2. Чим обумовлена актуальність сучасного стану бжд.

Проблема захисту людини від небезпек у різних умовах її перебування виникла одночасно з появою на Землі наших далеких предків. На зорі людства небезпечними могли бути природні явища, представники біологічного світу. Природні небезпеки були головною загрозою первісної людини.

Другий вид небезпек, який почав загрожувати людині від часу її існування на нашій планеті були дії інших людей, тобто соціально-політичні небезпеки. Війни, збройні конфлікти, вбивства, викрадення погрози, терористичні акти й інші насильства супроводжували і нині супроводжують розвиток людства. Так, за останні п’ять тисяч років існування людства історики нарахували 15,5 тисяч війн (тобто у середньому 3 війни на рік). І нажаль сучасні дослідження дозволяють стверджувати що існує тенденція до їх збільшення. (За період протягом 15 років - з кінця ХІХ ст. до Першої світової війни 1914-1918 рр. було зареєстровано 36 війн і конфліктів (2,4 війн на рік), за 21 рік між двома світовими війнами – 80 війн (4 війни на рік), з 1945 до теперішнього часу – біля 300 війн і збройних конфліктів (7,5 – 8 воєнних конфліктів на рік) в тому числі за останніх 10 років – 100 воєнних конфліктів (10 на рік).

З розвитком цивілізації почав з’являтися третій вид небезпек, творцем яких стала сама людина - небезпеки техногенного походження. Ці небезпеки походять від об’єктів створених людьми, так званих антропогенних чинників: машин, хімічних і вибухових речовин, джерел різного роду випромінювань і таке ін. Вони пов’язані з прагненням людини глибше пізнати себе і навколишній світ, створювати матеріальні блага. Разом з тим, швидка урбанізація та індустріалізація, різке зростання населення планети, інтенсивна хімізація сільського господарства, посилення багатьох інших видів антропогенного тиску на природу порушили біологічний кругообіг речовин у природі, пошкодили її регенераційні механізми, внаслідок чого почалося її прогресуюче руйнування (початок ХХІ століття ознаменовано широкомасштабними повенями в різних куточках світу, тоді як в інших місцях планети стояла небувала спека і палали пожежі. Тільки в результаті цунамі в Індійському океані наприкінці 2004 року, загинули сотні тисяч людей).

Таким чином, актуальність сучасного стану безпеки життєдіяльності визначається трьома основними складовими:

- зростанням глобальних природних небезпек, викликаних порушенням екологічної рівноваги природного середовища;

- зростанням числа техногенних небезпек (аварій і катастроф) при взаємодії людини зі складними технічними системами;

- соціально-політичним напруженням в суспільстві.

3. Таксономія (класифікація) небезпек.

Класифiкацiя небезпек - це систематизація явищ, процесів, об’єктів, які здатні нанести шкоду людині.

Таксономія  наука про класифікацію та систематизацію складних явищ, понять, об’єктів. Оскільки небезпека є поняттям складним, ієрархічним, таким, що має багато ознак, то класифікація та систематизація їх виконує важливу роль в організації наукового знання в галузі безпеки діяльності, дає змогу глибше пізнати природу небезпеки. Досконала, достатньо повна таксономія небезпек поки що не розроблена. Залежно від конкретних потреб існують різні системи класифі­кації — за джерелом походження, локалізацією, наслідками, збит­ками, сферою прояву, структурою, характером впливу на людину тощо.

По-перше – за джерелом походження (видами):

- прuроднi небезпеки - це природні об’єкти, небезпечні природні явища i стихiйнi лиха, які можуть спричинити шкоду людині чи становити загрозу для життя або здоров'я людини. Вони поділяються на тектонічні, топологічні, метеорологічні.

Тектонічні (грец. — створюючий) — рухи земної кори, пов'язані з процесами, які відбуваються в надрах Землі: виверження вулканів, землетруси.

Топологічні (грец. — місцевість і поняття, наука) пов'язані з процесами, які відбуваються на поверхні Землі: повені, зсуви, селі.

Метеорологічні (грец. - метеорологія — атмосферні та небесні явища і наука) — пов'язані з процесами, які від­буваються в атмосфері: спека, урагани, посуха та ін.

Небезпечне природне явище – явище природного походження або результати діяльності природних процесів, які за своєю інтенсивністю, масштабом поширення і тривалістю можуть уражати людей, промислові об'єкти та довкілля(дощі, засухи, тумани, ожеледі, землетруси та ін.). Стихійне лихо – явище природи, яке викликає катастрофічні наслідки і характеризується раптовим порушенням нормального життя та діяльності населення, загибеллю людей, руйнуваннями або пошкодженнями будівельних споруд, знищенням матеріальних цінностей (повені, урагани, цунамі, зсуви).

- техногенні небезпеки – це небезпеки, пов’язані з використанням транспортних засобів, з експлуатацією пiдйомно­транспортного устаткування, з використанням паливних, легко­займистих i вибухонебезпечних речовин i матерiалiв, з викорис­танням процесів, що відбуваються при підвищених температурах i тиску, з використанням електричної енергії, хiмiчних речовин, різних видів випромінювання (iонiзуючого, електромагнітного, вiброакустичного). Джерелами техногенних небезпек є вiдповiднi об'єкти, що їх породжують. Техногенні небезпеки обумовлені аваріями, катастрофами на підприємствах, об’єктах комунікацій, побуту, тощо - аварії та катастрофи з витоком хімічних і радіо активних речовин, аварії на транспорті, пожежі та вибухи.

Аварія — це небезпечна подія техногенного характеру, що ство­рює на об'єкті, території або акваторії загрозу для життя і призво­дить до руйнування будівель, споруд, обладнання і транспортних засобів, порушення виробничого процесу чи завдає шкоди довкіллю. Види аварій, які трап­ляються найчастіше:

• аварії з витоком сильнодіючих отруйних речовин (аміаку, хлору, сірчаної та азотної кислот, чадного газу, сірчаного газу та інших речовин);

• аварії з викидом радіоактивних речовин у навколишнє середовище;

• пожежі та вибухи;

• аварії на транспорті та інші.

Особливо важкі аварії можуть призвести до катастроф.

Катастрофа — це великомасштабна аварія, яка призводить до важких наслідків для людини, тваринного й рослинного світу, змі­нюючи умови середовища існування. Глобальні катастрофи охоп­люють цілі континенти і їхній розвиток ставить на межу існування всю біосферу.

- соціально-політичні небезпеки - небезпеки, викликанi низь­ким духовним i культурним рівнем, незадо­вiльним матерiальним становищем, поганими умови проживання: бродяжництво, проституцiя, пияцтво, алкоголiзм, паління, страйки, кримінальні злочини проти людини та її майна організована злочинність та ін; а також небезпеки які виникають в результаті не вирішених міждержавних, внутрішньополітичних, етнічних, конфесійних протиріч: війни, міжетнічні, міжконфесійні, прикордонні збройні конфлікти, полiтич­ний тероризм, рух опору в середині держави.

Крім того вище наведені небезпеки можуть об’єднуватися і створювати так звані комбіновані небезпеки: природно-техногенні небезпеки (смог, кислотні дощі, ерозія землі, озонові дірки, тощо), природно-соціальні (епідемії), соціально-техногенні (професійні захворювання, професійний травматизм).

По-друге – за локалізацією небезпеки поділяються:

• космічні;

• атмосферні;

• літосферні;

• гідросфері.

По-третє – за результатами:

• захворювання;

• травми;

• загибель;

• пожежі.

По-четверте – за сферою прояву:

• побутові;

• виробничі;

• спортивні;

• шляхово-транспортні.