Лінійна організаційна структура

Функціональні організаційні структури – це структури, які побудовані на чіткій диференціації підрозділів за функціональним спрямуванням.

До переваг функціональних структур можна віднести: чіткий розподіл праці, високу компетентність фахівців, ієрархічну підпорядкованість співробітників і органів управління, можливість професійного росту, чітко окреслену систему правил і стандартів.

Головними недоліками таких організаційних структур виступають: нездатність до швидких нововведень, відділи можуть бути більш зацікавлені в реалізації цілей та задач своїх підрозділів, а не загальних цілей організації, повільне реагування на зміни зовнішнього середовища, складність комунікацій, значний обсяг інформації.

Функціональна організаційна структура

Лінійно-функціональна ОСУ – це комбінація лінійною та функціоналньої ОСУ.

Основа структури – лінійні підрозділи, які здійснюють основну роботу, їх обслуговують функціональні підрозділи, які створені на ресурсній основі.

Переваги: більша гнучкість у порівнянні з просто лінійною ОСУ дозволяє менеджерам приймати рішення, спираючись на думку спеціалістів; вони стимулюють спеціалізацію, покращують координацію дій у функціональних підрозділах; значно ефективніше здійснюється контроль за видатками.

Недоліки: розпливчатість лінійної відповідальності; небезпека збільшення кількості підрозділів штату радників та помічників; порушення принципу єдиноначальності.

Лінійно-функціональна організаційна структура

– Лінійні підрозділи

– Функціональні підрозділи

Дивізіональні організаційні структури побудовані за принципом чіткої диференціації підрозділів за ринковими сегментами.

При цьому в основу сегментації ринку можуть бути покладені ознаки такі як: властивості товару (товарна сегментація); регіональні особливості (географічна сегментація) та потреби споживачів (характеристики споживача).

Відповідно до ознак сегментації розділяють продуктові, регіональні та орієнтовані на споживача дивізіональні організаційні структури. Передача повноважень та управління організацією в цьому разі здійснюється через управлінця, що є відповідальним за взаємодію із певним ринковим сегментом.

Одним із найпоширеніших способів організаційного розвитку є розширення асортименту продукції, що пропонується ринку. В цьому разі організація розробляє декілька продуктових (товарних) ліній, які дозволяють поєднувати гнучкість спеціалізованих організацій із стійкістю диверсифікованих. Продуктова організаційна структура, яка найбільше підходить для таких організацій, дозволяє по кожній товарній групі:

• чітко визначити прибутковість ;

• контролювати ринкові позиції організації;

• збирати розширений обсяг маркетингової інформації;

• більш чітко орієнтувати продукцію на вимоги споживача;

• розробляти комплекс маркетингу для конкретних товарів;

• підсилити відповідальність лінійних керівників за результати діяльності підпорядкованих служб і ринкові прорахунки.

Головний недолік – близькі за характером завдання виконуються в організаціях різними відповідальними особами (функціональними керівниками), тобто відбувається дублювання робіт.