Технополіси

В усьому світі стали створювати технополіси — міста передових (високих) технологій, наукових досліджень і проектно-конструкторських розробок у відповідних галузях виробництва. Структура технополісу подібна до технопарку, однак вона розташовується в межах конкретного населеного пункту, розвиток якого забезпечується через технополіс. Технополіс — це цілісний науково-виробничий комплекс, створений на базі окремого міста.

Термін «технополіс» складається з двох слів грецького походження: «техно» — майстерність, уміння, «поліс» — місто, держава. Ідея створення технополісів як компактних науково-промислових міст, де розробляються інноваційні технології і розвиваються наукомісткі галузі виробництва, зародилась ще на початку 50-х років у США. Нині ареал поширення технополісів досить масштабний— вони склалися в Західній Європі, Північній Америці і Північно-Східній Азії.

Технополіси можуть виникати як на базі новоутворених міст, так і на базі старих, реконструйованих. Вони сприяють:

• підвищенню інноваційної активності;

• формуванню інноваційної інфраструктури;

• прискоренню комерціалізації новацій;

• структурній перебудові виробництва;

• створенню нових робочих місць;

• удосконаленню механізмів інноваційної діяльності;

• підсиленню наукоємності розвитку промисловості;

• підвищенню професіоналізму кадрів;

• підвищенню інноваційності економіки.

Розташування технополісів має відповідати таким вимогам:

• визначення регіонів, які можуть бути використані для розвитку наукомістких виробництв;

♦ формування цілей і завдань розвитку цих виробництв, індустріального розвитку регіону;

♦ планування, спорудження і підтримка промислової зони, служби, водного забезпечення, житлових зон, доріг тощо; .

♦ розробка юридичної основи (законів), що сприяє створенню умов для фінансування комерційних підприємств та інших служб, необхідних для розвитку технополісу;

♦ всебічне державне сприяння через упровадження пільгової податкової системи; створення необхідної інфраструктури; фінансової допомоги комерційним підприємствам, що сприяють розвитку високотехнологічних галузей;

Якщо технополіс «Силіконова долина» (США) виріс на військових замовленнях і тепер переживає певні труднощі з урахуванням конверсії (цьому сприяв розпад СРСР як ворожої капіталу системи), то японські технополіси розвиваються за рахунок державних вкладень у програми для цивільної науки і виробництва, щоб збільшити і закріпити відрив від США в комерційних галузях.

Строки реалізації японської програми «Технополіс» — 10—15 років, започаткована вона в 1984—1985 pp.

6. Міжнародний менеджмент

Ведення міжнародного бізнесу має значні відмінності в порівнянні з веденням бізнесу в рамках країни. Велике значення для успішної діяльності фірми набувають речі, про які національним компаніям не доводиться навіть думати. У зв'язку з цим стає очевидним необхідність ретельного вивчення особливостей ведення і управління міжнародним бізнесом, чим саме і займається міжнародний менеджмент.

У кожній країні накопичений свій, національний досвід управлінської діяльності, що має свої специфічні риси і національні особливості.

Сукупність всіх управлінських систем розвитку суспільного виробництва, що функціонують у країнах світового співтовариства, весь досвід керування усередині кожної країни і між ними, являє собою систему світового менеджменту.

Завдання міжнародного менеджменту:

1. Комплексне вивчення, аналіз і оцінка зовнішнього середовища міжнародного бізнесу в інтересах пошуку і реалізації джерел конкурентних переваг фірми.

2. Поглиблений аналіз і оцінка культурного фонду в кожній країні перебування і використання його можливостей (урахування обмежень) при виробітку стратегічних, тактичних і оперативних рішень по функціонуванню і розвитку фірми як у даній країні, так і в цілому.

3. Оцінка, вибір і практичне використання організаційних форм, у рамках яких здійснюються закордонні операції фірми, із тим щоб максимізувати ефект використання економічного потенціалу і правових можливостей країн перебування.

4. Формування і розвиток мультинаціонального колективу фірми і її підрозділів у країні базування й у країнах перебування в інтересах максимального використання особистого потенціалу робітників, можливостей окремих колективів і крос - національних ефектів від їхньої взаємодії усередині фірми.

5. Пошук, розвиток і ефективне використання різноманітних можливостей бізнес - сервісу, і насамперед у сферах фінансового, технологічного й інформаційного обслуговування економічних операцій.