- •Лекція № 1. Предмет, завдання та структура психології. Принципи і методи вивчення психіки
- •Література
- •Завдання для самостійної роботи
- •Завдання для індивідуальної роботи
- •Сутність психології як науки
- •Структура психології та головні галузі психологічних знань
- •Зв'язок психології з іншими науками
- •Основні історичні етапи становлення психології
- •Напрями психологічної науки
- •Методологічні принципи психології.
- •Класифікація методів психології.
- •Основні методи психології (спостереження і експеримент).
- •Допоміжні методи психології (опитування, тестування, вивчення продуктів діяльності, узагальнення незалежних характеристик, самооцінка)
Методологічні принципи психології.
У психології можна зазначити три основні групи методологічних принципів, а саме:
загальні принципи філософії, на які спирається психологія, конкретизуючи їх відповідно до психічної реальності (принципи детермінізму, розвитку, об'єктивності, системності тощо);
принципи, які формулює саме загальна психологія (принцип єдності свідомості і діяльності, принцип випереджального відображення дійсності та ін.);
принципи, що діють в окремих галузях психологічних наук, наприклад, у педагогічній психології — принцип взаємозв'язку виховання і психічного розвитку особистості.
Принцип детермінізму (від лат. determinare — визначати) застосовується для аналізу природи і сутності психічних явищ у разі розгляду останніх у взаємозв'язку з явищами зовнішнього світу. Відповідно до цього принципу, психіка визначається способом життя і змінюється зі зміною зовнішніх умов, будучи при цьому детермінантою поведінки і діяльності людини.
Принцип розвитку означає, що прояви психіки можуть бути правильно зрозумілі, якщо вони розглядаються в безупинному розвитку як процес і результат діяльності.
Принцип об'єктивності (тотожний істинності в науковому знанні, правдивості у моральних стосунках) вимагає досягнення неупередженості в пізнанні психіки, відповідності його об'єктивній дійсності. За цим принципом у дослідженні психіки слід звертатися до тих аспектів, які можна зафіксувати об'єктивно — зміни поведінки, предметної діяльності тощо. Це не усуває використання суб'єктивних даних (зокрема інтроспекції), але вимагає не вважати їх за єдине правильне трактування психічного.
Принцип системного підходу передбачає вивчення психіки в множині зовнішніх і внутрішніх стосунків, в яких вона існує як цілісна система. За цим принципом психічні явище слід розглядати як багаторівневі, такі, що мають складну ієрархічну будову і містять різні підсистеми.
Принцип єдності свідомості і діяльності стверджує, що свідомість і діяльність існують у нерозривній єдності: свідомість і узагалі всі психічні властивості людини не тільки виявляються, а й формуються в діяльності. Цей принцип дає можливість під час вивчення діяльності виявити ті психологічні закономірності, що забезпечують успішність досягнення її мети.
Принцип випереджального відображення дійсності фіксує об'єктивний факт випереджального відображення у психіці явищ і подій зовнішнього світу та створення на цій основі орієнтувальних рефлексів, забезпечення можливості цілеспрямованої активності.
Класифікація методів психології.
Методологічні принципи втілюються в методах психології, за допомогою яких вивчаються істотно важливі факти, закономірності і механізми психіки. Спираючись на класифікацію методів Б. Ананьєва, можна назвати декілька груп методів психології:
Організаційні методи, основним з яких є:
1.1. порівняльний метод, що має два різновиди
1.1.1. метод поперечних зрізів. У разі використання методу поперечних зрізів психолог організує дослідження таким чином, щоб зіставити декілька різних груп людей з різним рівнем розвитку певних психічних явищ, і на цій основі виявити типові прояви даних явищ.
1.1.2. метод поздовжніх зрізів (лонгитюд — від англ. longitude — «довгота»). Лонгитюдний метод передбачає порівняння однієї й тієї самої групи людей упродовж досить тривалого часу з тим, аби дослідити динаміку розвитку певного психічного явища, виявити закономірності такого розвитку.
1.2. комплексний метод, коли психіка вивчається не тільки з позицій загальної психології, а в комплексі декількох наукових дисциплін.
2. Емпіричні методи отримання даних, на основі яких можна перевірити істинність гіпотези про психічні явища і зв'язки між ними (спостереження, експеримент, опитування, тестування, вивчення продуктів діяльності тощо).
