людина, то методи управління можуть бути повністю віддані на її розсуд.

Індустріальна система поставила перед власниками та управлінцями безліч питань, які намагались вирішувати менеджери у різних індустріально розвинутих країнах. Вирішення цих проблем намагались здійснити через запровадження організаційно-розпорядчих методів менеджменту. Піонери індустріального менеджменту, представники більш пізніх течій у менеджменті розробляли окремі прийоми переважно організаційно-розпорядчого методу менеджменту.

Організаційно-розпорядчим методам управління одним із перших став приділяти увагу Р. Оуен. Він запропонував чітко визначати результати праці та на підставі них здійснювати оцінювання роботи. Намагаючись створити першу фабричну етику, він запровадив так званий тихий монітор, який слугував для покращення виробничої дисципліни. За системою тихого монітору керівником своїм підлеглим виставлялись оцінки за чотирьохбальною шкалою. Оцінки розрізнялись за кольором: чорний, синій, жовтий, білий (у порядку зростання якості). Для оцінювання використовувались бруси, які, з чотирьох боків фарбувались у визначені кольори. В кінці дня кожний міг побачити оцінку власної праці та праці тих, хто працював поруч.

Ендрю Ур, концентруючи увагу на заміні ручної праці машинною, зазначав, що одним із ефективних напрямів підвищення продуктивності може стати підвищення майстерності та навичок робітників. Він намагався за допомогою методів управління об’єднати три органічні системи: механічну, моральну та комерційну в гармонію самокерованої агенції. Механічна система відносилась до техніки та процесів, моральна – до персоналу, комерційна – до організації продаж та фінансування.

Д. МакКелем розробив набір процедур управління. В управлінні залізницею він створив складну організаційну систему, розділивши робітників за принципом виконання певних робіт. Він створив правила для того, щоб обмежити можливості людей робити роботу у відповідності до власного розуміння. Про нього писали, що він був абсолютним прихильником формальних ліній влади та повноважень.

Продовженням вчення, яке сприяло розвитку організаційно-розпорядчих методів стали роботи Ф.У. Тейлора. Одним із основних напрямів його дослідження стало нормування праці (визначення норм виробітки та норм часу як інструментів інтенсифікації праці робітників). Він намагався стандартизувати виконання завдань та рівень оплати праці. Ф.У. Тейлор створив систему управління завданнями.

Розробляючи власний підхід до адміністрування Ф.У. Тейлор поклав в його основу те, що воно повинно володіти методами і законами такими ж точними та перевіреними, як і закони природничих наук. Саме Ф. Тейлор запропонував поєднання адміністративних та соціально-психологічних методів в управлінні.

Комбінування в сучасному менеджменті всіх відомих методів дозволяє досягати організаційних цілей з більшою ефективністю, а використання певних методів, залежно від ситуації, яка склалась в організації, дозволяє мінімізувати втрату ресурсів і найбільш повно використовувати організаційний потенціал.