- •Прикладна теорія цифрових автоматів
- •1 . Загальні положення курсового проектування
- •Графік курсового проектування
- •Організація курсового проектування
- •Завдання на курсове проектування
- •Підготовка доповіді на захист курсового проекту
- •Захист курсового проекту
- •2. Склад документації проекту
- •Обсяг пояснювальної записки
- •Склад пояснювальної записки
- •Склад графічного матеріалу
- •3. Пояснювальна записка
- •Теоретична частина
- •Виконання перетворень функції
- •Уточнення завдання
- •Утворення дднф і дкнф перемикальної функції
- •Мінімізація перемикальної функції
- •Мінімізація методом Квайна
- •Мінімізація методом Квайна – Мак-Класкі
- •Мінімізація методом діаграм Вейча
- •Мінімізація методом карт Карно
- •Представлення перемикальної функції в різних базисах
- •Представлення перемикальної функції в обраній операторній формі, проектування комбінаційної схеми
- •Розробка та опис функціональної схеми
- •Розробка та опис принципової схеми (вибір елементної бази)
- •Розрахунок параметрів складності, швидкодії та споживаної потужності пристрою
- •Розрахунок складності схеми
- •Розрахунок швидкодії схеми
- •Розрахунок потужності споживання
- •Висновок
- •Список літератури
- •Додатки
- •Курсовий проект
- •Мікросхема ла1
- •Мікросхема ла2
- •Мікросхема ла3
- •Мікросхема ла4
- •Мікросхема ла6
- •Мікросхема ла7
- •Мікросхема ла8
- •Мікросхема ла9
- •Мікросхема ла10
- •Мікросхема ла11
- •Мікросхема ла12
- •Мікросхема ла13
- •Мікросхема ла15
- •Мікросхема ла16
- •Мікросхема ла17
- •Мікросхема ла18
- •Мікросхема ла19
- •Мікросхема ли1
- •Мікросхема ли2
- •Мікросхема ли3
- •Мікросхема ли4
- •Мікросхема ли5
- •Мікросхема ли6
- •Мікросхема ле1
- •Мікросхема ле2
- •Мікросхема ле3
- •Мікросхема ле4
- •Мікросхема ле5
- •Мікросхема ле6
- •Мікросхема ле7
- •Мікросхема лл1
- •Мікросхема лл2
- •Мікросхема лп5
- •Мікросхема лп12
- •Мікросхема лн1
- •Мікросхема лн2
- •Мікросхема лн3
- •Мікросхема лн5
- •Мікросхема лн6
- •Мікросхема лд1
- •Мікросхема лд3
- •Література
- •1. Загальні положення курсового проектування 3
Представлення перемикальної функції в різних базисах
Функцію записують у так званій операторній формі, тобто у вигляді суперпозиції операторів логічних елементів. Операторами логічного елемента називають функцію, яку реалізує такий елемент. Якщо число входів у операторів досить велике, то отримання операторного запису функції зводиться до її представлення в одній із стандартних канонічних нормальних форм. Таких форм вісім.
-
x2x1
x3
00
0
11
110
0
1
1
1
1
1
1
Рис.7. Приклад функції, заданої картою Карно
На прикладі МДНФ функції, заданої картою Карно (рис.7), покажемо метод отримання всіх нормальних форм. Позначати відповідну нормальну форму будемо шляхом визначення їхньої внутрішньої та зовнішньої функції. Так, у ДНФ внутрішньою функцією є функція ТА, а зовнішньою - АБО, тобто ДНФ є формою типу ТА/АБО.
Застосувавши кілька разів правило де Моргана до подвійного заперечення МДНФ функції, послідовно отримуємо ось такі нормальні форми:
|
форма ТА/АБО
форма ТА-НІ/ТА-НІ форма АБО/ТА-НІ форма АБО-НІ/АБО |
Отримавши МДНФ заперечення заданої функції, тобто:
запишемо ще чотири нормальні форми:
|
форма ТА/АБО-НІ форма ТА-НІ/ТА форма АБО-ТА
форма АБО-НІ/АБО-НІ |
Нормальні форми дають можливість отримати комбінаційну схему з двома рівнями (каскадами) логічних елементів, якщо елементи мають необхідну кількість входів, а аргументи представлені прямими та інверсними значеннями.
Якщо число входів елементів р менше, ніж цього потребує реалізація отриманої нормальної форми, то змінні об'єднують в групи, що містять не більш як р елементів і використовують співвідношення виду:
Число груп змінних також не повинно перевищувати p. Інакше вказані перетворення виконують по відношенню до груп змінних. Такі перетворення дозволяють представити задану функцію в операторній формі з урахуванням числа входів елементів. Отримана в цьому випадку форма не буде нормальною, оскільки за рахунок додаткового каскадування елементів комбінаційна схема буде містити більш як два рівні.
Представлення перемикальної функції в обраній операторній формі, проектування комбінаційної схеми
За операторними представленнями функцій потрібно скласти комбінаційну схему. Задана система елементів дозволяє реалізувати одне або декілька операторних представлень функції. Наприклад, при наявності елементів ТА, АБО та TA-HI можна використати вихідну із п'яти нормальних форм (ТА/АБО, ТА-НІ/ТА-НІ, АБО/TA-HI, TA-HI/TA, АБО/ТА) для отримання відповідних операторних представлень з врахуванням числа входів елементів.
Для вибору однієї схеми із кількох можливих необхідно порівнювати їх по заданих параметрах. Найчастіше такими параметрами є складність та швидкодія схем.
З декількох можливих обирають комбінаційну схему, яка краще інших задовольняє заданим параметрам. Наприклад, при наявності елементів 2ТА-НІ і 2АБО –НІ функцію, розглянуту вище, можна подати в операторних формах ТА-НІ / ТА-НІ і АБО –НІ / АБО –НІ наступним чином:
Отриманим формам відповідають схеми на рис. 8.
а)
б)
Рис. 8. Комбінаційні схеми, синтезовані на елементах 2ТА-НІ (а) і 2АБО-НІ (б)
Якщо елементи ТА-НІ мають менший час затримки сигналів, ніж елементи АБО –НІ, то схема на рис. 8а більш швидкодійна, але вона програє другій схемі (рис. 8б) по складності: для першої схеми К=12, а для другої К=10.
