Кандидоз
Гриби роду Candida є сапрофітами, які перебувають на шкірі та слизових оболонках, містяться у повітрі, на предметах ужитку і речах. За певних умов вони можуть ставати патогенними і спричиняти ураження. Активації дріжджоподібних грибів сприяють розлади травлення, порушення обміну речовин, тривале застосування антибіотиків, кортикостероїдних препаратів, довготривалий вплив на шкіру вологості, кислот, лугів.
Клінічна картина. Кандидоз великих складок - пахвинно-стегнових, пахвових, під молочними залозами та в ділянці відхідника. Захворювання починається висипанням дрібних пухирців, на місці яких швидко утворюються ерозії з блискучою вологою поверхнею темно-червоного кольору, що поширюються по периферії. Межі ураження чіткі, поліциклічні, з облямівкою відшарованого мацеро-ваного епідермісу.
Кандидоз міжпальцевих складок пальців стоп і кистей -роговий шар мацерований, білуватий, набрякає; згодом відкриваються лінійні ерозовані поверхні, блискучі, темно-червоні, з обривками відшарованого епідермісу.
Кандидоз шкіри і нігтів (пароніхія та оніхія) - набрякла припухлість почервонілих нігтьових валиків, при натискуван-ні на які виділяється серозно-кров'яниста рідина. Нігтьова пластинка стає тьмяною, сірувато-жовтою з поздовжніми борозенками та потовщеннями, згодом ніготь потоншується, вкривається візерунками і ламається.
Кандидоз слизових оболонок (стоматит, глосит, фарингіт, риніт, вульвовагініт) - на інтенсивно-червоному фоні видно білуваті, а потім сірувато-жовті нальоти, які можна легко видалити, після чого залишаються болючі ерозовані поверхні; виражений свербіж.
Кандидоз внутрішніх органів (абсцеси в м'язах, бронхопнев-монія, ендокардит, артропатія тощо).
Лікування:
1. Підвищення опірності організму.
2. Застосування протигрибкових препаратів - ністатину, леворину, нізоралу, ороназолу, дифлюкану.
3. Місцеве лікування - змащування вогнищ ураження аніліновими барвниками, 5-20 % розчином натрію тетраборату в гліцерині, розчинами клотримазолу, канестену; у разі мокнуття - примочки з 2 % розчином таніну, 0,25 % розчином срібла нітрату; при підсиханні - мазі клотримазол, нізорал, леворин тощо.
За наявності кандидозного вульвовагініту застосовують протигрибкові супозиторії щ. із клотримазолом, ністатином, кліон Д, пімафуцин, поліжинакс, тержинан, кандибене, гіно-певарил та ін.
ЛІТЕРАТУРА
Основна:
Зайченко М.М. Зайченко Я.О.Шкірні та венеричні хвороби. –К.:Здоров’я, 2005.
Коляденко В.Г. Шкірні та венеричні хвороби: навч. Посібник –Вінниця:Нова книга,2006.
Новосад Л.С. Шкірні та венеричні хвороби:-Підручник. – К.: Медицина, 2007.
Савчак В.І, Галкіна С.О. Хвороби,що передаються статевим шляхом: підручник.-Тернопіль: Укрмедкнига, 2001.
Додаткова:
Боровський Є.В. Атлас заболеваний слизистой оболочки полости рта- М.:Медицина,1997
Вадимирова В.В. Зудин Б.И. Кожные и венеричичкие болезни(атлас).-М.:Медицина 1980
Глухенький Б.Т. Гнойничовые болезни кожи. – К.:Здоров’я,1983.
Коляденко В.Г. Федоренко А.Є. Воловчено Д.Я. Медицина деонтологія в дерматології і венерології. – К.: Здоров’я, 1989.
Новосад Л.С.,Лабінський Р.В. Шкірні венеричі хвороби. - К.:Здоров’я, 2000
Савчак В., Галникіна С. Практична дерматологія.- Тернопіль: Укрмедкнига,1998.
Кравченко В.Г. Шкірні та венеричні хвороби:-Підручник. – К.: Здоров’я,1995.
