Висновки

Мова ЗМІ багата на політично коректну лексику в цілому, а також на евфемізми та дисфемізми зокрема. ЗМІ маніпулюють суспільною свідомістю та формують суспільну думку. Для досягнення потрібного ефекту вживається політично коректна лексика. Політична коректність – прагнення знайти нові способи мовного вираження замість тих, які ображають почуття та гідність індивідуума, зачіпають його людські права звичайною мовною безтактністю та/чи прямолінійністю стосовно расової та статевої належності, віку, стану здоров’я, соціального статусу, зовнішності і т. п.

Політична коректність зазвичай реалізується через евфемізми. Вчені мовознавці наводять безліч варіантів дефініцій цього поняття. Проаналізувавши деякі з них, ми зробили власне визначення поняття «евфемізм»: слово або вираз, яке заміщує неприйнятне з етичної та емоційної позицій слово, прибираючи слово або вираз, яке має неприємний, грубий або непристойний ефект.

Протилежним до евфемізму є поняття «дисфемізм». Визначення цього поняття найбільш точним дала О. С. Ахманова: дисфемізм – троп, який є заміною природного в даному контексті позначення будь-якого предмету більш вульгарним, фамільярним чи грубим.

Евфемізми та дисфемізми, в цілому, беруть свій початок серед табу, як мовних, так і дієвих, родієвих тощо. Ми розглядаємо табу, як заборону вживати існуючі слова, яким надають лихого або забобонного змісту.

Основними причинами евфемізації ми вважаємо бажання показати пошану до співбесідника, бажання замаскувати неприємну правду та позначити політично коректні найменування із військової, політичної, кримінальної, бізнесової сфер. В роботі ми класифікували евфемізми за такими критеріями: функціональним, семантичним та за соціальною природою.

За функціональним критерієм, згідно класифікації В. П. Москвіна, евфемізми поділені на такі: заміщення назв жахаючих предметів та явищ, наприклад, смерті, певних хвороб, які призводять до смерті; небажання називати щось неприємне, відразливе своєю прямою номінацією; позначення дії, яка є неприйнятною в певний проміжок часу, в епоху або в певному соціумі; для уникнення прямого найменування, коли мовець боїться образити співрозмовника (так звані етикетні евфемізми), тобто при евфемістичному заміщенні змінюються слова абсолютно прийнятні для кожного, але для співрозмовника вони є образливими; маскування істинної сутності позначуваного; позначення непрестижних з точки зору соціуму, професії, організації і т. п.

За соціальним критерієм Б. А. Ларін поділяє евфемізми на такі: 1) загальноуживані евфемізми національної літературної мови; 2) класові і професійні евфемізми; 3) сімейно-побутові евфемізми.

Дискурс – загальний термін на позначення прикладів використання мови. Економічний дискурс, таким чином, набір текстів, поєднаних економічними поняттями. Економічний дискурс прагне до спрямованості на масового реципієнта, який може виявитися як фахівцем, так і неспеціалістом. Економічний дискурс дозволяє передати підсвідоме, психологічне, пом’якшене значення, яке згладить прямолінійне та грубе значення шляхом використання евфемізму, наприклад, не economic crisis, а economic depression, R-word замість recession.

Проаналізувавши типології евфемізмів та дисфемізмів за семантичним та функціональним критеріями, ми виявили що за функціональним критерієм маскування істинної сутності позначуваного – найчастіша причина для вживання евфемістичних одиниць. Часто дисфемізми в економічному дискурсі використовуються для позначення чогось неприємного, відразливого, до якого не виникає бажання називати його прямою номінацією, а також для заміщення назв жахаючих предметів чи явищ. Згідно типології за семантичним критерієм частіше за інші вживаються професійні та класові евфемізми, а іноді й приклади на позначення загальновживаних евфемізмів національної літературної мови.

Евфемізми та дисфемізми в економічному дискурсі є проблемою для перекладу. Через функції, які покладені друкованими ЗМІ на евфемізми та дисфемізми, слід ретельно підбирати еквіваленти мови перекладу або вживати одну з перекладацьких трансформацій для правильної передачі одиницю пом’якшеного, ввічливого, або навпаки грубого та лайливого значення. Найчастіше для передачі евфемізмів та дисфемізмів використовується калька.