Санітарно-гігієнічні умови праці

Вони охоплюють такі елементи:

- освітлення (природне, штучне);

- мікроклімат (фізичні параметри: температура, відносна вологість, швидкість руху повітря; йонізація, хімічний склад повітря);

- звукове наповнення (шум).

Людина може переносити помірні зміни зовнішніх умов без помітного погіршення своєї працездатності, оскільки її організм завдяки механізмам саморегуляції здатен підтримувати стан життєдіяльності на певному оптимальному рівні (гомеостаз). Однак часто зміни зовнішніх умов можуть перевищувати можливості регуляційних механізмів, внаслідок чого порушується діяльність центральної нервової системи, органів чуттів, м'язів, залоз, що спричинює погіршення психофізіологічних показників людини. З метою профілактики таких небажаних наслідків до навчального середовища висувають санітарно-гігієнічні вимоги, дотримання яких знижує або навіть повністю унеможливлює негативний вплив на школярів та вчителів.

Освітлення

Навчальні приміщення та робочі місця максимально сприятливо освітлюють, що має велике значення для забезпечення працездатності учнів. Недостатнє освітлення пригнічує психіку дитини і гостроту зору та слуху, а отже, працездатність і якість навчальної діяльності.

Шкільне освітлення влаштовують із дотриманням таких критеріїв:

- достатність;

- рівномірність у часі та просторі;

- відсутність тіней на робочому місці і ймовірності засліплення;

- уникнення перегріву приміщення.

Для освітлення шкільних приміщень використовують природне та штучне освітлення.

1. Природне освітлення. Воно є найкращим за біологічними властивостями для очей людини, однак для створення оптимальних умов навчання природне освітлення теж нормують, дотримуючись таких вимог:

а) вікна класів, кабінетів і лабораторій (крім кабінетів креслення та малювання) орієнтують на південь, південний схід чи схід, за необхідності застосовують сонцезахисні пристрої. Рекомендовано двохстороннє освітлення гімнастичного залу із заходу та сходу;

б) для максимально тривалого проникнення сонячних променів у приміщення вікна мають бути витягнутими в горизонтальному напрямку і розташованими якнайближче до стелі, а від підлоги - на висоті 75-80 см;

в) вікна повинні мати достатні розміри та якісне скло (показник світлопропускання не менше 80%), а міжві-конні проміжки не мають перевищувати ЗО-50 см.

Гігієнічну оцінку природного освітлення визначають комплексом показників: коефіцієнтом природного освітлення, світловим коефіцієнтом, кутом світлового отвору, кутом падіння світла, коефіцієнтом заглиблення.

2. Штучне освітлення. Ним користуються для освітлення шкільних приміщень у похмурі дні та темний час доби. Штучне освітлення має недоліки порівняно з природним, наприклад, позбавлене ультрафіолетової та деяких інших складових спектра.

Оплата праці

Оплата пільгового часу підліткам.

Згідно із законодавством, особи, які не досягли вісімнадцяти років, неповнолітні, мають право на скорочений робочий день, тривалість якого на одну годину коротша порівняно з тривалістю щоденної роботи дорослих працівників. Оплата цієї години здійснюється за статтею 194 КЗпП у тому ж розмірі, як і працівникам відповідних категорій з повною тривалістю роботи. Якщо неповнолітній працівник допущений до відрядних робіт , невідпрацьована година оплачується за тарифною ставкою.

Оплата праці учнів

Оплата праці учнів у разі індивідуального навчання професій робітників з відрядною оплатою праці провадиться за чинними на підприємстві розцінками за фактично виготовлену учнями придатну продукцію.

Якщо учень навчається в бригаді, то оплата здійснюється іншим чином. Починаючи з другого місяця навчання учням здійснюється доплата до 100 відсотків тарифної ставки першого розряду на підприємстві з відрядного заробітку бригади. Виробничі бригади з відрядною оплатою праці за згодою колективу (ради) бригади можуть із загального заробітку бригади підвищувати доплату учням понад 100 відсотків тарифної ставки першого розряду на підприємстві. Порядок і розміри доплати учням визначаються колективом (радою) бригади залежно від їх трудового внеску в результати роботи бригади.

трудові об’єднання школярів як вид позашкільної діяльності і однієї з основних форм організації суспільно корисної продуктивної праці учнів. Охарактеризовано основні види ТОШ: учнівська виробнича бригада, шкільне лісництво, табори праці і відпочинку, трудові загони старшокласників, шкільна ремонтна бригада та визначено особливості діяльності моделей трудових об’єднань школярів з урахуванням ринкових відносин: шкільне агрооб’єднання, районне навчально-виробниче об’єднання, шкільні кооперативи, трудове аграрне об’єднання тощо.

Визначено на основі аналізу джерельної бази соціально-педагогічні напрями діяльності трудових об’єднань: ціннісні, орієнтаційні, операційні, інтеграційні, профілактичні.