
- •Тема Господарсько-договорні забов’язання. Господарсько-правова відповідальність.
- •1. Поняття і види договорів
- •1. Принципи договорів
- •2. Зміст договору
- •3. Укладення, зміна і розірвання договору Місце, форма і момент укладення договору
- •Оферта та акцепт
- •4. Поняття виконання та принцип належного виконання зобов‘язання
- •5. Поняття, форми та види господарсько-правової відповідальність суб‘єктів підприємницької діяльності.
- •Питання до самоконтролю:
- •Нормативно-правові джерела, література:
- •Тема Правове регулювання банкрутства
- •1. Поняття неплатоспроможності та банкрутства
- •2. Сторони та інші учасники процесу у справах про банкрутство
- •3. Стадії провадження у справах про банкрутство
- •1) Порушення провадження у справі
- •Підстави для відмови у прийнятті заяви про порушення справи про банкрутство:
- •Підстави для повернення заяви про порушення справи про банкрутство:
- •Підготовче засідання господарського суду.
- •3)Виявлення кредиторів та осіб, які виявили бажання взяти участь у санації боржника (інвесторів)
- •4) Попереднє засідання господарського суду
- •5) Визнання боржника банкрутом і оголошення про банкрутство.
- •Припинення провадження у справі про банкрутство.
- •4. Позасудові та судові процедури, що застосовуються до боржника.
- •1) Процедура розпорядження майном боржника.
- •2) Проведення санації боржника.
- •3) Укладення мирової угоди.
- •4) Ліквідаційна процедура
- •Черговість задоволення вимог кредиторів:
- •Питання для самоконтролю:
- •Нормативно-правові акти, література:
- •Література
- •Додаткова література
- •Перелік нормативно-правових актів
Оферта та акцепт
Договір укладається шляхом пропозиції однієї сторони укласти договір (оферти) і прийняття пропозиції (акцепту) другою стороною.
Офертою визнається адресована одному або декільком конкретним особам пропозиція, яка достатньо визначена і виражає намір особи, що зробила пропозицію, вважати себе такою, що уклала договір з адресатом, який прийме дану пропозицію. Пропозицію укласти договір (оферту) може зробити кожна із сторін майбутнього договору. Пропозиція укласти договір буде вважатися офертою, якщо вона:
направлена конкретній особі;
містить в собі, як мінімум, всі ті умови, що для даного договору вважаються істотними;
виражає намір особи, яка її зробила, вважати себе зобов'язаною у разі її прийняття.
Офертою може бути проект договору, лист або будь-який інший документ, направлений з використанням різних способів зв’язку. У разі якщо проект господарського договору викладено як єдиний документ, він надається другій стороні у двох примірниках.
У частині третій статті 181 ГКУ встановлено певний строк для відповіді на оферту: сторона, яка одержала проект господарського договору, у разі згоди з його умовами оформляє договір і повертає один примірник договору другій стороні або надсилає відповідь на лист, факсограму тощо у двадцятиденний строк після одержання договору.
Відповідь, одержана із запізненням, є новою пропозицією.
За згодою особи, яка зробила пропозицію, договір може вважатись укладеним незалежно від того, що відповідь про прийняття пропозиції укласти договір було відправлено та (або) одержано із запізненням.
Пропозиція укласти договір може бути відкликана до моменту або в момент її одержання адресатом. Пропозиція укласти договір, одержана адресатом, не може бути відкликана протягом строку для відповіді, якщо інше не вказане у пропозиції або не випливає з її суті чи обставин, за яких вона була зроблена.
Акцептом визнається відповідь особи, якій адресована оферта, про її прийняття. Цивільне законодавство визнає в якості акцепту оферти тільки таку відповідь, в якій акцептант виражає повну та безумовну згоду з офертою. Наприклад, повертає підписаний проект договору без протоколу розбіжностей. Мовчання сторони не визнається акцептом, якщо інше не випливає із змісту закону або договору.
В деяких випадках формою акцепту може слугувати здійснення відповідних конклюдентних дій.
Особа, яка прийняла пропозицію, може відкликати свою відповідь про її прийняття, повідомивши про це особу, яка зробила пропозицію укласти договір, до моменту або в момент одержання нею відповіді про прийняття пропозиції.
Прибуття акцепту в межах строку нормально необхідного або означеного в оферті, означає укладення договору.
ГКУ передбачає спеціальну процедуру узгодження розбіжностей при укладанні господарського договору (стаття 181).
За наявності заперечень щодо окремих умов договору сторона, яка одержала проект договору, складає протокол розбіжностей, про що робиться застереження у договорі, та у двадцятиденний строк надсилає другій стороні два примірники протоколу розбіжностей разом з підписаним договором. Сторона, яка одержала протокол розбіжностей до договору, зобов'язана протягом двадцяти днів розглянути його, в цей же строк вжити заходів для врегулювання розбіжностей з другою стороною та включити до договору всі прийняті пропозиції, а ті розбіжності, що залишились неврегульованими, передати в цей же строк до суду, якщо на це є згода другої сторони1.
Згідно статті 187 ГКУ переддоговірні спори можуть бути предметом розгляду суду у разі, якщо сторони зобов'язані укласти певний господарський договір на підставі укладеного між ними попереднього договору.
День набрання чинності рішенням суду, яким вирішено питання щодо переддоговірного спору, вважається днем укладення відповідного господарського договору, якщо рішенням суду не визначено інше.
Договори за державним замовленням укладаються між визначеними законом суб'єктами господарювання - виконавцями державного замовлення та державними замовниками, що уповноважені від імені держави укладати договори (державні контракти), в яких визначаються господарські зобов'язання сторін та регулюються відносини замовника з виконавцем щодо виконання державного замовлення. Держава в особі Кабінету Міністрів України виступає гарантом за зобов'язаннями державних замовників.
Згідно частини третьої статті 179 ГКУ укладення господарського договору є обов'язковим для сторін, якщо він заснований на державному замовленні, виконання якого є обов'язком для суб'єкта господарювання у випадках, передбачених законом, або існує пряма вказівка закону щодо обов'язковості укладення договору для певних категорій суб'єктів господарювання чи органів державної влади або органів місцевого самоврядування.
Якщо сторона, яка одержала протокол розбіжностей щодо умов договору, заснованого на державному замовленні або такого, укладення якого є обов'язковим для сторін на підставі закону, або сторона - виконавець за договором, що в установленому порядку визнаний монополістом на певному ринку товарів (робіт, послуг), яка одержала протокол розбіжностей, не передасть у двадцятиденний строк до суду розбіжності, що залишилися неврегульованими, то пропозиції другої сторони вважаються прийнятими. (частина сьома статті 179 ГКУ).
Виконавець державного замовлення звільняється від обов'язку укладення державного контракту на умовах, визначених державним замовленням, у разі визнання в судовому порядку державного замовлення недійсним.
При укладенні господарського договору на основі вільного волевиявлення сторін проект договору може бути розроблений за ініціативою будь-якої із сторін у строки, погоджені самими сторонами (стаття 184 ГКУ). Укладення договору на основі вільного волевиявлення сторін може відбуватися у спрощений спосіб або у формі єдиного документа, з додержанням загального порядку укладення договорів, встановленого статтею 181 цього Кодексу. Укладення господарських договорів на основі примірних і типових договорів повинно здійснюватися з додержанням умов укладання господарських договорів (стаття 179 ГКУ) не інакше як шляхом викладення договору у вигляді єдиного документа, оформленого згідно з вимогами статті 181 ГКУ та відповідно до правил, встановлених нормативно-правовими актами щодо застосування примірного або типового договору.
До укладення господарських договорів на біржах, оптових ярмарках, публічних торгах застосовуються загальні правила укладення договорів на основі вільного волевиявлення, з урахуванням нормативно-правових актів, якими регулюється діяльність відповідних бірж, ярмарків та публічних торгів.
Договірне оформлення організаційно-господарських зобов'язань може здійснюватися учасниками господарських відносин як на основі вільного волевиявлення сторін, так і на основі примірних договорів, якщо укладання таких договорів передбачено відповідними нормативно-правовими актами. Спрощений спосіб укладання організаційно-господарських договорів не допускається (стаття 186 ГКУ).