Список літератури і методичного забезпечення дисципліни

1. Афанасьев ЕЛ. Островский Н.Е. Цукерберг С.М. Єдина транспортна система та автомобільні перевезення. -М.: Транспорт, 1984, 336 с.

2. Анинский Б.А. Погрузочно-разгрузочные работы. Проектирование и расчет систем комплексной механизации. Изд. 2-е, перераб. и доп. Л., «Машиностроение» (Ленингр. отделение), 1975, 344 с.

3. Грузовые автомобильные перевозки / Воркут А.И.- 2-е изд., перераб. и доп.- К.: Вища школа. Головное изд-во, 1986, 447 с.

4. Комплексная механизация погрузочно-разгрузочных работ и транспортных операций в строительстве. Гриневич Г.П., Гельман А.С., Гриневич Г.Г. -2- е изд., перераб. и доп. М.: Стройиздат, 1970, 300 с.

5. Дехтерев Г.Н. Организация и механизация погрузочно-разгрузочных работ на автомобильном транспорте. Учебное пособие. - 2-е изд., перераб. и доп. - М.: Транспорт, 1980, 264 с.

6. Горев Д.Э. Грузовые автомобильные перевозки. Учебное пособие. М: Академия, 2006, 286 с.

7. Горев Д.Э., Овещенко Е.М. Организация автомобильных перевозок и безопасность движения. Учебное пособие. М: Академия, 2009, 316 с.

Вибір завдання для практичних занять

Завдання у вигляді задач складені відповідно до програми дисципліни, містять необхідні теоретичні положення, а також довідкові дані для розв’язку. Студенти розв’язують задачі під час практичних занять і зараховують їх у викладача.

Вихідні дані до задач розміщені безпосередньо у вказівках до розв’язку задач. Кожна задача нараховує 10 варіантів. Вибір варіанта здійснюється за останньою цифрою номера залікової книжки студента.

Задача 1. Урахування властивостей вантажів при виконанні вантажних робіт

При підготовці вантажу до навантаження на автомобіль чи інший транспортний засіб потрібно враховувати якісні й кількісні зміни, що можуть відбуватися в масі вантажу в процесі його транспортування та зберігання. Ці зміни пояснюються дією зовнішніх факторів: взаємодія вантажу із зовнішнім середовищем (дощ, сніг, сонце, вітер), механічні впливи на вантаж у процесі руху й виконання вантажно-розвантажувальних робіт, стан складського приміщення й умови зберігання вантажу, способи переміщення вантажу територією складу та доставки його до навантажувально-розвантажувального посту (далі - НРП).

На якість вантажів впливають світло, температура й газовий склад повітря, запиленість, наявність в його складі мікробіологічних форм. Під їхньою дією відбуваються різні біохімічні, фізико-хімічні й мікробіологічні процеси. Через це вантаж, у якому можуть відбутися відповідні процеси, повинен бути упакований відповідно до технічних умов, затверджених у встановленому законодавством порядку.

При проведенні навантажувальних робіт потрібно враховувати пружні властивості ватажу, які можуть впливати на частоту та амплітуду коливань вузлів і ланок автомобіля. Якщо цього не зробити, то може відбутися накладання амплітуди коливання вантажу на амплітуду коливань вузлів автомобіля, що може призвести до поломки автомобіля та порчі вантажу.

Сухе повітря викликає усушку й погіршення технологічних властивостей і зовнішнього вигляду деяких вантажів (шкіра, волокно, в’ялена риба). Такі ван­тажі, при їх підготовці до навантаження на автомобіль, повинні бути упаковані відповідно до технічних умов, щоб не допустити псування під час перевезення.

Вологе повітря викликає утворення цвілі й розвиток гнилісних процесів у продуктах, активізує біохімічні процеси в масі вантажу, що приводять до його самонагрівання та псування (зерно, м'ясні продукти). Застосування відповідної упаковки та перевезення вантажу спеціальним транспортним засобом може зменшити негативний вплив оточуючого середовища.

Від рівня вологості вантажу залежить його вага: в жарку погоду, напри­клад, зерно втрачає вологу, яка міститься в ньому, й вантаж стає легшим, порі­вняно з нормативною вагою, в сльотну погоду зерно стає важчим.

Рідкі вантажі при нагріванні збільшуються в об’ємі, а при охолодженні - зменшуються. Цю особливість потрібно враховувати при виконанні наливних робіт на постах навантаження автомобілів.

Приклад 1.1. Визначити нормовану масу та зміну маси вантажу, ви­кликану вологістю зерна.

Фактична вологість зерна W_Ф=7%, а його маса М_Ф=8т. Зерноприймальний пункт приймає зерно якщо воно буде мати вологість, яка не перевищує норми W_Н = 12%, установленої законодавчим актом. Цій вологості, назвемо її но­рмованою, буде відповідати маса (нормована) зернового вантажу М_Н = 12т.

Потрібно визначити нормовану масу зернового вантажу при підготовці його до перевезення та різницю між фактичною й нормованою масами.

Розв’язання.

Нормована маса зернового вантажу (М_Н) визначається за формулою:

8(100 - 7)/(100 - 12) = 8,45т.

Різниця між нормованою та фактичною масами вантажу визначається за формулою:

8,45 - 8 = 0,45т.

Якщо різниця між нормованою та фактичною масами вантажу від’ємна, то це означає, що в масі зерна кількість води перевищує встановлені норми.

Таблиця 1