
- •Тематичний зміст
- •§ 1. Класифікація та вимоги до систем живлення бензинових двз
- •§ 2. Карбюраторна система живлення
- •§ 2.1. Загальна будова системи
- •§ 2.2. Конструкція елементів системи
- •§ 2.3. Карбюратори
- •§ 3. Системи живлення з впорскуванням палива
- •§ 3.1. Класифікація систем впорскування
- •1989 Р.: система egas.
- •§ 3.2. Системи центрального впорскування
- •§ 3.3. Системи розподіленого впорскування
- •§ 3.4. Системи безпосереднього впорскування
- •§ 3.5. Конструкція елементів систем
- •§ 4. Тенденції розвитку систем живлення
- •Критерії засвоєння
§ 3. Системи живлення з впорскуванням палива
§ 3.1. Класифікація систем впорскування
У системах з впорскуванням палива внаслідок відсутності карбюратора знижується опір впускної системи, підвищується рівномірність розподілу палива по циліндрах і зменшується неоднорідність паливоповітряної суміші. Це дозволяє підвищити ступінь стиску і, відповідно, літрову потужність і економічність двигуна, а також екологічність ДВЗ.
Системи класифікують за різними ознаками:
1. За місцем підведення палива:
впорскування у впускний колектор:
а) центральне впорскування (одноточкове), у змішувальну камеру (рис. 33, а);
б) розподілене впорскування (багатоточкове) у зону впускних клапанів (рис. 33, б);
безпосереднє впорскування у циліндр (рис. 33, в).
2. За способом впорскування:
безперервне;
дискретне.
3. За типом вузлів дозування палива:
плунжерні насоси;
розподільники клапанного і золотникового типу;
форсунки з електромагнітним і електронним керуванням;
регулятори тиску палива.
4. За способом регулювання кількості суміші:
пневматичне;
механічне;
електронне.
5. За параметрами регулювання:
розрідження у системі впуску;
кут повороту дросельної заслінки;
витрата повітря.
6. За принципом керування системою:
програмні;
програмно-адаптивні (зі зворотнім зв’язком);
адаптивні (зі зворотнім зв’язком від багатьох параметрів).
|
|
|
Рис. 33. Типи систем впорскування: а — центральне; б — розподілене; в — безпосереднє; 1 — подача палива; 2 — подача повітря; 3 — дросельна заслінка; 4 — впускний трубопровід; 5 — форсунки; 6 — циліндри. |
Системи впорскування виконують наступні функції:
подача палива (виконують паливні бак, насос, фільтр, регулятор тиску, форсунка);
визначення параметрів роботи ДВЗ (виконують датчики);
обробка параметрів роботи ДВЗ та керування процесом впорскування (виконує блок керування).
Крім того, комплексні системи керують також процесом запалювання суміші у циліндрах.
Основним розробником європейських систем впорскування є фірма Bosch. Розглянемо хронологію розвитку систем.
Паливні системи фірми BOSCH.
Компанія Bosch почала експерименти зі створення бензинового впорскування ще у 1921 році.
У результаті численних експериментів (1923–1928 рр.) було створено першу систему бензинового впорскування, що знайшла своє застосування на авіаційних двигунах. Ця система забезпечувала більшу надійність і потужність двигуна, що було основним для авіаційної техніки того часу.
На автомобільній виставці 1951 року у м. Франкфурті було представлено перший серійний автомобіль із двотактним двигуном, що оснащений системою бензинового впорскування Bosch. У порівнянні з карбюраторними він споживав на 20% менше бензину й одночасно мав на 5 к.с. більшу потужність (28 к.с. замість 23 к.с.).
Першим серійним чотиритактним двигуном із системою бензинового впорскування компанії Bosch був Mercedes 300 L.
1967 р.: D-Jetronic (D — Drucksensor, з німецької « датчик тиску»).
Перша система впорскування палива з електронним керуванням. Електронасос подає паливо під постійним тиском 0,2 МПа до електромагнітних форсунок, які періодично (циклічно) впорскують паливо у впускні трубопроводи, де воно й змішується з повітрям. Оскільки тиск палива постійний, його кількість визначається тривалістю відкритого стану форсунки. Електронний блок керування (БК), який виконано на 25 транзисторах, визначає тривалість керуючого імпульсу залежно від температурного режиму, частоти обертання й навантаження двигуна. Інформація про навантаження міститься в сигналі датчика розрідження у впускному колекторі. Назву «Jetronic» фірма Bosch використовує для систем, що керують тільки паливоподачею.
1973 р.: K-Jetronic (K — Kontinuierlich, «постійно»).
Паливо, що подається електронасосом, проходить через регулятор-розподільник до форсунок, які безупинно впорскують у трубопроводи. Плунжер регулятора, що змінює перетин потоку палива, зв’язаний через важіль із пластиною, що розташована перпендикулярно потоку повітря у впускному тракті перед дросельною заслінкою. Зміна витрати повітря викликає переміщення плунжера регулятора й, відповідно, зміну подачі палива. Пізніше, відповідно до екологічних вимог, ця система була доповнена допоміжним БК, лямбда-зондом, електроклапаном і деякими іншими вузлами. Тиск впорскування — 0,5¸0,55 МПа.
1973 р.: L-Jetronic (L — Luft, з німецької «повітря») 1974 Porsche 914.
Електронна система впорскування з безпосереднім виміром витрати повітря й електромагнітними форсунками.
Паливо від електронасоса подається до форсунок магістраллю, у якій установлено регулятор тиску, який підтримує постійну різницю між тиском палива й повітря у впускному колекторі 0,25–0,3 МПа, що дозволяє більш точно дозувати паливо. Датчик витрати повітря містить поворотну заслінку, яку з’єднано зі зворотною пружиною й потенціометром. У датчик витрати повітря убудовано датчик температури для урахування залежності густини повітря від його температури. Для спрощення всі форсунки електрично з’єднані паралельно й здійснюють впорскування один раз при кожному оберті колінчастого вала. Для деяких ринків випускалися спеціальні модифікації, що розрізнялися деталями: LE-Jetronic для Європи й LU-Jetronic для США.
1976 р.: Початок виробництва лямбда-зонда.
1979 р.: М-Motronic.
Назву «Motronic» фірма Bosch застосовує до систем, що одночасно управляють паливоподачею і запалюванням від одного БК відповідно до загальних критеріїв оптимізації. Систему виконано на основі L-Jetronic.
1981 р.: LH-Jetronic (L — Luft, «повітря», H — Heiße-leitung, «гаряча нитка»).
Створена на основі L-Jetronic і відрізняється застосуванням датчика масової витрати повітря. Повітря, яке надходить у двигун, обдуває вольфрамову спіраль, що підігрівається, та є частиною електричного вимірювального моста. Сигнал з датчика разом із частотою обертання двигуна є основними величинами, що задають роботу системи.
Датчик температури, що убудовано у вимірник маси повітря, забезпечує незалежність вихідного сигналу від температури повітря.
1982 р.: KE-Jetronic (E — Elektronik).
Подальший розвиток K-Jetronic. Відрізняється конструкцією регулятора-розподільника, у який додатково убудовано електрогідравлічний регулятор, що керується мікропроцесорним БК. Крім того, датчик витрати повітря з’єднано не тільки із плунжером, як у K-Jetronic, але й з потенціометром, сигнал з якого надходить у БК.
1986 р.: Mono-Jetronic.
Система центрального (або одноточкового) впорскування з електронним керуванням містить тільки одну електромагнітну форсунку, що встановлена перед дросельною заслінкою. Паливоповітряна суміш надходить у циліндри двигуна так само, як і при застосуванні карбюратора. За точністю паливоподачі займає проміжне положення між карбюратором і розподіленим впорскуванням. Невисока вартість дозволила оснастити автомобілі малого й середнього класу системою бензинового упорскування без істотного збільшення їхньої ціни.
1989 р.: Mono-Motronic.
Система Mono-Jetronic, що оснащена електронним запалюванням і мікропроцесором, була використана у серійному виробництві автомобілів під назвою Mono-Motronic.
1989 р.: МР-Motronic.
У якості датчика навантаження двигуна використається датчик розрідження у впускному колекторі.