4. Удосконалення управління операційними процесами майстерні загального призначення

Вивчення даного питання необхідно розпочати з проведення аналізу існуючої організаційно-виробничої структури структурного ремонтного підрозділу господарства. Підгрунтям для визначення виробничої структури сільськогосподарського підприємства є структура валової і товарної продукції, грошових надходжень, посівних площ, поголів’я худоби, витрат праці, об’ємом ремонтних робіт. Виробнича структура відображає суспільний розподіл праці при виробництві сільськогосподарських продуктів і характеризує виробничий тип господарства.

Потім на підставі виконаних досліджень (аналізу) існуючої організаційно-виробничої структури студенти пропонують прогресивні форми організації праці у ремонтному підрозділі, розробляють більш досконалу організаційну структуру і структуру управління ремонтної служби, приклад даних структур приведено в дадатках 3 і 4. Структурна змінна «Організаційна структура» відіграє важливу роль у життєдіяльності організації аграрного сектора. З одного боку, вона покликана створити організаційно-правові умови для реалізації позитивного потенціалу оптимальної виробничої структури. З другого боку оптимальна організаційна структура покликана створити умови для формування максимально простої, гнучкої, надійної та економічної організаційної структури управління і для успішної її функціонування

5. Проведення розрахунків для оптимізації чисельного складу операційного персоналу ремонтного підрозділу та регламентування структури управління та посадової інструкції.

Структура управління організації або організаційна структура управління – це упорядкована сукупність взаємозвя’заних елементів ситеми, що визначає поділ праці і службові зв’язки між структурними підрозділами і працівниками апарату управління щодо підготовки, прийняття і реалізації управлінських рішень. Вона організаційно закріплює функції за структурними підрозділами (працівниками) і регламентує потоки інформації в сисетмі управління. Свій конкретний вираз структура управління знаходить у схемі (див. додаток 4), штатному розписі, певному співвідношенні структурних підрозділів і працівників апарату управління, положення про відділи і служби – (див. додаток 6).

Планування персоналу – це процес визначення потреби підприємства в персоналі і його кваліфікаційній структурі в плановому періоді.

Сучасні організації можуть використовувати чотири методи планування персоналу: 1) екстрополяції; 2) скорегуючої екстрополяції; 3) експертних оцінок; 4) комп’ютерних моделей. Найбільше розповсюдження одержали перші два методи. Планування персоналу за допомогою них здійснюється в два етапи:

1) розрахунок робітників основного і допоміжного виробництва;

2) розрахунок потреби ІТП і службовців.

1. Розрахунок загальної планової чисельності робітників основного виробництва розраховується за формулою:

Ч_п.о.в. = Т ÷ Ф,

де: Ч_п.о.в. – планова чисельність виробничого персоналу;

Т – загально трудоємність виробничої програми, люд.-год.;

Ф – річний фонд робочого часу одного середньоспискового робітника, годин.

2. Загальна чисельність допоміжних робітників розраховується за формулою:

Ч_п.д.р. = Ч_п.о.в. × (Ч_б.д.р. ÷ Ч_б.о.р.),

де: Ч_п.д.р. – планова чисельність допоміжних робітників, чол.;

Ч_б.д.р. і Ч_б.о.р. – відповідно чисельність допоміжних і основних робітників в базовому періоді.

3. Додаткова потреба в персоналі визначається за формулою:

Д = Д_пр + Д_у,

де: Д_пр – додаткова потреба на приріст чисельності у зв’язку з розширенням виробництва або збільшення об’ємів роботи;

Д_у – додаткова потреба на відтворення природної втрати персоналу.

Соціальна структура штатного персоналу відділення організацій ремонту МТП та відділення механізації трудомістких процесів на тваринницьких фермах згідно з нормативною потребою повинна мати такий вигляд:

Організація Механізація

ремонту трудомістких

МТП процесів

тваринництва

- виробничих робітників 54% 67%

- допоміжних робітників 22% 14%

- МОП 2% -

- ІТП 22% 19%

Головним завданням менеджменту ремонтної служби сільськогосподарського підприємства – координування та інтегрування дій структурних підрозділів.