- •Загальні методичні вказівки
- •Методичні вказівки до виконання розрахунково-графічної роботи на тему «Оптимізація визначення штатної чисельності персоналу ремонтного підрозділу та проектування його структур»
- •Зміст роботи
- •Умовні (скорочення) позначення
- •1. Менеджмент у ремонтному підрозділі підприємства
- •2. Аналіз стану управління на підприємстві (відділі, службі, ремонтній майстерні і т. Ін.).
- •3. Перспективи розвитку підприємства і уточнення місії ремонтних служб.
- •4. Удосконалення управління операційними процесами майстерні загального призначення
- •5. Проведення розрахунків для оптимізації чисельного складу операційного персоналу ремонтного підрозділу та регламентування структури управління та посадової інструкції.
- •Приклад виконаня завдання – планування персоналу ремонтного виробництва сільськогосподарського підприємства
- •Розробка Положення про внутрішньогосподарський підрозділ ремонтної служби підприємства
- •Положення про внутрішньогосподарський підрозділ мзп і. Загальні положення
- •Іі. Функції
- •Номенклатура справ, що рекумендується ремонтній службі
- •Додаток 10 посадова інструкція інженера з ремонту
- •І. Загальні положення
- •Іi Завдання та обов'язки
- •III. Права
- •IV. Відповідальність
- •V. Інженер з ремонту повинен знати:
- •VI Кваліфікаційні вимоги
- •VII. Взаємовідносини (зв'язки) за посадою
- •Висновки та пропозиції
- •Додатки
- •Рекомендована література
- •Прелік управлінського персоналу, спеціалістів та операційних працівників рмм підприємства
- •61002, М. Харків, вул. Артема, 44
- •Структура відділення організації ремонту мтп
- •Ремонтне підприємство
- •Керівник ремонтного підприємства (сто)
- •Підприємство
2. Аналіз стану управління на підприємстві (відділі, службі, ремонтній майстерні і т. Ін.).
В цьому розділі описують географічне положення господарства, відстань від центральної садиби до найближчої залізничної станції до районного і обласного центрів, а також до пунктів реалізації сільськогосподарської продукції. Далі розкривають стан структурного ремонтного підрозділу, вказують основні органи управління служби, підрозділи, групи. Також вказують фактичну чисельність структурного ремонтного підрозділу по категоріям, згідно штатного розкладу. Розкривають організацію ремонтного підрозділу і роблять його аналіз.
Для оцінки розмірів ремонтних підрозділів користуються показниками вихідних даних які представлені у додатку 1. На основі вихідних даних таблиці роблять висновки, чи є розміри господарства оптимальними і чи можуть вони бути фактором, що містить зростання виробництва (виконання ремонтних робіт) чи навпаки.
Забезпеченість трудовими ресурсами визначають за останній рік дослідження як відсоткове відношення фактичної наявності робітників до планових їх потреб в таких показниках як: рівень продуктивності праці. Студенти визначають рівень фондовіддачі та фондоозброєність в цілому по господарству і конкретно у структурному ремонтному підрозділі (за вихідними даними).
Фондоозброєність праці – це вартість основних виробничих фондів сільськогосподарського призначення в розрахунку на одного середньорічного працівника :
Ф
Фондовіддача – вартість валової продукції з розрахунку на 1 грн. вартості основних виробничих фондів:
Ф
Продуктивність праці в сільськогосподарському підприємстві є складною економічною категорією. Вона характеризується системою повних, прямих, зворотніх і непрямих показників. Прямі показники продуктивності праці розраховуються як відношення об’єму виробленої продукції до кількості витраченого часу:
,
ВП – об’єм виробленої продукції в натуральному або грошовому вимірі;
Т – затрати праці на виробництво продукції, люд.-год.
Продуктивність праці характеризується також відношенням виробленої валової продукції сільського господарства в порівняльних цінах 2005 р. в розрахунку на одного середньорічного робітника. Даний показник відображає не тільки рівень продуктивності праці, але і ступінь використання робочої сили впродовж року.
3. Перспективи розвитку підприємства і уточнення місії ремонтних служб.
В даному розділі студенти показують шляхи розвитку підприємства, планування можливостей, покращення продуктивності підприємства в цілому, а токаж і окремих підрозділів (груп, служб). Щоб розкрити дані питання спочатку потрібно віднайти відправну точку, відносно якої потім оцінювати майбутні покращення. Приклади вимірників, що могли бути використані для встановлення відправної точки – це перший крок.
Другий крок включає установку цілей для обгрунтування бажаного рівня розвитку підприємства.
Третім кроком є перегляд методів для покращення продуктивності підприємства і окремих його підрозділів.
Четвертий крок – це вибір методу та його впровадження. Цей крок включає вибір методу, що буде провідним у забезпеченні успіху. Впровадження скоріше всього включає деякі рішення про те, які шляхи є найкращими для проведення змін.
