II. Роль зацікавлених осіб в корпоративному управлінні

БАЗА КОРПОРАТИВНОГО УПРАВЛІННЯ має визнавати обов'язки коркорпорації щодо зацікавлених осіб і суспільства в цілому та сприяти активній співпраці корпорацій і зацікавлених осіб у процесі створення матеріальних цінностей, робочих місць і фінансово стабільних підприємств.

База корпоративного управління за допомогою законів має забезпечити захист прав та інших законних інтересів зацікавлених осіб. Якщо законні права зацікавлених осіб порушено, вони повинні мати можливість отримання компенсації за порушення їх прав. База корпоративного управління має сприяти діям, що спроможні підвищити участь зацікавлених осіб.

Корпоративне управління має забезпечити справедливе ставлення до акціонерів, включаючи акціонерів меншості та іноземних акціонерів.

Усі акціонери мають бути захищені від шахрайства, зловживань або інсайдерської торгівлі членами правління, менеджерами чи акціонерами - власниками контрольних пакетів акцій, або іншими особами, що мають привілейований доступ до інформації.

База корпоративного управління має забезпечити своєчасне розкриття достовірної інформації щодо значних питань компанії: її фінансової ситуації, результатів діяльності, власності та управління.

Суттєва інформація, призначена для розкриття, має містити дані про:

- фінансові та операційні результати компанії;

- власників контрольних пакетів акцій;

- членів правління та посадових осіб;

- можливі суттєві фактори ризику;

- працівників і зацікавлених осіб;

- структуру та політику управління;

- цілі компанії.

Обов'язки правління:

- база корпоративного управління має забезпечити ефективний нагляд правління за компанією та підзвітність правління акціонерам;

- члени правління мають діяти на основі повної поінформованості, добросовісно, із належною обачністю, таким чином, щоб думка правління цілковито відповідала інтересам компанії в цілому. У випадку, коли прийняті рішення можуть по-різному вплинути на різні групи акціонерів, правління зобов'язане справедливо ставитись до всіх акціонерів;

- правління відповідає за дотримання інтересів інших зацікавлених осіб і забезпечення дотримання відповідних законів у межах юрисдикції компанії.

Правління має виконувати певні наглядові функції.

Принципи корпоративного управління, розроблені країнами - членами ОЕСР, стали фундаментом для вітчизняної нормотворчості у цій сфері. Зокрема, одним із перших документів такого плану став Указ Президента України "Про додаткові заходи щодо розвитку фондового ринку України" № 198/2001 від 26.03.01, яким на ДКЦПФР (з 11.2011 р. - НКЦПФР) покладено методологічне забезпечення запровадження та розвитку загальноприйнятих принципів корпоративного управління.

Усе це й стало передумовою того, що вже 11.12.09 рішенням ДКЦПФР були затверджені вітчизняні "Принципи корпоративного управління".

4. Суть корпоративної та організаційної культури

Діяльність будь-якої організації підпорядковується певній системі формальних і неформальних правил.

ФОРМАЛЬНІ ПРАВИЛА - це правила внутрішнього трудового розпорядку.

НЕФОРМАЛЬНІ ПРАВИЛА стосуються одягу, професійного жаргону, взаємин між керівниками й підлеглими тощо. Формальна система спирається на організаційну структуру підприємства, неформальна - та, яку називають організаційною, або корпоративною культурою.

Корпоративна культура в цілому розглядається як специфічна форма існування взаємопов'язаної системи, що включає:

- ієрархію цінностей, що домінує серед власників і працівників корпорації;

- сукупність засобів їх реалізації, які переважають в організації на певному етапі її розвитку.

Корпоративна культура - це організаційна культура із певною специфікою, оскільки організація є акціонерним товариством або товариством з обмеженою відповідальністю. Корпорація - це об'єднання капіталів, які вкладаються багатьма власниками. Із погляду культури взаємодії власників корпоративна культура має специфічні форми вияву. Залежно від цього можна виділити такі джерела формування корпоративної культури:

- система особистих цінностей засновників акціонерних товариств і товариств з обмеженою відповідальністю та індивідуально-своєрідних засобів їх реалізації;

- засоби, форми й структура організації діяльності, що об'єктивно втілюють деякі цінності, у тому числі особисті цінності власників акціонерів і керівників підприємства;

- уявлення про оптимальну й допустиму модель поведінки працівників у колективі, які віддзеркалюють систему внутрішніх групових цінностей, що стихійно склалися.

Суттєвим елементом корпоративної культури є також реальний вплив громадськості на стан справ у тій чи іншій корпорації.

Важливим чинником корпоративної культури є оптимальна дивідендна політика корпорації. Дивіденди в організації з високою корпоративною культурою мають виплачуватися можливо й не у великих розмірах, але регулярно. Висока корпоративна культура передбачає оптимальну взаємодію акціонерів і менеджменту підприємства та інших його працівників. Саме тут виявляються елементи організаційної культури.

Важливим елементом корпоративної культури є стосунки корпорації з навколишнім середовищем у широкому сенсі цього слова - із державою та громадськістю, постачальниками та споживачами, територіальними громадами.

Корпоративна культура має включати високий рівень культури у сфері виробництва, екології, фінансів, маркетингу. Особливо важливим елементом корпоративної культури є реакція корпорації на справедливі вимоги щодо участі акціонерного товариства в охоронні довкілля, освітніх програмах, програмах охорони здоров'я тощо.

Корпоративна культура залежить і від національних та історичних особливостей територій, де розташована та діє корпорація.

Виходячи з викладеного, можна сказати, що КОРПОРАТИВНА КУЛЬТУРА - це система матеріальних і духовних цінностей, які взаємодіють між собою та віддзеркалюють індивідуальність організації, виявляються у поведінці, взаємодії і спілкуванні працівників між собою та із зовнішнім середовищем.