
- •Т.3. Розрахунок процесів дійсних циклів двз Ключові слова та поняття
- •Вхідна інформація
- •Зміст теми
- •Тематичний зміст
- •§ 1. Порівняння ідеальних циклів з реальними
- •§ 2. Процес впуску
- •§ 3. Процес стиску
- •§ 4. Процес згоряння
- •§ 5. Процес розширення
- •§ 6. Процес випуску
- •Критерії засвоєння
- •Вихід теми в інші дисципліни
§ 3. Процес стиску
При розгляді ідеальних циклів процес стиску приймався адіабатним. Реальний процес здійснюється за більш складним законом. Це зв’язано з тим, що в циліндрах двигуна в процесі стиску безупинно відбувається теплообмін заряду зі стінками, головкою циліндра і днищем поршня. На початку стиску температура заряду менше температури стінок і показник політропи n1 більше показника адіабати k1. У якийсь момент вони стають рівними, а надалі тепловіддача здійснюється уже від стиску робочого тіла, що нагрілося в результаті, до стінок циліндра і поршню і тоді показник політропи менше показника адіабати (рис. 4).
Розрахунок процесів стиску зводиться до визначення середньої величини показника політропи стиску n1, обчисленню кінцевих значень температури і тиску. Звичайно величину показника політропи визначають за номограмами, або на підставі дослідних даних.
Рекомендовані значення n1:
бензинові двигуни: n1 = 1,34–1,37;
дизелі без наддуву: n1 = 1,35–1,38;
дизелі з наддувом: n1 = 1,33–1,37;
газові: n1 = 1,36–1,38.
|
|
Рис. 4. Процес стиску та залежність показника політропи від показника адіабати. |
ПИТАННЯ 2 |
Як Ви вважаєте, при якій системі охолодження значення показника політропи стиску буде вищим?
при рідинному охолодженні. |
Подальші обчислення тиску рс, МПа, і температури Тс, К, здійснюються за рівняннями політропного процесу:
pc = pa εn1;
Tc = Ta εn1-1;
Результати розрахунків повинні знаходитися у межах, що зазначені у таблиці 1.
Таблиця 1 Параметри суміші наприкінці стиску |
||
Тип двигуна |
Тиск наприкінці стиску |
Температура наприкінці стиску |
Бензинові: карбюраторні із електронним впорскуванням |
рс= 0,9–2 МПа рс= 1,0–2,5 МПа |
Тс = 600–800 К |
Газові |
рс = 1,2–2 МПа |
Тс = 650–750 К |
Дизельні, газодизельні |
рс = 3,5–5,5 МПа |
Тc = 700–900 К |
З наддувом |
рс ≤ 9 МПа |
Тc ≤ 1100 К |
Обчислюють середню мольну теплоємність свіжої суміші (mcν)t0tc, кДж/(кмоль×К), як теплоємність повітря при постійному об’ємі:
(mcν)t0tc = 20,6 + 0,002638tc
де tс — температура наприкінці процесу стиску, що виражена в градусах Цельсія.
Середню мольну теплоємність залишкових газів при постійному об’ємі (mcν’’)t0tc, кДж/(кмоль×К), обчислюють за табличними значеннями для їхніх компонентів відповідно до формули теплоємності для сумішей газів:
(mcν’’)t0tc=1M2∑Mi(mcνi’’)t0tc
де:
(mcνi’’)t0tc – середні мольні теплоємності компонентів суміші, кДж/(кмоль×К).
Визначають середню мольну теплоємність робочої суміші (mcν’)t0tc, кДж/(кмоль×К):
(mcν’)t0tc=(mcνi)t0tc+(mcν’’)t0tc1+γr