2. Моделювання каскадів підсилювача на еом

4.1 Вибір моделювальної системи

В якості моделювальної системи режимів роботи пристрою підсилення каналу відтворювання магнітофону обираються спеціалізовані програми моделювання. Дані програмні пакети повинні містити зручний набір елементів, доступний інтерфейс та велику точність компіляції режимів та параметрі проектованої схеми.

На сьогодні необхідним умовам задовольняють лише декілька програмних пакетів моделювання. Основними з них є пакети Electronics Workbench та Micro-Cap Evaluation.

Кожен з програмних пакетів дозволяє виконати операції побудови схеми пристрою та моделювання режимів його роботи, тому обидві системи підходять за параметрами для моделювання каскадів підсилювача.

Моделююча система Electronics Workbench 5.12 Demo дозволяє виконати побудову пристрою використовуючи простий графічний інтерфейс та наочне виведення результатів моделювання. Моделююча система Micro-Cap Evaluation 7.1.7.1 Demo Version дозволяє проводити аналогічне проектування, але з більшою кількістю кроків задання параметрів елементів схеми та обмеженої доступної їх кількості.

Прийнявши до оцінки всі вищезазначені параметри обох моделюючих пакетів, обирається програмний пакет Electronics Workbench 5.12 Demo як найпростіший у використанні.

2. Моделювання ачх та афх кінцевого підсилювача

Для моделювання АФХ у пакеті Electronics Workbench 5.12 Demo використовується внутрішня функція Oscilloscope(віртуальний осцилограф). Для виконання цієї функції необхідно виконати стандартні дії по виставленню часу розгортки та встановленню амплітудного рівня.

М оделювання фазової характеристики у області ВЧ показано на Рисунку 9:

Рисунок 9 – Фазова характеристика КП у області ВЧ

М оделювання фазової характеристики у області НЧ показано на Рисунку 10:

Рисунок 10 – Фазова характеристика КП у області НЧ

М оделювання АЧХ та ФЧХ кінцевого підсилювача:

Рисунок 11 – АЧХ та ФЧХ кінцевого підсилювача

2. Моделювання ачх та афх регулятора тембру

П ри відсутності впливу РТ - каскаду АЧХ та ФЧХ мають вигляд:

Рисунок 12 – АЧХ та ФЧХ РТ.

На частоті 100 Гц забезпечується максимальна глибина регулювання тембру: -19,09 дБ(Рисунок 13)

Рисунок 13 – Максимальний завал глибини регулювання на НЧ

Зсув фази при цьому складає 61,69⁰(Рисунок 14)

Рисунок 14 – Зсув фази при завалі АХ –19 дБ на НЧ

Н а частоті 100 Гц забезпечується максимальний підйом глибини регулювання тембру: 18,71 дБ(Рисунок 15)

Рисунок 15 – Максимальний підйом глибини регулювання на НЧ

З сув фази при цьому складає -63,52⁰(Рисунок 16)

Рисунок 16 – Зсув фази при завалі АХ +18,71 дБ на НЧ

На частоті 1 кГц забезпечується максимальна глибина регулювання тембру: - 16,07 дБ(Рисунок 17)

Рисунок 17 – Максимальний завал глибини регулювання на СЧ

З сув фази при цьому складає -6,022⁰(Рисунок 18)

Рисунок 18 – Зсув фази при завалі АХ –16,07 дБ на СЧ

Н а частоті 1 кГц забезпечується максимальний підйом глибини регулювання тембру: 18,71 дБ(Рисунок 19)

Рисунок 19 – Максимальний підйом глибини регулювання на СЧ

Зсув фази при цьому складає –8,585⁰(Рисунок 20)

Р исунок 20 – Зсув фази при підйомі АХ –18,71 дБ на СЧ

На частоті 10 кГц забезпечується максимальна глибина регулювання тембру: -16,07 дБ(Рисунок 21)

Рисунок 21 – Максимальний завал глибини регулювання на ВЧ

З сув фази при цьому складає -24,86⁰(Рисунок 22)

Рисунок 22 – Зсув фази при завалі АХ –24,69 дБ на СЧ

На частоті 10 кГц забезпечується максимальний підйом глибини р егулювання тембру: 15 дБ(Рисунок 23)

Рисунок 23 – Максимальний підйом глибини регулювання на ВЧ

З сув фази при цьому складає –10,16⁰(Рисунок 24)

Рисунок 24 – Зсув фази при підйомі АХ +15 дБ на ВЧ