Тема 3. Український науково-дослідний інститут архівної справи та документознавства (ундіасд) як провідна установа архівної системи України

1. УНДІАСД: загальні положення, мета створення, завдання, повноваження та функції

2. Основні напрями діяльності УНДІАСД на сучасному етапі розвитку архівної справи

3. Роль УНДІАСД у розробленні теоретичних та методичних проблем сучасного українського архівознавства

Готуючись до семінару за цією темою слід зазначити, що важливою ланкою системи установ Держкомархіву є Український науково-дослідний інститут архівної справи та документознавства, на який покладено науково-методичне забезпечення розвитку архівної справи, розроблення теоретичних та методичних проблем архівознавства, документознавства, археографії, дослідження історії архівістики, новітніх архівних технологій.

До пріоритетних напрямів діяльності інституту належать:

• створення концепцій та прогнозування розвитку архівної справи і діловодства в умовах інформатизації суспільства;

• розроблення нормативних і методичних документів з основних напрямів діяльності державних архівів;

• удосконалення систем документаційного забезпечення управління і архівних технологій;

• дослідження правових аспектів роботи з документами НАФ України;

• надання науково-методичної і практичної допомоги з питань архівної справи, діловодства архівним установам;

• організація і проведення робіт з науково-технічної інформації в архівній справі;

• випуск архівознавчих видань.

Важливо наголосити на тому, що саме створення вище означеного інституту стало своєрідною відповіддю на потребу суспільства і держави в розширенні історико-архівознавчих, джерелознавчих, археографічних досліджень, реформування мережі архівних установ, реалізації положень Закону України «Про Національний архівний фонд і архівні установи».

Доцільно звернути увагу на те, що архівна система України вперше після неодноразових спроб за радянської доби отримала галузеву наукову інституцію, покликану забезпечити архівні установи теоретико-методичною базою для здійснення їхніх основних функцій.

Варто підкреслити також, що проблематика наукових досліджень інституту на сучасному етапі його діяльності безпосередньо відповідає демократичним змінам, що відбулися в усіх сферах життя суспільства та держави, архівної галузі зокрема.

Крім того, до стратегічних напрямів сучасної діяльності інституту належить й розроблення організаційно-методичних засад роботи з електронними документами, теоретичних та практичних питань доступу до документів НАФ, створення Інформаційної системи Центрального фондового каталогу, розроблення методики підготовки архівних довідників.

Тема 4. Центральні державні архіви як найважливіша складова системи архівних установ Держкомархіву

1. Центральні державні архіви України: загальні положення, підпорядкованість, мета створення, завдання, повноваження та функції

2. Центральні державні архіви вищих органів влади та управління і громадських об‘єднань України

3. Центральні державні історичні архіви України міст Києва та Львова

4. Центральні державні кінофотофоноархів ім. Г.С.Пшеничного, науково-технічний архів та архів-музей літератури і мистецтва України

При підготовці до семінару за означеною темою та аналізуючи складові системи архівних установ України важливо підкреслити, що провідна роль у формуванні НАФ та забезпеченні його збереженості належить саме центральним державним архівам.

Центральні державні архіви України створюються за рішенням Кабінету Міністрів України для зберігання документів НАФ відповідно до свого профілю, що мають загальнодержавне значення, та безпосередньо підпорядковані Держкомархіву України.

Важливо зазначити, що центральні державні архіви України як державні органи виконують завдання та функції держави з управління архівною справою і діловодством.

Характеризуючи окремо центральні державні архіви, слід наголосити на тому, що найважливіші документи НАФ, присвячені новітній історії України, зосереджені у Центральному державному архіві вищих органів влади і управління (ЦДАВО) України.

Через застосування протягом радянської доби в архівній галузі тоталітарних принципів функціонування архівних установ архівні документи були недоступні для дослідників. Після проголошення державної незалежності демократичні перетворення в країні та архівній справі, зокрема, створили сприятливі умови для реалізації прав та законних інтересів громадян України щодо отримання ретроспективної архівної інформації, фактично перетворивши НАФ на інформаційний ресурс суспільства.

Винятково цінні та унікальні документи зосереджені в сховищах Центральних державних історичних архівів міст Києва та Львова.

Важливо підкреслити, що Центральний державний історичний архів України у Києві (ЦДІАК) є однією з найдавніших архівних інституцій, яка бере свій початок з 1852 р. У фондах ЦДІАК України зберігаються унікальні документи, найдавніший з яких датовано 1369 роком.

Певну специфіку має Центральний державний історичний архів України у Львові (ЦДІАЛ), заснований як Центральний державний архів давніх актів у 1939 р. на базі Львівського архіву давніх актів. В архівосховищах архіву зберігається 800 фондів, найдавніші документи датуються 1233 роком.

Дійсною скарбницею документів новітньої політичної історії України є Центральний державний архів громадських об'єднань (ЦДАГО) України, створений 1991 р. на базі Партійного архіву Інституту історії партії при ЦК КПУ. Переважну більшість документів архіву становлять документи комуністичної партії України та її обласних організацій. Окремий фонд складають документи комсомолу України. Враховуючи те, що компартія України доби тоталітаризму впливала на всі сфери суспільного життя, вивчення її документальної спадщини є важливим джерелом дослідження української історії 1920-1980-х рр.

Центральний державний кінофотофоноархів (ЦДКФФА) України ім. Г.С.Пшеничного було засновано в Києві 1932 р. Унікальність архіву полягає у виразній специфіці документів, що зберігаються в його фондах. Ці документи дозволяють простежити прогрес у галузі аудіо- та відеотехніки. У фондах архіву збереглися унікальні кінохроніки, що зафіксували історичні події української революції 1917-1920 рр.

Зібрані у фондах архіву документи висвітлюють історію розвитку та будівництва промислових підприємств, електростанцій, модернізацію сільського господарства, здобутки у сфері науки, освіти, культури та мистецтва України.

Треба мати на увазі, що виразну специфіку має Центральний державний архів-музей літератури і мистецтва (ЦДАМЛМ) України, заснований 1968 р. з метою збирання й зберігання документів та використання архівної інформації з історії української культури, літератури і мистецтва. В архіві зберігаються документи установ культури, творчих спілок та документи особового походження діячів літератури та мистецтва.

Особливість ЦДАМЛМ України зумовлена й тим, що переважну більшість його фондів становлять особові фонди відомих діячів літератури та мистецтва.

Важливе місце серед центральних державних архівів посідає також Центральний державний науково-технічний архів (ЦДНТА) України, якого було створено 1989 р. у Харкові для зберігання науково-технічної документації. В архівосховищах архіву зосереджено понад 500 тис. одиниць зберігання науково-технічної документації починаючі з 1891 року. Документи архіву є важливим джерелом наукових досліджень з історії науки і техніки України.