2. Сили і засоби цивільного захисту.

Сили і засоби цивільного захисту — це особовий склад органів та підрозділів цивільного захисту, добровільні рятувальні формування, пожежна та аварійно-рятувальна техніка, пожежно-технічне та ава­рійно-рятувальне обладнання, засоби пожежогасiння, засоби, призна­чені для ліквідації наслідків аварій, катастроф, стихійних лих та засоби індивідуального захисту.

До сил цивільного захисту належать:

- оперативно-рятувальна служба цивільного захисту;

- спеціальні (воєнізовані) і спеціалізовані аварійно-рятувальні формування та їх підрозділи;

- аварійно-відновлювальні формування;

- спеціальні служби центральних та інших органів виконавчої влади, на які покладено завдання цивільного захисту;

- формування особливого періоду;

- авіаційні та піротехнічні підрозділи;

- технічні служби та їх підрозділи;

- підрозділи забезпечення та матеріальних резервів.

Оперативно-рятувальна служба цивільного захисту — це спе­ціальне воєнізоване формування, яке призначене для захисту насе­лення і територій від надзвичайних ситуацій техногенного, природ­ного і воєнного характеру, участі в територіальній обороні, міжна­родних рятувальних і гуманітарних заходах.

До регіональних та місцевих органів управління цивільно­го захисту належать:

- Рада міністрів Автономної Республіки Крим, обласні, Київська та Севастопольська міські державні адміністрації, районні державні адміністрації, органи місцевого самоврядування, структурні підроз­діли з питань цивільного захисту цих державних адміністрацій та виконавчих органів рад;

- територіальні органи управління спеціального уповноваженого центрального органу виконавчої влади з питань цивільного захисту.

До регіональних і місцевих сил цивільного захисту належать:

- аварійно-рятувальні формування і підрозділи;

- спеціалізовані аварійно-рятувальні служби;

- сили і засоби місцевих органів виконавчої влади та органів місцевого самоврядування;

- сили і засоби територіальних підсистем єдиної системи цивільного захисту;

- сили і засоби підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності та підпорядкування, які залучаються у відповідному порядку до здійснення заходів цивільного захисту;

- добровільні рятувальні формування.

Координацію діяльності центральних та місцевих органів вико­навчої влади, органів місцевого самоврядування у сфері цивільного захисту здійснюють:

- Рада національної безпеки і оборони України в межах, передбачених Законом України "Про Раду національної безпеки і оборо­ни України";

- Кабінет Міністрів України.

3. Планування заходів цивільного захисту.

Планування цивільного захисту об'єкта — це розроблення сукупності документів, у яких визначені сили і засоби, порядок і послідовність дій з метою забезпечення захисту населення, виробництва, а також виконання завдань вищих органів, пов'язаних із поданням допомоги населенню інших об'єктів і міст.

Ці документи, розроблені з урахуванням реальних можливостей і умов об'єкта, є настановою для організованих дій як з метою підготовки об'єкта до захисту в надзвичайних умовах, так із метою ліквідації наслідків надзвичайних ситуацій (стихійних лих, виробничих аварій і вогнищ воєнних конфліктів).

На об'єкті мають бути розроблені два плани: на воєнний та мирний час.

План цивільного захисту на воєнний час — це документи, які визначають організацію і порядок переведення об'єкта з мирного на воєнний час і ведення цивільнго захисту в початковий період війни.

План цивільного захисту на мирний час — це документи, які визначають організацію і порядок виконання заходів цивільного захисту з метою запобігання або зменшення можливих втрат від важких виробничих аварій, катастроф, і стихійних лих, а також ведення рятувальних та інших невідкладних робіт при їх виникненні.

Укладач

Доцент кафедри

тактико-спеціальної підготовки

підполковник міліції Антоненко С.А.