- •Передмова
- •Програма дисципліни
- •Тема 1. Навантажувально-розвантажувальні роботи як елемент забезпечення функціонування транспортного процесу
- •Тема 2. Навантажувально-розвантажувальні пункти та склади. Загальні принципи організації виробничого процесу
- •Тема 3. Організація навантажувально-розвантажувальних робіт при перевезеннях основних видів вантажів
- •Тема 4. Вибір способу механізації навантажувально-розвантажувальних робіт
- •Перелік питань, включених в екзаменаційні білети
- •Список літератури і методичного забезпечення дисципліни
- •Вибір завдання для практичних занять
- •Задача 1. Урахування властивостей вантажів при виконанні вантажних робіт
- •Завдання для самостійного рішення задачі студентами
- •Завдання для самостійного рішення задачі студентами
- •Завдання для самостійного рішення задачі студентами
- •Задача 2. Вплив вантажних робіт на ефективності перевезень
- •До вибору схеми завантаження автомобілів
- •Завдання для самостійного рішення задачі студентами
- •Задача 3. Оптимізація роботи навантажувального поста
- •Завдання для самостійного рішення задачі студентами
- •Задача 4. Підвищення ефективності перевезень шляхом формування вантажних одиниць
- •Завдання для самостійного рішення задачі студентами
- •До вибору схеми завантаження автомобілів
- •Задача 5. Узгодження роботи залізничного та автомобільного транспорту при обслуговуванні складу вантажів
- •Завдання для самостійного рішення задачі студентами
- •Задача 6. Взаємодія залізничного та автомобільного транспорту при вивезенні контейнерів з вантажного двору
- •Задача 7. Оптимізація обслуговування вантажного двору автомобільним транспортом
- •Завдання для самостійного рішення задачі студентами
- •Задача 8. Визначення кількості електронавантажувачів для виконання навантажувально-розвантажувальних робіт із тарно-штучними вантажами
- •Завдання для самостійного рішення задачі студентами
- •Задача 9. Розрахунок корисної площі складу
- •Параметри складів
- •Завдання для самостійного рішення задачі студентами
- •Задача 10. Оптимізація навантажувальних операцій при перевезенні навалочних вантажів
- •Завдання для самостійного рішення задачі студентами
- •Задача 11. Оптимізація роботи навантажувально-розвантажувального пункту при перевезенні вантажів змінними напівпричепами та кузовами
- •Тривалість причеплення-відчеплення напівпричепів
- •Завдання для самостійного рішення задачі студентами
Задача 2. Вплив вантажних робіт на ефективності перевезень
Споживач транспортних послуг укладає з перевізником договір про перевезення вантажу, яким визначаються обсяги перевезень і плата за них. На початок перевезень споживач оплачує майбутні перевезення та перераховує кошти на рахунок перевізника.
Виконання перевезень пов’язане з певними витратами перевізника: оплата праці водія, витрати на паливно-мастильні матеріали, технічне обслуговування та ремонт транспортних засобів, амортизація рухомого складу та шин тощо.
Різниця між платою за перевезення вантажу та пов’язаних з ним витрат складає прибуток від перевезень. Задача полягає в тому, щоб за рахунок правильної організації вантажних та перевізних робіт максимально знизити витрати перевізника й тим самим збільшити прибуток підприємства.
Приклад. Скільки бочок дизельного палива можна перевезти автомобіль КамАЗ-5320. вантажністю qH = 8 т. Внутрішні розміри кузова: 5200x2300 мм, ємність бочки 0,2 м3 (200 л), густина дизельного палива 0,83 т/м3, бочка має розміри: діаметр 590 мм, висота 815 мм, вага 30 кг.
Розв’язання.
Маса
бочки брутто: qБ
=
0,2 м3
0,83 т/м3+30
кг/1000 = 0,196 т. Виходячи з вантажопідйомності
(qH
=
8 т) автомобіль може перевезти:
Nmax = ІNT(qH:qБ) = INT(8:0,196) = INT(40,8) = 40 бочок.
INT - функція, яка означає, що результат розрахунку (40,8) потрібно округлити до меншого числа.
Отже, автомобіль КамАЗ-5320, вантажопідйомністю qН = 8 т., може пере везти 40 бочок дизельного палива.
Чи можна розмістити 40 бочок у кузові автомобіля?
У кузові автомобіля поміститься:
по ширині: INT 2300:590 = INT(3,9) = 3 бочки;
по довжині: INT 5200:590 = INT(8,8) = 8 бочок;
з
агалом:
3
8
=
24 бочки.
2300 мм
5200 мм
Їхня вага: qФ = 24 0,196 = 4,704 т.
Коефіцієнт використання вантажопідйомності автомобіля:
=
qФ/qН
= 4,704/8,0 = 0,59.
Отже, автомобіль КамАЗ-5320 може перевезти 24 бочки з дизельним пальним, а потрібно перевезти 40 бочок. Якщо автомобіль зробить дві їздки, то:
= qФ/(qН + qН) = 40 0,196/(8т+8т) = 0,49.
На підприємстві є ще два автомобілі:
- вантажопідйомність першого - 4 т, розмір кузова 2300x4100 мм;
- вантажопідйомність другого - 6т, розмір кузова - 2300x4800мм.
По критерію вантажопідйомності другий автомобіль може перевезти:
Nmax = ІNT(qH/qБ) = INT(4/0,196) = INT(20,4) = 20 бочок.
У кузові може розміститися:
(2300/590) (4100/590) = 3 6 = 18 бочок.
Якщо другий автомобіль зробить одну їздку, то коефіцієнт використання вантажопідйомності буде дорівнювати:
= qФ/qН = 18 0,196/4,0 = 0,88.
При виконанні двох їздок (у кожній їздці автомобіль перевезе по 18 бочок):
= qФ/(qН + qН) = ((18 + 18) 0,196)/(4,0 + 4,0) = 0,88.
Однак, залишаться не перевезеними ще 4 бочки (40 - 18 - 18 = 4).
Якщо зробити другим автомобілем три їздки, то можна буде перевезти усі 40 бочок.
У цьому разі:
= qФ/(qН + qН + qН) = 40 0,196/(4,0 + 4,0 + 4,0) = 0,65.
Вантажопідйомність третього автомобіля дозволяє перевезти:
Nmax = ІNT(qH/qБ) = INT(6/0,196) = INT(30,6) = 30 бочок.
У кузові може розміститися:
2300/590 + 4800/590 = 3 8 = 24 бочки.
Коефіцієнт використання вантажопідйомності третього автомобіля (одна їздка):
= qФ/qН = 24 0,196 /6,0 = 0,78.
Залишаться не перевезеними 40 - 24 = 16 бочок.
За дві їздки третій автомобіль перевезе усі бочки.
У цьому разі:
= qФ/(qН + qН) = 40 0,196/(6т + 6т) = 0,65.
Якщо бочки повезуть автомобілі:
перший і другий, то: = qФ/(qН1 + qН2) = 40 0,196/(8т + 4т) = 0,65;
перший і третій, то: = qФ/(qН1 + qН3) = 40 0,196/(8т + 6т) = 0,56;
другий і третій, то: = qФ/(qН2 + qН3) = 40 0,196/(4т + 6т) = 0,78.
За показником = 0,78 бочки потрібно перевозити другим і третім автомобілями.
Потрібно оцінити витрати перевізника для різних варіантів перевезень.
Загальні витрати, віднесені до кілометра пробігу, складають при одній їздці автомобіля: першого – 0,25 грн/км; другого – 0,15 грн/км; третього – 0,20 грн/км.
Якщо перший і другий автомобілі зроблять по одній їздці, то витрати становитимуть: - 0,4 грн/км (0,25 + 0,15 = 0,4 грн/км); перший і третій – 0,45 грн/км; другий і третій – 0,35 грн/км.
У разі двох їздок першого автомобіля витрати становитимуть: – 0,5 грн/км (0,25 + 0,25 = 0,5 грн/км); другого – 0,30 грн/км.; третього – 0,40 грн/км.
Другий із наведених у задачі автомобілів у трьох їздках принесе перевізнику витрати 0,6 грн/км.
Результати розрахунків зведені в таблицю
Таблиця 4
