- •Модуль 1
- •1. Еволюція та сучасні концепції менеджменту
- •1.1. Школа наукового управління (1885 - 1920)
- •1.2. Класична або адміністративна школа управління (1920 - 1950)
- •1.3. Школа людських відносин (1930-1950)
- •1.4 Концепція людських ресурсів.
- •1.5. Школа поведінкових наук (1950 - по теперішній час).
- •1.6. Менеджмент як наука (школа науки управління, школа кількісного підходу)
- •Наукові підходи до менеджменту
- •1. Процесний підхід (1920 - 1950)
- •2. Системний підхід (початок 1950 -х років - теперішній час)
- •3. Ситуаційний підхід. (1960 -х років - теперішній час)
- •2. Організації (підприємства) як об’єкти управління
- •Процес функціонування організації як відкритої системи
- •Загальний вид матриці первинного swot-аналіза
- •3. Функції менеджменту
- •Планування як функція менеджменту
- •Oрганізація як функція управління
- •Визначення мотивації. Теорії мотивації
- •Визначення контролю. Процес контролю
- •4. Організаційні структури управління
- •Лінійна організаційна структура
- •Функціональна організаційна структура
- •Лінійно-функціональна організаційна структура
- •Продуктова дивізіональна осу
- •Регіональна дивізіональна осу
- •Дивізіональна осу, орієнтована на споживача
- •Матрична організаційна структура відділу маркетингу
- •Проектна організаційна структура
- •5. Інноваційний менеджмент
- •Технопарки
- •Технополіси
- •6. Міжнародний менеджмент
- •Рольові функції міжнародного менеджера в контексті аналізу зовнішнього середовища
- •Особливості управління персоналом в міжнародних організаціях.
- •Відбір персоналу для бнк та формування міжнародного колективу.
- •7. Стратегічний менеджмент
- •Етапи стратегічного менеджменту
- •Класифікація стратегій
- •8. Прийняття рішень в менеджменті
- •Сутність процесу прийняття рішень.
- •Етапи та характеристики раціонального прийняття рішень.
- •Властивості управлінських рішень.
- •Процес розробки і реалізації управлінського рішення
- •Фактори, що впливають на процес прийняття рішень
- •Моделі та методи прийняття управлінських рішень
- •Неформальні методи прийняття рішень.
- •Колективні методи прийняття рішень.
- •Кількісні методи прийняття рішень.
Класифікація стратегій
№ |
Ознаки класифікації |
Види стратегій |
1 |
За ієрархією |
Загально корпоративна, портфельна, ділова, функціональна |
2 |
За функціональною ознакою |
Маркетингова, фінансова, торговельна, соціальна, екологічна, організаційних перетворень |
3 |
За термінами реалізації |
Довгострокова, середньострокова, короткострокова |
4 |
За стадіями життєвого циклу організації |
Зростання, обмеженого зростання, скорочення, ліквідації |
5 |
За напрямами можливого розвитку організації |
Інтенсивний, інтеграційний, диверсификаційний розвиток |
6 |
За місцем організації у конкурентній боротьбі |
Лідер, претендент на лідерство, послідовник, новачок |
7 |
За ступенем глобалізації (охоплення ринку) |
Інтернаціоналізація, сегментація, регіоналізація |
8 |
За ознакою наступальних дій |
“Партизанська війна”; випереджувальні удари; дії, спрямовані на протиставляння сильним сторонам конкурентів; дії, спрямовані на слабкі сторони конкурентів; одночасний наступ у кількох напрямках; захоплення вільного простору |
9 |
За особливостями виробничо-господарської діяльності |
Реструктуризація, спеціалізація, диверсифікація, зниження собівартості, диференціація, концентрація. |
10 |
За галузевою орієнтацією |
У нових галузях; у галузях на стадії зрілості; у галузях на стадії стагнації чи спаду, в роздрібнених галузях; на міжнародних ринках |
11 |
За експортно-імпортною політикою |
Прямого та непрямого експорту; виробництва за кордоном; імпорту тощо. |
Кінцевим результатом стратегічного планування будуть конкретні рішення та показники (рівень прибутків, обсяг реалізації, розмір витрат тощо).
Головними задачами реалізації стратегії виступають:
Створення організації, що має необхідний рівень компетенції, можливості та ресурсну базу.
Розподіл ресурсів за стратегічно значущими напрямами.
Розробка політики та процедур для підтримки стратегії.
Впровадження передових методик та політики безперервного удосконалення.
Створення співробітниками умов для ефективного виконання стратегічних задач за рахунок впровадження інформаційних, комунікаційних, операційних та електронних систем.
Розробка системи стимулювання та заохочення при досягненні поставлених цілей та гарну реалізацію стратегії.
Створення корпоративної культури та середовища, які стимулюють реалізацію стратегії.
Створення системи внутрішнього лідерства для покращення реалізації
Схематична модель планування реалізації стратегії
Тактика - це короткотермінові стратегії, які:
розробляються з метою розвитку стратегічних цілей;
розробляються на рівні середньої ланки управління;
діють коротший час, ніж стратегії;
досить швидко реалізовуються та проявляються результативно.
Політика - це загальне керівництво для дій і прийняття управлінських рішень, які полегшують досягнення цілей. Політика спрямовує дії на досягнення цілі або виконання задач, зберігаючи незмінними цілі, але уникаючи поточних короткострокових переваг.
Процедури - дії, які слід виконувати в конкретній ситуації. Це виражені формальним способом вказівки щодо конкретних дій, які являють собою запрограмовані рішення. В загальному вигляді використання процедур обмежує свободу дій виконавців за рахунок обмеженої кількості альтернатив при прийнятті рішень.
Повністю виключає свободу дій використання правил при реалізації стратегії.
Правило вказує на те, що слід зробити в специфічній одноразовій ситуації. Воно розраховане на вирішення конкретного обмеженого питання. Таким чином правила гарантують виконання конкретних дій конкретними способами.
Правила і процедури, викликаючи певний опір співробітників, несуть позитив, який допомагає реалізації стратегії та полягають у визначенні напряму дій; дають можливість виключати повторення та дублювання в діях; дають можливість застосування процедури запрограмованих рішень; здійснювати передбачення, сприяють досягненню координації між організаційною поведінкою та стратегією.
Методами узгодження планування та контролю при реалізації стратегії виступають бюджетування та управління за цілями.
Роль бюджетування важко переоцінити, оскільки будь-які ресурси організації обмежені, тому дуже важливе кількісне визначення ресурсів і цілей – те, на що спрямоване бюджетування.
Бюджет - це метод розподілу ресурсів, розрахований у грошовій формі, для забезпечення досягнення певних цілей, які також мають грошовий вираз. При формуванні бюджету враховуються усі видатки, витрати, збитки, а також джерела надходження грошових коштів або доходів, тощо. Механізм формування бюджету передбачає попередню розробку кошторисів службами й підрозділами та підготовку підсумкового бюджету.
Оцінка стратегії – це порівняння результатів роботи з місією і цілями та аналіз участі в реалізації стратегії структури організації. Оцінка стратегії використовується як механізм здійснення зворотного зв’язку для коригування стратегії. Також як і при здійсненні управління за цілями процес оцінки стратегії має здійснюватись безповоротно та системно, охоплювати всі управлінські рівні і всі структурні підрозділи.
Оцінка стратегії здійснюється за якісними та кількісними критеріями. Кількісні підлягають безпосередньому вимірюванню і виражаються або в натуральних, або у вартісних показниках і характеризують результати діяльності організації (частка ринку, обсяг продаж, рівень витратності, чистий прибуток, ринкова вартість акцій, прибуток та вкладений капітал, норма дивідендів тощо).
