- •1 Лабораторна робота № 1 6
- •2 Лабораторна робота №2 22
- •3 Лабораторна робота №3 38
- •4 Лабораторна робота №4 55
- •Загальні відомості
- •1 Лабораторна робота № 1 Практичне знайомство з сапр Solid Edge
- •1.1 Теоретичні відомості
- •1.1.1 Призначення та функціональні можливості Solid Edge
- •1.1.2 Структура пакету Solid Edge
- •1.1.3 Основи побудови інтерфейсу Solіd Edge
- •Опис панелей середовища Solid Edge Draft
- •Опис панелей середовища Solid Edge Part
- •1.1.4 Допоміжні інструменти креслення Solid Edge
- •Технологія IntelliSketch
- •Геометричні зв'язки
- •Інструмент точного введення SketchPoint
- •Інформаційна технологія створення тривимірної моделі об’єкта за допомогою програми Solid Edge Part
- •2.2 Методика виконання лабораторної роботи
- •2.2.1 Підготовка до створення базового тіла
- •2.2.2 Створення профілю
- •2.2.3 Створення 3d моделі на основі побудованого профілю
- •2.2.4 Скруглення ребер базового тіла
- •2.2.5 Побудова тонкостінного тіла
- •2.2.6 Побудова ребра жорсткості у внутрішній порожнині
- •2.2.7 Створення дзеркального відображення ребра жорсткості
- •2.2.8 Приклад зміни будь-якого конструктивного елемента
- •2.3 Завдання на виконання лабораторної роботи
- •2.4 Контрольні запитання
- •3 Лабораторна робота №3 Інформаційна технологія створення моделі штампованої деталі з використанням ескізу
- •3.1 Короткі теоретичні відомості
- •3.2 Методика виконання лабораторної роботи
- •3.2.1 Створення ескізу штампованої деталі
- •3.2.2 Створення виступу на основі ескізу
- •3.2.3 Створення вирізу на основі ескізу
- •3.2.4 Створення другого виступу на основі ескізу
- •3.2.5 Додавання ухилу
- •3.2.6 Скруглення ребер моделі
- •3.2.7 Створення тонкостінного тіла
- •3.2.8 Створення вирізу на базі закритих профілів
- •3.2.9 Створення вирізу на базі відкритого профілю
- •3.2.10 Редагування ескізу
- •3.3 Завдання на виконання лабораторної роботи
- •3.4 Контрольні запитання
- •4 Лабораторна робота №4 Інформаційна технологія створення точної тривимірної моделі з використанням профілю
- •4.1 Короткі теоретичні відомості
- •4.2 Методика виконання лабораторної роботи
- •4.2.1 Створення базового тіла
- •4.2.2 Створення вирізу обертання
- •4.2.3 Створення іншого вирізу
- •4.2.4 Створення бобишки
- •4.2.5 Створення дзеркального відображення бобишки
- •4.2.6 Побудова отвору
- •4.2.7 Скруглення ребер
- •4.3 Завдання на виконання лабораторної роботи
- •4.4 Контрольні запитання
- •Додаток а Опис панелей інструментів Solid Edge Draft
- •Додаток б Опис панелей інструментів Solid Edge Part
1.1.4 Допоміжні інструменти креслення Solid Edge
Інтерфейс Solid Edge надає користувачеві засоби, які забезпечують швидке та водночас точне креслення видів у середовищі Draft або профілів у середовищі Part. До них можна віднести можливості технології IntelliSketch (геометричні зв'язки та об'єктні прив'язки) та інструмент точного введення SketchPoint.
Під час креслення видів у Solid Edge Draft або профілів у Solid Edge Part можна помітити на примітивах, біля них та коло курсору різні символи світло-зеленого кольору. Це прив'язки або вирівнювання, та зв'язки. Відмінність між ними полягає у тому, що зв'язки – статичні індикатори наявності геометричних відношень між примітивами, а прив'язки – це динамічна індикація можливих зв'язків.
Інструмент SketchPoint за замовчанням не діє автоматично. Він об'єднує функції таких інструментів з інших відомих САПР, як сітка та локальна система координат.
Технологія IntelliSketch
IntelliSketch – це інтелектуальний інструмент, який дозволяє здійснювати точне креслення за рахунок динамічного розпізнавання можливості виникнення геометричних відношень між примітивами.
Під час креслення IntelliSketch відстежує рух курсору та показує тимчасове динамічне зображення елемента (як він виглядатиме, якщо клікнути на поточних координатах).
В процесі креслення елемента IntelliSketch відображає різні відношення між тимчасовим зображенням елемента та іншими елементами креслення (в тому числі постійним зображенням того ж елемента), символи ортогонального вирівнювання.
Коли IntelliSketch розпізнає відношення, то відображає його індикатор (прив’язку) поряд з курсором. З рухом курсору індикатор може оновлюватися. Якщо індикатор відношення відображається, коли Ви клікнете для креслення елемента, то система накладає це відношення автоматично.
Рисунок 1.15 – Діалогове вікно IntelliSketch
Встановити необхідні типи відношень та активні прив’язки можна на закладці Relationships діалогового вікна IntelliSketch (див. рис.1.15). Воно викликається у пункті головного меню Tools – IntelliSketch… . IntelliSketch розпізнає одно або два відношення одночасно. Перелік можливих прив’язок представлений у табл. 1.1.
Таблиця 1.1 – Види прив’язок
Символ |
Назва |
Символ |
Назва |
|
Intersection Перетин |
|
Vertical Вертикальність |
|
End point Кінцева точка |
|
Horizontal Горизонтальність |
|
Midpoint Середина |
|
Parallel Паралельність |
|
Center point Центр |
|
Perpendicular Перпендикулярність |
|
Point on element Точка на елементі |
|
Tangent Дотична |
Щоб IntelliSketch розпізнав відношення, немає необхідності точно наводити курсор, тому що розпізнавання відбувається не тільки у точці, де знаходиться перехрестя курсору, а також всередині окружності на курсорі, в зоні розпізнавання (Locate zone) для всіх примітивів, які до неї потрапили. Радіус цієї зони можна змінювати від 3 до 12 пікселів на закладці Cursor діалогового вікна IntelliSketch. Там же можна змінити радіус зони, в якій система під час виконання креслярських команд буде інтерпретувати рухи курсору, щоб виявити варіанти наступних етапів виконання команди (Intent zone). Радіус цієї зони можна змінювати від 3 до 12 пікселів.
IntelliSketch тимчасово відображає індикатори вирівнювання (штрихові лінії), коли курсор приблизно ортогонально вирівняний із точками прив’язки на елементах креслення. Інколи, щоб форсувати вирівнювання, треба навести курсор на потрібний елемент. IntelliSketch розпізнає вирівнювання для відрізків та дуг так, якби відрізки були безкінечними, а дуги були окружностями (зображається штриховими лініями). IntelliSketch відображає індикатори центру окружностей та дуг. Під час креслення дотичних або перпендикулярних дуг, коли їх центральний кут кратний 90°, від кінцевої точки дуги до її центру відображається вирівнювання. Приклади виникнення вирівнювання наведені на рис. 1.16.
Щоб тимчасово припинити розпізнавання відношень та індикацію відповідних прив’язок, треба натиснути та утримувати клавішу Alt до того, як робота IntelliSketch стане небажаною.
Рисунок 1.16 – Приклади виникнення вирівнювання
