Катетеризація сечового міхура

Катетеризацію сечового міхура проводят з ціллю:

‑взяття сечі для дослідження,в тому числі і бактеріологічного, при неможливості проведення надлобкової пункції;

‑моніторингу виділення сечі;

­‑виділення сечі при її затримці;

-цистографії.

Необхідні матеріали:

1.Антисептичні розчини (1%розчин дегміну, 2% водний чи 0,05% спиртовий розчин хлоргексидину, 2%спиртовий розчин йоду, 70% розчин етилового спирту).

2.Стерильні перчатки, серветки, ватні кульки, пелюшки, стерильний вазелін чи гліцерин, стерильні пробірки.

3.Уретральний катетер. Використовують шлунковий зонд №5 для дітей з масою тіла до 1800гр і №8 для дітей з масою тіла більше 1800гр.

Техніка катетеризації

А.У хлопчиків

1.Покласти дитину на спину. Ноги розвести (поза жаби).

2.Обробити антисептиком статевий член, починаючи з поверхневого отвору сечовипускного каналу і далі в проксимальному напрямку.

3.Надіти стерильні перчатки,обкласти стерильними пелюшками область промежини.

4.Намазати кінчик катетеру стерильним вазеліном чи гліцерином.

5.Утримувати статевий член перпендикулярно тілу, випрямляючи сечовипускний канал. Вводити катетер до появи сечі. Невеликий опір може виникнути при проходженні катетеру через зовнішній сфінктер,для подолання якого необхідно здійснити легкий рівномірний напір. Не потрібно форсувати введення катетеру.

6.Зібрати сечу. Якщо необхідно, залишити катетер, прикріплюючи його лейкопластирем до нижньої частини живота для попередження здавлення задньої частини сечовипускного каналу.

Б.У дівчат.

1.Положити дитину на спину,розвести ноги (поза жабеня).

2.Розвести статеві губи,обробити антисептиком область біля зовнішнього отвору сечовипускного каналу в напрямку ззовні, що зменшує ймовірність забруднення.

3.Надіти стерильні перчатки, біля статевих губ покласти стерильні серветки.

4.Двума пальцями утримувати статеві губи.Ввести змазаний катетер в сечовипускний канал,просовуючи його до появи сечі.Якщо необхідно залишити катетер,зафіксувавши його лейкопластирем до ноги.

Промивання шлунку

Показання.

З лікувальною ціллю:отруєння харчовими, лікарськими, рослинними і іншими ядами, накопичення в шлунку бродильної їжі з патологічними домішками при гастритах, гострих порушеннях травлення, пілоростенозі, пілороспазмі і інших станах.

З діагностичною ціллю: ідентифікація яду при отруєннях; виділення збудника при гострих кишечних інфекціях, туберкульозі органів дихання; цитологічне дослідження промивних вод при захворюваннях шлунка.

Протипоказання.

Віддалені сроки (більше 2 год) при отруєннях лугами і корозивними ядами внаслідок високого ризику перфорації стравоходу і шлунку; судорожний синдром.

Загальні відомості. Для проведення промивання шлунку береться зонд з діаметром,відповідним віку дитини: дітям до 3 міс промивання проводять шлунковим катетером, у дітей ранного віку ‑ тонкий зонд, діаметром 3-5мм, в старшому віці- товстий зонд, діаметром 10­‑12мм. Загальна кількість рідини для промивання шлунку дитині 1‑2 міс складає 200мл, 2‑5міс‑500мл, 6‑9міс‑600‑800мл, 9-12міс­‑800‑1000мл, старше року‑1 літр рідини на рік життя,але не більше 10 літрів. До 3 років промивання шлунку проводять ізотонічним розчином натрію хлориду чи розчином Рінгера, у старших дітей‑ профільтрованим ледве розовим 0,02% розчином калію перманганату, 0,5% розчином таніну, водою з додаванням солі (2‑3 ложки солі на 5‑10 л рідини). Рідину підігріти до 35‑37 градусів.

Етапи виконання:

1.Усадити чи покласти хворого на лівий бік з опущеною головою. Дітей молодшого віку усадити на коліна медсестрі‑ помічниці.

2. Визначити глибину введення зонду і поставити мітку. Глибина введення дорівнює відстані від переносиці до пупка.

3. Зволожити зонд. Попросити дитину відкрити рот, дітям молодшого віку рот відкривають шпателем, обгорнутим вологою марлевою серветкою.

4.Ввести зонд в шлунок до мітки, дивлячись за станом дитини (відсутність кашлю або ціанозу). Для усунення рвотного рефлексу запропонувати дитині глибоко дихати.

5.З ‘єднати зонд з воронкою або шприцем Жане видаливши із нього поршень. Якщо процедура проводиться у дітей раннього віку, поршень не виймають. З його допомогою видаляють вміст шлунку і вводять рідину для промивання.

6. Опустити воронку(шприц) вниз і почекати, поки він заповниться вмістом шлунку.

7.Злити вміст для бактеріологічного дослідження в стерильну пробірку, частину, яка залишилась‑в ємність для збору промивних вод.

8.Утримуючи воронку(шприц) нижче рівня шлунку, наповнити його розчином для промивання. На першу порцію береться не більше 15мл на кг рідину, при послідуючих введеннях кількість введеної рідини повинна відповідати кількості виведених вод.

9.Припідняти воронку і утримувати поки розчин не дойде до нижніх її частин, рідина повинна залишатися в зонді (для зберігання принципу «сифону»)

10.Опустити воронку і почекати поки вона заповниться вмістом шлунку.

11. Злити вміст в ємність для збору промивних вод.

12. Повторювати промивання до отримання чистих промивних вод.

13.Роз’єднати воронку від зонду, перекрити зонд і швидко за допомогою серветки його видалити.

14. Дати дитині воду для полоскання ротової порожнини.