§ 5. Класифікація та властивості моторних масел

Масла, що застосовують для змащування поршневих ДВЗ, називають моторними. Залежно від призначення, їх підрозділяють на масла для дизелів, масла для бензинових двигунів й універсальні моторні масла, які призначені для змащування двигунів обох типів. Всі сучасні моторні масла складаються з базових масел і присадок для поліпшення їхніх властивостей. За температурними межами працездатності моторні масла підрозділяють на літні, зимові й всесезонні. У якості базових масел використовують дистилятні компоненти різної в’язкості, залишкові компоненти, суміші залишкового й дистилятних компонентів, а також синтетичні продукти (полі-альфа-олефіни, алкілбензоли, ефіри). Більшість всесезонних масел одержують шляхом загущення малов’язкої основи макрополімерними присадками. За складом базового масла моторні масла підрозділяють на синтетичні, мінеральні й частково синтетичні (суміші мінерального й синтетичного компонентів).

Загальні вимоги до моторних масел:

• висока миюча здатність стосовно різних нерозчинних забруднень, що забезпечують чистоту деталей двигуна;

• високі термічна і термоокислювальна стабільності (дозволяють використати масла для охолодження поршнів, підвищувати граничне нагрівання масла в картері, збільшувати строк заміни);

• достатні протизношувальні властивості;

• відсутність корозійного впливу на матеріали деталей двигуна як у процесі роботи, так і при тривалих перервах;

• стійкість до старіння, здатність протистояти зовнішнім впливам з мінімальним погіршенням властивостей;

• пологість в’язкісно-температурної характеристики, забезпечення холодного пуску, прокачуваності при холодному пуску й надійному змащуванні в екстремальних умовах при високих навантаженнях і температурі навколишнього середовища;

• сумісність із матеріалами ущільнень, сумісність із каталізаторами системи нейтралізації відпрацьованих газів;

• висока стабільність при транспортуванні й зберіганні в регламентованих умовах;

• мала вспінюваність при високій і низькій температурах;

• мала летючість, низька витрата на вигар (екологічність).

До деяких масел пред’являють особливі, додаткові вимоги. Так, масла, що загущені макрополімерними присадками, повинні мати необхідну стійкість до механічної та термічної деструкції; для суднових дизельних масел особливо важлива вологостійкість присадок і мала емульгованість із водою; для енергозберігаючих — антифрикційність.

Властивості масел і методи їхньої оцінки.

Миючі присадки забезпечують необхідну чистоту деталей двигуна та знижують схильність масла до утворення низькотемпературних відкладень і швидкість забруднення фільтрів тонкого очищення масла. При роботі двигунів на паливах з підвищеним вмістом сірки миючі присадки, що надають маслу лужність, перешкоджають утворенню відкладень на деталях двигунів шляхом нейтралізації кислот, що утворяться із продуктів згоряння палива.

Стійкість моторних масел до окислювання підвищують введенням у їхній состав антиокисних присадок. Антиокисні властивості в значній мірі визначають стійкість масла до старіння.

Протизношувальні властивості моторного масла залежать від хімічного складу й полярності базового масла, складу композиції присадок і в’язкісно-температурної характеристики масла із присадками, що в основному визначає температурні межі його застосовності (захист деталей від зношування при пуску двигуна, при максимальних навантаженнях і температурах навколишнього середовища). Тенденція до застосування малов’язких масел для досягнення економії палива й обмеження надходження масла до верхньої частини циліндра для зменшення витрати на вигар вимагають поліпшення протизношувальних властивостей масел при граничному змащенні. Це досягається введенням спеціальних протизношувальних присадок, що містять сірку, фосфор, галогени, бор, а також введенням беззольних дисперсантів, що містять протизношувальні фрагменти.

Антикорозійні присадки захищають антифрикційні матеріали (свинцювату бронзу), утворюючи на їхній поверхні міцну захисну плівку. Антиокислювачі перешкоджають утворенню агресивних кислот. Іноді необхідно вводити в моторні масла присадки-деактиватори, що охороняють поверхню від корозійного руйнування.

В’язкісно-температурні властивості — одна з найважливіших характеристик моторного масла. Від цих властивостей залежить діапазон температури навколишнього середовища, у якому дане масло забезпечує пуск двигуна без попереднього підігріву, безперешкодне прокачування масла насосом у системі, надійне змащування й охолодження деталей двигуна при найбільших припустимих навантаженнях і температурі навколишнього середовища. Навіть у помірних кліматичних умовах діапазон зміни температури масла від холодного пуску взимку до максимального прогріву в підшипниках колінчастого вала або в зоні поршневих кілець становить до 180–190 °С. В’язкість мінеральних масел в інтервалі температур від -30 до +150 °С змінюється в тисячі разів. Літні масла, що мають достатню в’язкість при високій температурі, забезпечують пуск двигуна при температурі навколишнього середовища близько 0 °С. Зимові масла, що забезпечують холодний пуск при негативних температурах, мають недостатню в’язкість при високій температурі. Таким чином, сезонні масла незалежно від їхнього наробітку необхідно міняти двічі на рік. Це ускладнює й здорожує експлуатацію двигунів. Проблема вирішена створенням всесезонних масел, які загущені полімерними присадками загущення. В’язкісно-температурні властивості загущених масел такі, що при негативних температурах вони подібні зимовим, а в області високих температур — літнім.

В’язкісні присадки відносно мало підвищують в’язкість базового масла при низькій температурі, але значно збільшують її при високій температурі, що обумовлено збільшенням об’єму макрополімерних молекул з підвищенням температури й рядом інших ефектів.

На відміну від сезонних, загущені всезонні масла змінюють в’язкість під впливом не тільки температури, але й швидкості зрушення, причому ця зміна тимчасова. Зі зменшенням швидкості відносного переміщення деталей в’язкість зростає, а зі збільшенням — знижується. Цей ефект більше проявляється при низькій температурі, але зберігається й при високій, що має два позитивних наслідки: зниження в’язкості на початку провертання холодного двигуна стартером полегшує пуск, а невелике зниження в’язкості масла в зазорах між поверхнями тертя деталей прогрітого двигуна зменшує втрати енергії на тертя й дає економію палива.

Характеристиками в’язкісно-температурних властивостей служать кінематична в’язкість і динамічна в’язкість, а також індекс в’язкості — безрозмірний показник положистості в’язкісно-температурної залежності, який розраховують за значеннями кінематичної в’язкості масла, що обмірюють при 40 та 100 °С (ГОСТ 25371–82). У нормативній документації на зимові масла іноді нормують кінематичну в’язкість при низьких температурах. Індекс в’язкості мінеральних масел без в’язкісних присадок становить 85–100.

Синтетичні базові компоненти мають індекс в’язкості 120–150, що дає можливість одержувати на їхній основі всесезонні масла з дуже широким температурним діапазоном працездатності.

До низькотемпературних характеристик масел відносять температуру застигання, при якій масло не тече під дією сили ваги, тобто губить плинність. Вона повинна бути на 5–7 °С нижче тієї температури, при якій масло повинне забезпечувати прокачуваність. У більшості випадків застигання моторних масел обумовлено утворенням в об’ємі охолоджуваного масла кристалів парафінів. Необхідна за нормативною документацією температура застигання досягається депарафинізацією базових компонентів й/або введенням до складу моторного масла депресорних присадок (поліметакрилати, алкілнафталіни й ін.).

Класифікація моторних масел відповідно до ГОСТ 17479.1–85 підрозділяє їх на класи за в’язкістю та групи за призначенням і рівнем експлуатаційних властивостей. Нижче наведено класифікацію моторних масел з урахуванням Зміни №3 до ГОСТ 17479.1–85, яким збільшене число класів в’язкості й змінені їхні границі, уведені нові групи за призначенням й рівнем експлуатаційних властивостей, а також деякі найменування. Наприклад, по всьому тексту стандарту масла для карбюраторних двигунів називаються більш точним терміном — маслами для бензинових двигунів.

ГОСТ 17479.1–85 передбачене позначення моторних масел, що повідомляє споживачеві основну інформацію про їхні властивості й область застосування. Стандартна марка включає наступні знаки: букву М(моторне), цифру або дріб, що вказує клас або класи в’язкості (останнє для всесезонних масел), одну або дві з перших шести букв алфавіту, що позначають рівень експлуатаційних властивостей й область застосування даного масла. Універсальні масла позначають буквою без індексу або двома різними буквами з різними індексами. Індекс 1 привласнюють маслам для бензинових двигунів, індекс 2 — дизельним маслам.

Класи в’язкості моторних масел, що установлені ГОСТ 17479.1–85, представлені у таблиці 1, а групи за призначенням й експлуатаційним властивостям — у таблиці 2.

Таблиця 1 Класи в’язкості моторних масел (ГОСТ 17479.1–85)
Клас в’язкості	Кінематична в’язкість, мм2/с, при температурі
	100°С	-18°С, не більше
3з	13,8	1250
4з	14,1	2600
5з	15,6	600
6з	15,6	1040
6	Від 5,6 до 7,0 включно	-
8	7,0 до 9,3	-
10	9,3 до 11,5	-
12	11,5 до 12,5	-
14	12,5 до 14,5	-
16	14,5 до 16,3	-
20	16,3 до 21,9	-
24	21,9 до 26,1	-
3з/8	7,0 до 9,3	1250
4з/6	5,6 до 7,0	2600
4з/8	7,0 до 9,3	2600
4з/10	9,3 до 11,5	2600
5з/10	9,3 до 11,5	6000
5з/12	11,5 до 12,5	6000
5з/14	12,5 до 14,5	6000
6з/10	9,3 до 11,5	10400
6з/14	12,5 до 14,5	10400
6з/16	14,5 до 16,3	10400

Приклади маркування:

• М-6_З/10В вказує, що це моторне масло всесезонне, універсальне для середньофорсованих дизелів і бензинових двигунів (група В), у чисельнику — в’язкість масла при –18 °С, у знаменнику — в’язкість при +100 °С, З — присадки для загущення;

• М-4_З/8-В₂Г₁ — моторне масло всесезонне, універсальне для середньофорсованих дизелів (група В2) і високофорсованих бензинових двигунів (група Г1);

• М-14Г₂(цс) — моторне масло класу в’язкості 14, призначене для високофорсованих дизелів без наддуву або з помірним наддувом. У цьому випадку після основного позначення в дужках зазначена додаткова характеристика області застосування («цс» означає циркуляційне суднове);

• аналогічно М-14Д(цл20) — моторне масло для високофорсованих дизелів з наддувом, що працюють у важких експлуатаційних умовах, (цл20) — для застосування у циркуляційних та лубрикаторних мастильних системах і лужне число, що дорівнює 20 мг КОН/г.

Таблиця 2 Групи моторних масел за призначенням й експлуатаційними властивостями (ГОСТ 17479.1–85)
Група		Рекомендована область застосування
А		Нефорсовані бензинові двигуни і дизелі
Б	Б1	Малофорсовані бензинові двигуни, що працюють в умовах, які сприяють утворенню високотемпературних відкладень і корозії підшипників
	Б2	Малофорсовані дизелі
В	В1	Середньофорсовані бензинові двигуни, що працюють в умовах, які сприяють окислюванню масла й утворенню відкладень всіх видів
	В2	Середньофорсовані дизелі, що пред’являють підвищені вимоги до антикорозійних, протизношувальних властивостей масел і здатності запобігати утворенню високотемпературних відкладень
Г	Г1	Високофорсовані бензинові двигуни, що працюють у важких експлуатаційних умовах, що сприяють окислюванню масла, утворенню відкладень всіх видів і корозії
	Г2	Високофорсовані дизелі без наддуву або з помірним наддувом, які працюють в експлуатаційних умовах, що сприяють утворенню високотемпературних відкладень
Д	Д1	Високофорсовані бензинові двигуни, що працюють в експлуатаційних умовах, більш важких, ніж для масел групи Г1
	Д2	Високофорсовані дизелі з наддувом, що працюють у важких експлуатаційних умовах або коли паливо вимагає використання масел з високою нейтралізуючою здатністю, антикорозійними й протизношувальними властивостями, малою схильністю до утворення всіх видів відкладень
Е	Е1	Високофорсовані бензинові двигуни й дизелі, що працюють в експлуатаційних умовах більш важких, ніж для масел груп Д1 і Д2
	Е2	Відрізняються підвищеною диспергуючою здатністю, кращими протизношувальними властивостями

У колишній нормативній документації додаткові характеристики умов застосування й особливостей властивостей масел уводилися в стандартні позначення без дужок (М-8Г₂к, М-10ДМ, М-16ДР тощо), інше призначення масла позначала група Е (раніше так позначали циліндрові масла для лубрикаторних мастильних систем крейцкопфних дизелів), уживалися й нестандартні марки (МТ-16п, М-16ИХП-3). Оскільки старі марки втримуються в численних інструкціях для експлуатації техніки, нормативній документації на масла, картах змащення й іншій документації, не представляється можливим одноразово виключити усі раніше прийняті позначення.

Нафтозаводи та деякі фірми України випускають моторні масла, позначення яких відрізняється від тієї, що вказана вище (класи в’язкості приводяться за класифікацією SAE). Наприклад:

• М-3031 — масло моторне з класом в’язкості 30 (зимове), для середньофорсованих (3) бензинових ДВЗ (1);

• ОМ-154041 — олива моторна, з класом в’язкості 1540 (або 15/40, для всесезонного використування), для високофорсованих без наддуву (4) бензинових ДВЗ (1);

• М-3042 — масло моторне з класом в’язкості 30 (зимове), для високофорсованих без наддуву (4) дизелів (2);

• М-4051 — масло моторне з класом в’язкості 40 (літнє), для високофорсованих з наддувом (5) бензинових ДВЗ (1).

Міжнародний стандарт, що визначає в’язкісні характеристики моторних масел, розроблений американським Суспільством Автомобільних Інженерів SAE (Society of Automobile Engineers) — специфікація SAE J300. Відповідно до позначень за класифікацією SAE, цифра означає середнє значення в’язкості в універсальних секундах Сейболта (SSU), що поділене на 2. За даною класифікацією моторні масла розділені на зимові (у цьому випадку після цифри ставиться буква W (winter): 0W, 5W, 10W, 15W, 20W, 25W); літні (буква відсутня): 20, 30, 40, 50, 60; всесезонні (використається подвійне позначення): 5W30, 5W40, 5W50, 10W30, 10W40, 15W30, 15W40, 15W50, 20W30, 20W40, 20W50. У позначенні всесезонних моторних масел перша цифра позначає клас в’язкості за SAE при температурі –18 °С, друга цифра — клас в’язкості при температурі +100 °С.

Найпершою (1947 р.) закордонною класифікацією моторних масел за експлуатаційними властивостями є класифікація Американського інституту нафти API (American Petroleum Institute). Масла відповідно до цієї класифікації позначаються двома буквами. Перша буква вказує на використання масла в бензиновому S (Service) або дизельному C (Commercial) двигуні. Універсальні моторні масла містять у позначенні як бензинову, так і дизельну групи якості. Але, якщо група якості починається з бензинової групи, це масло бажано використати в бензинових двигунах, а якщо з дизельної, то для дизелів. Друга буква цієї класифікації визначає область використання і якість масла (табл. 3). Чим ближче перебуває друга буква до початку латинського алфавіту, тим нижче експлуатаційні властивості даного масла. Класи дизельних масел CD та CFпідрозділяються на масла для 2- і 4-хтактних дизелів, що позначують додатковою цифрою, наприклад CD II, CF-2, CF-4.

Сьогодні у США сертифікують тільки масла з високим рівнем експлуатаційних можливостей: SJ, SL, SM — для бензинових двигунів та CF, CF-4, CF-2, CG-4 для дизельних. Моторні масла застарілих класів заAPI можна використати, якщо вони рекомендовані виробником техніки й записані в інструкції до експлуатації. При наявності енергозберігаючих властивостей (можливості забезпечувати економію палива) за вимогами Американського товариства з випробувань матеріалів ASTM (American Society of Testing Materials), масло позначають абревіатурою ЕС (Energy Conserving) після позначення класифікації масла за API. Енергозберігаючі властивості характеризуються економією палива, що визначається при лабораторних дослідженнях. Римська цифра I означає наявність середніх енергозберігаючих властивостей, а II свідчить про високі енергозберігаючі властивості даного масла. Відсутність абревіатури ЕС вказує на те, що в порівнянні з еталонним маслом продукт не сприяє економії палива.

Таблиця 3 Групи моторних масел за експлуатаційними властивостями (API)
Група масел за API	Область застосування
Категорія S	Бензинові двигуни
SA	Двигуни, що працюють у легких умовах
SBSB	Двигуни, що працюють при помірних навантаженнях
SC	Двигуни, що працюють із підвищеними навантаженнями (моделі випуску до 1964 р.)
SD	Двигуни, що працюють у тяжких умовах (моделі випуску до 1968 р.)
SE	Двигуни, що працюють у тяжких умовах (моделі випуску до 1974 р.)
SF	Двигуни, що працюють у тяжких умовах, випуску 1980–1989 рр.
SG	Двигуни, що працюють у тяжких умовах, випуску з 1989–1993 рр.
SH	Двигуни, що працюють у тяжких умовах, випуску з 1994–1996 рр.
SJ	Двигуни, що працюють у тяжких умовах, випуску з 1996 р.
SL	Двигуни, що працюють у тяжких умовах випуску з 2002 р. У доповненні до категорії SJ більш тверді вимоги до стабільності енергозберігаючих властивостей, знижена летючість і подовжений інтервал заміни
SM	Двигуни, що працюють у тяжких умовах випуску з 2005 р. У доповненні до категорії SJ поліпшені антиокисні й протизношувальні властивості. Поліпшені низькотемпературні властивості
Категорія С	Дизельні двигуни
CA	Двигуни, що працюють при помірних навантаженнях на малосірчастому паливі
CB	Двигуни без наддуву, що працюють при підвищених навантаженнях на сірчастому паливі
CC	Двигуни (у тому числі з наддувом низького тиску), що працюють у тяжких умовах
CD	Двигуни з наддувом високого тиску, що працюють у тяжких умовах на високосірчастому паливі
CD-II	Те ж, що й CD, але з урахуванням специфічних вимог двотактних двигунів
CE	Двигуни з наддувом високого тиску (моделі випуску з 1983 р.), що експлуатують в тяжких умовах (високі навантаження, мала частота обертання)
CF	Двигуни з безпосереднім впорскуванням палива, випуску 1993 р.
CF-4	Двигуни випуску 1990–1994 рр.
CF-2	Поліпшені характеристики CD-II для двотактних двигунів
CG-4	Двигуни випуску з 1994 р. У порівнянні з CF-4 поліпшені характеристики й більш жорсткі вимоги до токсичності відпрацьованих газів
CН-4	Двигуни випуску з 1999 р. Призначені для високошвидкісних, чотиритактних двигунів, що відповідають вимогам стандартів 1998 року з токсичності відпрацьованих газів. Відповідають найвищим вимогам не тільки американських, але і європейських виробників дизельних двигунів. Спеціально сформульовані для застосування у двигунах, що використають паливо зі вмістом сірки до 0,5% від маси. На відміну від категорії CG-4, допускається застосування дизельного палива зі змістом сірки більше 0,5%, що є важливою перевагою в країнах, у яких поширені високосірчасті палива (Південна Америка, Азія, Африка). Масла задовольняють підвищеним вимогам зі зменшення зношування клапанів і утворення нагару. Заміняють масла категорії API CD, API CE, API CF-4, API CG-4
CI-4	Масла даної категорії призначені для високошвидкісних, чотиритактних двигунів, що виконують вимоги твердих стандартів 2004 року з токсичності відпрацьованих газів. Масла цієї категорії створені для двигунів, що оснащені системою рециркуляції відпрацьованих газів (EGR). Можуть використатися замість масел CD, CE, CF-4, CG-4 й CH-4
СI–4 PLUS	API СI–4 PLUS є додатковою категорією, що була уведена в 2004 р. Категорія розроблена, щоб відповідати останнім специфікаціям виробників оригінального устаткування, таких як Caterpillar ECF-1, Mack EO-N Premium Plus 03, і Cummins 20078 з обмеженням мінімального значення лужного числа (TBN). Масла даної категорії проходять підвищених контроль за утворенням сажі, а також в’язкісному контролю, контролю за відкладеннями на поршнях й їхній чистоті. Відрізняються стабільністю до зрушення в порівнянні з маслами категорії API СI–4
СJ-4	Розроблена для навантажених двигунів, ліцензована з жовтня 2006 р. Відповідає ключовим вимогам за нормами викидів NOx і твердих часток для двигунів 2007 року випуску. На масла CJ-4 уводяться ліміти за деякими показниками: зольність менше, ніж 1,0%, сірка 0,4%, фосфор 0,12%. Вміщає вимоги категорій API CI-4 PLUS, CI-4, але несе значні зміни вимог у відповідь на потребі нових двигунів, які відповідають новим екологічним стандартам 2007 р. і пізніших моделей

Відповідно до класифікацій ГОСТ 17479.1-85 та АРІ, групу (клас) за рівнем експлуатаційних властивостей установлюють тільки за результатами моторних випробувань масел у спеціальних одноциліндрових установках і повнорозмірних двигунах. Випробування проводять у стендових умовах за стандартними методами. Для контролю стабільності якості серійних моторних масел їхні класифікаційні випробування проводять відповідно до вимог ГОСТ 17479.1-85 не рідше одного разу у два роки. Відповідно до зміни №3 до ГОСТ 17479.1-85, (з 01.01.2000 р.), класифікаційні випробування повинні проводитися не два рази на рік, а при сертифікації моторних масел. При цьому визначають миючі, диспергуючі, протизношувальні, антикорозійні, антиокисні властивості масел й їхню відповідність зазначеним у марках класам в’язкості.

У таблиці 9.4 вказано відповідність класів в’язкості і експлуатаційних властивостей масел за класифікаціями ГОСТ 17479.1-85, SAE та АРІ (згідно з додатками до ГОСТ 17479.1–85).

Таблиця 4 Відповідність класів в’язкості і груп моторних масел за ГОСТ 17479.1–85 і класифікаціями SAE та АРІ
Клас в’язкості
за ГОСТ 17479.1–85	за SAE
3З	5W
4З	10W
5З	15W
6З	20W
6	20
8	20
10	30
12	30
14	40
16	40
20	50
24	60
3З/8	5W -20
4З/6	10W - 20
4З/8	10W - 20
4З/10	10W - 30
5З/10	15W - 30
5З/12	15W - 30
6З/10	20W - 30
6З/14	20W - 40
6З/16	20W - 40
Група масла
за ГОСТ 17479.1–85	за АРІ
А	SB
Б	SC/CA
Б1	SC
Б2	CA
В	SD/CB
В1	SD
В2	CB
Г	SE/CC
Г1	SE
Г2	CC
Д1	SF
Д2	CD
Е1	SG
Е2	CF-4
* Ці класи АРІ не мають аналогів у вітчизняній класифікації	SH* SJ* CG-4*

Європейська класифікація моторних масел за експлуатаційними властивостями істотно відрізняється від класифікації за API, зокрема, більш високими вимогами до антиокисних та протизношувальних властивостей масел. У європейських країнах у парку легкових автомобілів, мікроавтобусів і вантажівок малої вантажопідйомності значно більше частка машин з дизелями. Слід також зазначити, що умови експлуатації та конструкції двигунів європейських автомобілів істотно відрізняються від північноамериканських наступним: більш високим ступенем форсування й максимальних обертів; меншою масою двигуна; більшою питомою потужністю; більшими припустимими швидкостями руху; меншим об’ємом моторного масла на одиницю питомої потужності.

У зв’язку із цим, європейські автовиробники не рекомендують використати моторні масла північноамериканського виробництва без необхідних європейських допусків. Дизель з малим робочим об’ємом необхідно змащувати маслами з високими диспергуючими й протизношувальними якостями, які зберігаються при значному нагромадженні в маслі коксу після неповного згоряння дизельного палива. Комітет виготовлювачів автомобілів країн Загального ринку CCMC (Comite des Constructeurs d’Automobiles du Marche Commum) підрозділяє моторні масла на дизельні й бензинові. Масла для бензинових двигунів позначаються буквою G, для дизельних — D (таблиця 5). В 1996 році класифікацію CCMC змінила класифікація Асоціації європейських виготовлювачів автомобілів ACEA (Association des Constructeurs Europeans d`Automobiles). У склад асоціації АСЕА входять такі фірми: BMW, DAF, Fiat, Ford of Europe, General Motors Europe, MAN, Mercedes-Benz, Peugeot, Porsche, Renault, Rolls-Royce, Rover, Saab-Scania, Volkswagen, Volvo. Класифікація ACEA повніше характеризує області застосування моторних масел.

Класифікація ACEA встановлює мінімальний рівень вимог, які погоджені всіма членами асоціації, залишаючи право кожному з них уводити при необхідності у свої фірмові специфікації більш жорсткі норми на окремі показники або додаткові випробування. Спочатку класифікація АСЕА підрозділяла моторні масла на 3 категорії (А, В та Е) (таблиця 6). Відповідно до класифікації ACEA, моторні масла діляться на категорії: А— моторні масла для бензинових двигунів; В — для дизельних двигунів легкових і малотоннажних вантажних автомобілів; Е — для дизельних двигунів з високим ступенем навантаження. Число вказує категорію, що визначає приналежність моторного масла даного класу до певної експлуатаційної групи. Масла однієї категорії можуть відповідати вимогам іншої категорії, однак деякі ДВЗ вимагають використання масла певної категорії даного класу. Номер року застосовується тільки у промисловості й позначає рік введення рівня твердого обмеження для окремої категорії. Номер нового року буде позначати, наприклад, що нове випробування, параметр або обмеження були уведені для цієї категорії, для відповідності пред’явленим вимогам, й одночасно залишалася можливість зрівняти з існуючими. Останній номер ставиться також для використання в промисловості, при необхідності модернізації технічних вимог до певної категорії моторного масла.

Таблиця 5 Класифікація моторних масел за CCMC
Клас масла за CCMC	Область застосування
G	Бензинові двигуни
G1	Двигуни, що працюють у звичайних умовах
G2	Двигуни сучасних легкових автомобілів, що працюють у жорстких умовах
G3	Двигуни сучасних і перспективних автомобілів, що пред’являють високі вимоги до в’язкості й протиокислювальних властивостей масла
G4	Двигуни сучасних і перспективних автомобілів для швидкісних автострад
G5	Двигуни спортивних швидкісних автомобілів, що пред’являють особливі вимоги до протиокислювальних, в’язкісних і протизношувальних властивостей масла
D	Дизельні двигуни
D1	Двигуни без наддуву, що працюють при звичайних умовах
D2	Двигуни без наддуву для тяжких умов або з наддувом для помірних умов
D3	Двигуни з наддувом для особливо тяжких умов
PD1	Двигуни легкових автомобілів
D4	Двигуни з наддувом високого тиску, що працюють у тяжких умовах
D5	Двигуни з наддувом високого тиску, що працюють в особливо тяжких умовах
PD2	Двигуни з турбонаддувом для легкових автомобілів, що пред’являють особливі вимоги до диспергуючих властивостей масла

Таблиця 6 Класифікація моторних масел за ACEA (редакція 2002 р.)
Клас масла	Категорія масла	Область застосування й властивості масла
Бензинові двигуни
A	A1-02	Двигуни, конструкція яких допускає застосування енергозберігаючих масел, що знижують тертя, малов’язких при високій температурі (150°С) і великої швидкості зрушення (2,6–3,5 мПа·с). Можуть бути непридатні для деяких моделей двигунів, тому необхідно керуватися інструкцією для експлуатації автомобіля або довідниками.
	А2-96 випуск 3	Більшість помірно форсованих двигунів з нормальним інтервалом заміни масла. Не призначені для високофорсованих двигунів.
	А3-02	Високофорсовані двигуни і/або при збільшених інтервалах заміни масла, що рекомендовано автовиробниками. Всесезонне застосування малов’язких масел. Тяжкі умови експлуатації, що обумовлені виробниками двигунів. Масла, що стійкі до деструкції** в’язкісних присадок загущення.
	А4-хх	Зарезервовано для перспективних двигунів з безпосереднім впорскуванням бензину в камеру згоряння.
	А5-02	Високофорсовані двигуни, конструкція яких допускає застосування енергозберігаючих масел, що знижують тертя, малов’язких при високій температурі (150°С) і великої швидкості зрушення*. Можуть бути непридатні для деяких моделей двигунів, тому необхідно керуватися інструкцією для експлуатації автомобіля. Масла, що стійкі до деструкції**.
Дизелі легкових автомобілів й автофургонів
В	В1-02	Дизелі, конструкція яких допускає застосування енергозберігаючих масел, що знижують тертя, малов’язких при високій температурі (150°С) і великої швидкості зрушення*. Можуть бути непридатні для деяких моделей дизелів, тому необхідно керуватися інструкцією для експлуатації автомобіля або довідниками.
	В2-98 випуск 2	Більшість дизелів (переважно з розділеною камерою згоряння) з нормальним інтервалом заміни масла. Можуть бути непридатні для високофорсованих дизелів.
	В3-98 випуск 2	Високофорсовані дизелі і/або при збільшених інтервалах заміни масла, що рекомендовано автовиробниками. Всесезонне застосування малов’язких масел. Тяжкі умови експлуатації, обумовлені виробниками дизелів. Масла, що стійкі до деструкції**
	В4-02	Дизелі з безпосереднім впорскуванням палива. Масла, що стійкі до деструкції**. Можуть бути використані в тих же умовах, що й категорія В3-98 випуск 2.
	В5-02	Дизелі, конструкція яких допускає застосування енергозберігаючих масел, що знижують тертя, малов’язких при високій температурі (150°С) і великій швидкості зрушення*. Можуть бути непридатні для деяких моделей дизелів, тому необхідно керуватися інструкцією для експлуатації автомобіля. Масла, що працюють довго й стійкі до деструкції**.
Дизелі вантажних автомобілів
Е	Е2-96 випуск 4	Більшість дизелів без наддуву й з турбонаддувом, що працюють у середніх і тяжких умовах експлуатації з нормальним інтервалом заміни масла.
	Е3-96 випуск 4	Дизелі, що виконують вимоги з викидів токсичних речовин Євро I й Євро II і працюють у тяжких умовах. Допускається збільшений інтервал заміни масла, якщо це рекомендовано автовиробником. Масла мають високі миючі властивості, перешкоджають поліруванню циліндрів, зношування, росту в’язкості від накопичення сажі, а також мають високу стійкість до старіння.
	Е4-99 випуск 2	Високофорсовані дизелі, що виконують вимоги з викидів токсичних речовин Євро I, Євро II й Євро III і працюють в особливо тяжких умовах зі збільшеними інтервалами заміни масла відповідно до рекомендацій автовиробників. Масла, що стійкі до деструкції**, які забезпечують кращу чистоту поршнів, менше зношування й ріст в’язкості через накопичення сажі в порівнянні з маслами категорії Е3-96 випуск 4.
	Е5-02	Високофорсовані дизелі, що виконують вимоги з викидів токсичних речовин Євро I, Євро II й Євро III і працюють у тяжких умовах зі збільшеними інтервалами заміни масла відповідно до рекомендацій автовиробників. Масла, що стійкі до деструкції**, які забезпечують особливо гарну чистоту поршнів, запобігання полірування циліндрів, зношування й утворення відкладень у турбокомпресорі. У порівнянні з маслами категорії Е3-96 випуск 4 мають менший ріст в’язкості від накопичення сажі й кращу стійкість до старіння.
* Переміщення шарів масла відносно один одного.  ** Руйнування структури.

З 2004 року уведені зміни й доповнення у категоріях специфікації АСЕА (А/В, С та Е). За ACEA-2004, категорії А (бензинові двигуни) і В (дизельні двигуни легкових автомобілів і фургонів) об’єднані, як наприклад, А1/В1, що значно зблизило їх з реальними умовами застосування (таблиця 9.7). Більш жорсткі вимоги до властивостей моторних масел і виконання норм з емісії шкідливих речовин привели до введення нової категорії «С», що призначена для застосування в бензинових і дизельних двигунах, які постачені каталітичними нейтралізаторами й фільтрами твердих часток вихлопу. Перевагами масел даної категорії є знижений зміст зольних елементів, а також обмежений вміст фосфору й сірки, що забезпечують норми з екології й надійну роботу вихлопної системи.

Як видно з таблиці 7, до категорії «Е» уведені нові два класи Е6 та Е7. Категорії Е3 (перейшла у категорію Е4) і Е5 (перейшла у категорію Е7) скасовані. Масла класу Е6 та Е7 аналогічні новітнім американським дизельним маслам класу СН-4 і СI-4 за API. Їхнє введення в класифікацію АСЕА має однією із цілей домогтися глобалізації вимог до масел у США, Європі і Японії.

Основні вимоги до масел даної категорії є: мати високу стабільність експлуатаційних властивостей, забезпечувати відмінну чистоту поршнів, ефективно знижувати зношування, забезпечити подовжений інтервал заміни відповідно до рекомендацій виробника двигуна й за призначенням підходити для застосування у двигунах, які обладнані фільтром твердих часток вихлопу, селективним каталітичним нейтралізатором відпрацьованих газів (NO_x), і для двигунів з рециркуляцією вихлопних газів.

У цей час із підвищенням цін на нафту збільшується перехід автомобілів на газоподібне паливо. Треба відзначити, що у рамках існуючих специфікацій не можуть бути визначені характеристики масел для газових двигунів. У перспективі до специфікацій АСЕА планується додавання нової категорії — масел для газових двигунів.

Таблиця 7 Класифікація моторних масел за ACEA-2004
Клас	А/В: масла для бензинових і дизельних двигунів легкових автомобілів
A1/B1	Масла, що призначені для бензинових і дизельних двигунів легкових автомобілів і фургонів, що допускають застосування масел, які мають знижену в’язкість при високих температурах і швидкостях зрушення
A3/B3	Масла з високою стабільністю властивостей, що призначені для застосування у високопродуктивних бензинових і дизельних двигунах легкових автомобілів і легких фургонів з подовженими інтервалами заміни для використання у будь-яку пору року
A3/B4	Масла з високою стабільністю властивостей, що призначені для застосування у високопродуктивних бензинових і дизельних двигунах з безпосереднім впорскуванням палива легкових автомобілів і фургонів, також підходить для застосування у ДВЗ, що описані у категорії В3
A5/B5	Масла з високою стабільністю властивостей, що призначені для застосування у високопродуктивних бензинових і дизельних двигунів легкових автомобілів і фургонів при збільшених інтервалах заміни, що допускають застосування масел, які мають знижену в’язкість при високих температурах і швидкостях руху
Клас	С: масла, що сумісні з каталітичними нейтралізаторами відпрацьованих газів
C1	Масла з високою стабільністю властивостей, що призначені для застосування у високопродуктивних бензинових і дизельних двигунах з DPF та TWC легкових автомобілів і фургонів, що допускають застосування масла з низькою в’язкістю при високих температурах і швидкостях руху. Збільшують ресурс каталітичного нейтралізатора відпрацьованих газів типу TWC і фільтра DPF і забезпечують економію палива
C2	Масла з високою стабільністю властивостей, що призначені для застосування у високопродуктивних бензинових і дизельних двигунах з TWC та DPF легкових автомобілів і фургонів, що допускають застосування масла з низькою в’язкістю при високих температурах і швидкостях руху. Збільшують ресурс каталітичного нейтралізатора відпрацьованих газів типу TWC і фільтра DPF і забезпечують економію палива
C3	Масла з високою стабільністю властивостей, що призначені для застосування у високопродуктивних бензинових і дизельних двигунах з DPF та TWC легкових автомобілів і фургонів. Збільшують термін служби фільтра DPF, нейтралізатора TWC і забезпечують економію палива
Клас	Е: масла для потужних дизельних двигунів вантажних автомобілів, автобусів
E2	Призначені для широкого застосування в дизельних двигунах з і без турбонаддуву вантажних автомобілів, що працюють у середніх і тяжких умовах і з нормальним інтервалом заміни. Масло категорії якості SHPD, відповідає вимогам MB 228.1, MAN 271
E4	Масла з високою стабільністю властивостей, що забезпечують відмінну чистоту поршнів, ефективно знижують зношування й перешкоджають росту в’язкості масла при накопиченні сажі, стійкі до старіння. Рекомендуються для дизельних двигунів, що задовольняють вимогам Euro 1, Euro 2, Euro 3 та Euro 4, що працюють в особливо тяжких умовах. Забезпечують подовжений інтервал заміни відповідно до рекомендацій виробника двигуна. Підходять для застосування у двигунах без фільтра твердих часток вихлопу (DPF), для деяких двигунів з рециркуляцією вихлопних газів (EGR) і тих, що обладнані селективним каталітичним нейтралізатором відпрацьованих газів NOx (SCR NOx). Відповідають вимогам MB 228.5, MAN M3277
E6	Масла з високою стабільністю властивостей, що забезпечують відмінну чистоту поршнів, ефективно знижують зношування й перешкоджають росту в’язкості масла при накопиченні сажі, стійкі до старіння. Рекомендуються для дизельних двигунів, що задовольняють вимогам Euro 1, Euro 2, Euro 3 та Euro 4, що працюють в особливо тяжких умовах. Забезпечують подовжений інтервал заміни відповідно до рекомендацій виробника двигуна. Підходять для застосування у двигунах з і без фільтра DPF, у двигунах з нейтралізаторами SCR. Задовольняє вимогам двигунів, що працюють на малосірчастому паливі
E7	Масла з високою стабільністю властивостей, що забезпечують особливо високу чистоту поршнів, запобігають поліруванню стінок циліндрів, зношуванню й утворенню відкладень у турбокомпресорі; зменшують ріст в’язкості при накопиченні сажі; стійкі до старіння. Рекомендуються для дизельних двигунів, що задовольняють вимогам Euro 1, Euro 2, Euro 3 та Euro 4, що працюють в особливо тяжких умовах. Забезпечують подовжений інтервал заміни відповідно до рекомендацій виробника двигуна. Застосовуються у двигунах без фільтрів DPF, для двигунів, що обладнані системою EGR і нейтралізаторами SCR

Класифікація за ILSAC

Американські і японські автомобілебудівники у рамках Міжнародного комітету зі стандартизації й затвердження матеріалів змащення (ILSAC — International Lubricant Standartization and Approval Committee), розробили стандартні мінімальні вимоги до моторних масел для автомобільних бензинових двигунів. Класифікація ILSAC поєднує класифікації SAE за в’язкістю та API за експлуатаційними властивостями. ILSAC GF-1 відповідає API SH, ILSAC GF-2 відповідає API SJ, ILSAC GF-3 відповідає API SL, ILSAC GF-4 відповідає API SM, але обов’язково мають високі енергозберігаючі властивості. Масла, які сертифіковані API на відповідність класифікації ILSAC, маркують стандартним символом, у центрі якого напис «GASOLINE ENGINE», угорі по кільцю — «AMERICAN PETROLEUM INSTITUTE», а в нижній частині — «CERTIFIED». Такі масла придатні для використання у будь-якому бензиновому ДВЗ (GF — gasoline fueled, для бензинових двигунів). Розробка вимог ILSAC для дизельних масел ще не закінчена. Є проект вимог до масел класу DF-1, які призначені для дизелів.

Моторні масла, які використаються для змащування 2-тактних бензинових двигунів, значно відрізняються за властивостями від інших моторних масел. Існує кілька класифікацій і комплексів лабораторних досліджень моторних масел для 2-тактних бензинових двигунів. Найбільш часто використають API, CEC (Європейський координаційний комітет з методів досліджень палива й масел), ISO (Міжнародна організація зі стандартизації), NMMA (Національна асоціація виробників корабельних двигунів), JASO (Японська організація зі стандартизації в автомобілебудуванні). Класифікація JASO (Japanese Automobile Standards Organization) розділяє моторні масла для 2-тактних двигунів на відміну від інших класифікацій не за призначенням, а за рівнем експлуатаційних можливостей. Існують три рівні: FA, FB, FC. Класифікація ISOпобудована за тими же принципами і розглядає призначення класів: GB, GC, GD, у порядку поліпшення властивостей. Відповідність класів наступне: FB відповідає GB, FC – GC, а GD не має аналогів у класифікаціїJASO.

Одночасно із класифікацією за API у цивільній сфері для опису вимог до якості моторних масел використаються специфікації Військового відомства США (MIL). При створенні специфікацій армія тісно співробітничає з ASTM й SAE і приписує ті ж випробування, з огляду на можливість використання в тактичних транспортних засобах моторного масла не тільки у двигунах, але й в інших агрегатах. Оскільки специфікації за MIL призначені тільки для військових установ, як підстава для замовлень, вони зорієнтовані на їхнє споживання.

Частина застарілих специфікацій MIL уже офіційно вилучені з обігу, однак у цивільній практиці вони ще зустрічаються. Більшість виробників масел у документах своїх продуктів, поряд з основними документами, указують і на відповідність специфікації MIL, не стільки через комерційні міркування з метою одержання військових замовлень, скільки через бажання підкреслити, що їхні продукти відповідають серйозним військовим вимогам. Усі стандарти, за виключенням розділу MIL-L-2104F, не відповідають критеріям європейського сектора громадського автомобільного транспорту.

Букви (за абеткою), що випливають за номером специфікації MIL, указують на більш нову модифікацію стандарту:

• MIL-L-46152 — специфікація на моторні масла для бензинових і дизельних двигунів середньої потужності транспортних засобів штабів і постачання Збройних сил;

• MIL-L-2104 — специфікація на моторні масла, найчастіше, для дизельних двигунів з наддувом тактичних транспортних засобів; при необхідності допускається використання у бензинових двигунах;

• MIL-L-2104А – специфікація, що втратила силу у США, яка характеризує сезонні (single-grade) моторні масла для дизельних і бензинових двигунів без наддуву, що працюють при середніх температурах і малих навантаженнях. Специфікація не задовольняла специфіці потреб збройних сил.

• MIL-L-2104А (Supplement 1) — уживається частіше, ніж MIL-L-2104А; характеризує сезонні (single-grade) масла з більшою кількістю присадок і передбачає достатню якість для роботи з паливом, що містить до 1% сірки.

• MIL-L-2104В — специфікація, що характеризує сезонні та всесезонні масла для двигунів, що працюють у режимі «стоп-старт», що властиво більшості військових автомобілів у мирний час;

• MIL-L-45199В — військова версія специфікації Caterpillar Series 3 (Cat 3), у яку додатково уведене випробування одноциліндрового бензинового двигуна з метою оцінки стабільності до окислювання й ступеня корозії підшипників; специфікація характеризує масла, що призначені, у першу чергу, для потужних дизельних двигунів з наддувом високого тиску; використання специфікації MIL-L-45199 було почато у 1958 році, версії 45199А — у 1961 році й 45199В — у 1968 році. Ця остання версія у 1971 році була замінена специфікацією MIL-L-2104С;

• MIL-L-2104З — специфікація характеризує сезонні масла для усіх типів ДВЗ, що використовують у воєнний час, а також для швидкохідних дизельних двигунів з наддувом, що використовують у всіх наземних машинах. Ця специфікація містить у собі вимоги специфікації 45199В та, крім того, два випробування у бензинових двигунах, що передбачені специфікацією 46152, випробування, що оцінюють схильність утворення низькотемпературного шламу й лаку в менш твердих границях. Пізніше специфікація модифікована шляхом введення нових методів випробувань, включаючи вимоги в’язкості SAE J300(Sept 80) при низьких температурах й обмеження по ступеню зношування системи клапанів;

• MIL-L-2104D — специфікація була реалізована у 1983 році, погоджена з 2104С и її доповненнями. Відповідно до доповнень, проводилося випробування у двотактному дизельному двигуні, а також визначалися показники тертя й зношування, на відповідність вимогам трансмісій «Caterpillar» й «Detroit Diesel Allison». Уперше було включено всесезонне масло SAE 15W-40.

• MIL-L-2104Е та F — модифікації нової специфікації, що характеризує мастила з урахуванням нових вимог. Новий виклад методів випробувань у бензинових двигунах. Проводиться оцінка ступеня зношування системи клапанів, утворення шламу, лаку й загущення масла при експлуатації.

• MIL-PRF-2104G — нова специфікація (вересень 1997 року), що висуває вимоги до масел для дизельних двигунів. Вимоги перевищують прохідні критерії класу API CG-4. Уведено додаткові випробуванняCAT 1M-PC, Detroit Diesel 6V92TA, Cat TO-4, в основному показники, що характеризують зношування.

З 1992 року військові специфікації змінили свій індекс на CID (Commercial Item Description). У цей час діють ще дві специфікації — CIDA-A-52306 для масел бензинових та CIDA-А-52309 для дизельних двигунів на усіх існуючих колісних транспортних засобах. Вони включають також вимоги API CD-II, API CF-4 та API SG. На відміну від CIDA-A-52306, у специфікації MIL-L-2104F регламентуються показники якості моторних масел для всіх тактичних машин, включаючи колісні й гусеничні.

Класифікація моторних масел для високошвидкісних чотиритактних потужних дизельних двигунів великовантажних автомобілів

Донедавна мастильні матеріали для важких дизельних двигунів комерційного транспорту розроблялися з урахуванням вимог регіональних ринків: у Європі — специфікації АСЕА, у Японії — JASO DH, і у США — API. Однак з лютого 2001 року почала діяти Глобальна світова специфікація Global DHD-1, що об’єднала у собі три вищевказані специфікації. Вона визначає основні вимоги до моторних масел для великовантажних автомобілів з дизельними двигунами 1998 року випуску й новіших, і з новими вимогами з викидів вихлопних газів. Таким чином, ця специфікація враховує всі вимоги японських, американських та європейських виробників важких дизельних двигунів. З огляду на жорсткість вимог зі шкідливих викидів в атмосферу, виробники оригінального устаткування (ОЕМ) будуть і надалі вдосконалювати конструкції дизельних двигунів і висувати нові вимоги до моторних масел. Так, з 2005 року почала діяти специфікація Global DHD-2.

Класифікація моторних масел для високошвидкісних чотиритактних малопотужних дизельних двигунів легкових автомобілів і легких комерційних вантажівок

Нові світові специфікаціями Global DLD були спільно розроблені ACEA, Асоціацією компаній-виготовлювачів двигунів США (EMA) і Японською асоціацією виготовлювачів автомобілів (JAMA). Вони являють собою специфікації на моторні масла для високошвидкісних чотиритактних малопотужних дизельних двигунів легкових автомобілів і легких комерційних вантажівок з метою повсюдного застосування в усім світі. Специфікації Global DLD відповідають вимогам як нових конструкцій двигунів із твердими стандартами з викидів відпрацьованих газів в атмосферу, так і більш старих транспортних засобів. Специфікації Global DLD містять у собі три категорії DLD-1, DLD-2 та DLD-3.

Моторні масла, що відповідають мінімальним вимогам експлуатаційних характеристик Global DLD-1, DLD-2 й DLD-3 специфікаціям, призначені для забезпечення високих мастильних характеристик для автомобілів, що вироблені у будь-якій частині світу й тому можуть бути рекомендовані як відповідними окремими виробниками автомобілів, щоб забезпечити довговічність двигуна (термін служби) скрізь, де їхній двигун використається. Ці специфікації ідентифікують моторні масла для використання у несприятливих умовах застосування, які вимагають керування зношуванням, високотемпературною стабільністю й сажоутворенням. Крім того, моторні масла, що відповідають мінімальним вимогам з експлуатаційних характеристик специфікацій DLD-1, DLD-2 та DLD-3, забезпечують запобігання окислюванню й загущенню, аерації й втраті в’язкості при зрушенні.

Моторні масла за специфікацією DLD-1 повинні відповідати основним вимогам з експлуатаційних характеристик, включаючи корозійну стійкість, які роблять такі масла придатними для ринків з високими змістом сірки в паливі (World Wide Fuel Charter Category 1).

Моторні масла за специфікацією DLD-2 повинні забезпечувати верхній рівень експлуатаційних вимог плюс вимоги з економії палива.

Моторні масла за специфікацією DLD-3 повинні забезпечувати найвищий рівень експлуатаційних характеристик. Обидві останні категорії підходять для ринків, де використається паливо відповідно до категоріїWorld Wide Fuel Charter Category 2.

Додаткові специфікації виробників автомобілів. Багато виготовлювачів автомобілів висувають додаткові умови до масел, що застосовуються для їхніх двигунів. Тільки при експлуатації двигуна з маслом, що відповідає цим специфікаціям, вони приймають на себе повну гарантію виробника. Для цієї мети деякі виробники вводять списки, у яких включені всі перевірені й апробовані ними масла.

Специфікації виробників оригінального устаткування (ОЕМ)

Автовиробники можуть пред’являти не тільки додаткові, але й більш високі вимоги до масел, що призначені для двигунів новітніх конструкцій. Оригінальні вимоги згодом враховуються у нових міжнародних специфікаціях. Тільки при використанні масел, що враховують всі вимоги виробників, гарантується довгострокова служба двигуна. У випадку підтвердження відповідності оригінальним вимогам, постачальники масел мають право наносити на етикетку своїх продуктів номера відповідних специфікацій автовиробників. Зі своєї сторони, автовиробники становлять і періодично публікують списки апробованих і допущених до використання продуктів. Нижче приводяться вимоги виробників автомобілів (ОЕМ) до якості масла, що найчастіше зустрічаються.

BMW

У цей час BMW виробляє нові бензинові двигуни з подовженим інтервалом заміни масла. Для цих двигунів необхідно застосовувати тільки масла, що апробовані за специфікацією BMW «Longlife engine oils».

BMW Longlife Engine Oils.

Припустимі ступені в’язкості: 0W-30/40, 5W-30/40, 10W-30/40.

Базові вимоги: ACEA А3-02 й В3-02 (одночасно).

Додаткові вимоги: Випробування на стендовому повнорозмірному двигуні BMW М44, після якого проводять лабораторний аналіз відпрацьованого масла (зміст палива, TBN, зміна в’язкості, аналіз часток зношування заліза в маслі) і оцінку чистоти деталей двигуна.

BMW Special Engine Oils (застаріла) допускається для застосування в моделях, що випускалися раніше.

BMW Дизельні двигуни (включаючи двигуни з безпосереднім впорскуванням). До застосування допускаються всі масла, що відповідають вимогам специфікацій ACEA А3-02 й ACEA В3-02 (одночасно).

MAN

Додатково до випробувань класів API, специфікацій MIL і ССМС, потрібне виконання випробувань у двигуні MWM-В, а для масел SHPD — у двигуні MAN D 2866. Основні специфікації:

MAN 269, визначає мінімальні вимоги лабораторних і стендових випробувань для дизельних двигунів конструкції Nuremberg й Brunswick зі звичайною подачею палива. Рівень якості масла відповідає специфікації MIL-L-46152А и охоплює масла SAE 20W-20, 20W-30 та SAE 30, без модифікаторів індексу в’язкості;

MAN 270, визначає мінімальні вимоги лабораторних і стендових випробувань для дизельних двигунів конструкції Nuremberg з турбонаддувом і без. Рівень якості масла відповідає вимогам MIL-L-2104C/MIL-L-46152A, ACEA Е2, API CD/SЕ й охоплює масла ступенів SAE 20W-20, 20W-30 й SAE 30, без модифікаторів індексу в’язкості;

MAN 271, визначає мінімальні вимоги лабораторних і стендових випробувань для дизельних двигунів конструкції Nuremberg з турбонаддувом і без. Рівень якості відповідає вимогам MIL-L-2104C/MIL-L-46152A,ACEA Е2, API CD/SЕ й охоплює масла ступенів SAE 10W-40, 15W-40 й 20W-50. Інтервали заміни масла — залежно від типу двигуна — від 20 000 до 45 000 км;

MAN 3271, специфікація, що пред’являє вимоги до моторних масел для газових двигунів. Мінімальний рівень вимог — API CD, CE/SF, SG. Масла повинні відповідати прохідним параметрам моторного випробування ОМ364А за ACEA. Інтервал заміни масла — до 30 000 км.

MAN 3275 (QC 13-017), особливо високоякісні масла для дизельних двигунів (SHPD). За вимогами інструкції «MAN» М 3275, рівень якості цих масел значно перевершує якість масел, що відповідають стандартам MAN 270 та MAN 271. Масла SHPD проявляють значно кращі властивості відносно чистоти поршнів, зменшення зношування деталей і резерву потужності у двигунах з турбонаддувом і призначаються для нових дизельних двигунів — Euro 1 та Euro 2. Допускається застосування цих масел без турбонаддуву. Мінімальний рівень вимог — ACEA Е3.

MAN 3277, нова специфікація масел дизельних двигунів від 18.09.96. Відповідає вимогам МВ 228.5. Ставиться мета досягнення заміни масла через 80 000 км пробігу, при магістральних режимах або 45000–60000 км при відсутності спеціального проміжного фільтра масла. Мінімальний рівень вимог — вище, ніж ACEA Е3.

Mercedes-Benz (MB)

Ця фірма видала свої «Розпорядження щодо експлуатаційних матеріалів» (Betriebsstoffvorschriften). У число цих матеріалів входять моторні масла, трансмісійні масла, консистентні змащення й ін. Апробовані моторні масла повинні відповідати вимогам специфікацій (що називають аркушами — нім. Blatt, англ. Sheet) і заносяться в списки тих, що допущені до застосування.

Існуючі специфікації:

• МВ Аркуш 226.0/1, сезонні/всесезонні моторні масла для дизелів двигунів легкових автомобілів і для дизелів більш старих транспортних засобів без наддуву; короткий інтервал заміни масла; масло повинне відповідати ССМС PD1; додатково перевіряється сумісність із еластомерними прокладками;

• МВ Аркуш 226.5, всесезонні моторні масла для бензинових двигунів і для дизельних двигунів за аркушем 226.1;

• МВ Аркуш 227.0/1, сезонні/всесезонні моторні масла для усіх дизельних двигунів; подовжений інтервал заміни масла для дизельних двигунів більш старих транспортних засобів без турбонаддуву; базові вимоги — ACEA Е1-96;

• МВ Аркуш 227.5., вимоги такі ж, як й у аркуші 227.1, але масла можуть використатися й у бензинових двигунах; перевірена сумісність із еластомерними прокладками;

• МВ Аркуш 228.0/1, сезонні/всесезонні моторні масла SHPD для усіх дизельних двигунів «Mercedes-Benz». Подовжено інтервал заміни масла для двигунів вантажних автомобілів з турбонаддувом; базові вимоги – ACEA Е2; повинна бути перевірена сумісність з еластомерними прокладками;

• МВ Аркуш 228.2/3, сезонні/всесезонні моторні масла SHPD для дизелів, як й у аркуші 228.1. Крім того, подовжений інтервал заміни масла; застосовується для дизельних двигунів вантажних автомобілів, що виготовлені після вересня 1988 року; базові вимоги — ACEA Е3, додаткові вимоги — проведені випробування у двигунах «Mercedes-Benz» і тривалі дорожні випробування; повинна бути перевірена сумісність із еластомерними прокладками;

• МВ Аркуш 228.5, набув чинності з 1996 року. Масла EHPD для двигунів Euro 2 й Euro 3 з турбонаддувом і безпосереднім впорскуванням палива; базові вимоги — ACEA Е4;

• MB 228.51 — масла для комерційного транспорту, всесезонні низькозольні масла LA «low ash Oil» з обмеженнями за вмістом S < 0,2%, Cl < 0,005%, P < 0,08%, а також сульфатної зольності <1,0% і лужного запасу TBN< 6. Установлений інтервал заміни масла 25–50 тис. км (1–3 роки). Масла відповідають базовим вимогам ACEA B2 або E4.

• МВ Аркуш 229.1, включає вимоги до масел для бензинових і дизельних двигунів легкових автомобілів, що випущені до вересня 1999 року, призначені для бензинових двигунів серії BR 100 і дизельних двигунів серії BR 600, базові вимоги — ACEA А2 або А3 плюс В2 або В3; в’язкості SAE XW-30 й SAE 0W-40 для ACEA А3 плюс В3;

• МВ Аркуш 229.3., включає вимоги до масел для нових бензинових і дизельних двигунів легкових автомобілів, що випускають із жовтня 1999 р.

• MB 229.5 — масла даної специфікації сприяють економії палива більше 1,7%. Мають обмеження за вмістом S<0,5%, Cl<0,005%, P<0,11%, а також сульфатної зольності <1,5%. Установлений інтервал заміни масла 25–50 тис. км (1–3 роки). Масла відповідають базовим вимогам ACEA A3, B3 або B4-02

• MB 229.31 поєднує всесезонні низькозольні масла LA «low ash Oil», при їхньому використанні досягається економія палива більше 1,0%. Уведені обмеження за вмістом у складі масла таких компонентів, якS<0,2 %, C<0,005 %, P<0,08, а також сульфатної зольності <0,8 % і лужному запасу TBN < 6. Установлений інтервал заміни масла 25–50 тис. км (1–3 роки). Масла відповідають базовим вимогам ACEA A3, B3 або B4-02.