- •1 Лабораторна робота № 1 6
- •2 Лабораторна робота №2 22
- •3 Лабораторна робота №3 38
- •4 Лабораторна робота №4 55
- •Загальні відомості
- •1 Лабораторна робота № 1 Практичне знайомство з сапр Solid Edge
- •1.1 Теоретичні відомості
- •1.1.1 Призначення та функціональні можливості Solid Edge
- •1.1.2 Структура пакету Solid Edge
- •1.1.3 Основи побудови інтерфейсу Solіd Edge
- •Опис панелей середовища Solid Edge Draft
- •Опис панелей середовища Solid Edge Part
- •1.1.4 Допоміжні інструменти креслення Solid Edge
- •Технологія IntelliSketch
- •Геометричні зв'язки
- •Інструмент точного введення SketchPoint
- •Інформаційна технологія створення тривимірної моделі об’єкта за допомогою програми Solid Edge Part
- •2.2 Методика виконання лабораторної роботи
- •2.2.1 Підготовка до створення базового тіла
- •2.2.2 Створення профілю
- •2.2.3 Створення 3d моделі на основі побудованого профілю
- •2.2.4 Скруглення ребер базового тіла
- •2.2.5 Побудова тонкостінного тіла
- •2.2.6 Побудова ребра жорсткості у внутрішній порожнині
- •2.2.7 Створення дзеркального відображення ребра жорсткості
- •2.2.8 Приклад зміни будь-якого конструктивного елемента
- •2.3 Завдання на виконання лабораторної роботи
- •2.4 Контрольні запитання
- •3 Лабораторна робота №3 Інформаційна технологія створення моделі штампованої деталі з використанням ескізу
- •3.1 Короткі теоретичні відомості
- •3.2 Методика виконання лабораторної роботи
- •3.2.1 Створення ескізу штампованої деталі
- •3.2.2 Створення виступу на основі ескізу
- •3.2.3 Створення вирізу на основі ескізу
- •3.2.4 Створення другого виступу на основі ескізу
- •3.2.5 Додавання ухилу
- •3.2.6 Скруглення ребер моделі
- •3.2.7 Створення тонкостінного тіла
- •3.2.8 Створення вирізу на базі закритих профілів
- •3.2.9 Створення вирізу на базі відкритого профілю
- •3.2.10 Редагування ескізу
- •3.3 Завдання на виконання лабораторної роботи
- •3.4 Контрольні запитання
- •4 Лабораторна робота №4 Інформаційна технологія створення точної тривимірної моделі з використанням профілю
- •4.1 Короткі теоретичні відомості
- •4.2 Методика виконання лабораторної роботи
- •4.2.1 Створення базового тіла
- •4.2.2 Створення вирізу обертання
- •4.2.3 Створення іншого вирізу
- •4.2.4 Створення бобишки
- •4.2.5 Створення дзеркального відображення бобишки
- •4.2.6 Побудова отвору
- •4.2.7 Скруглення ребер
- •4.3 Завдання на виконання лабораторної роботи
- •4.4 Контрольні запитання
- •Додаток а Опис панелей інструментів Solid Edge Draft
- •Додаток б Опис панелей інструментів Solid Edge Part
3.2.8 Створення вирізу на базі закритих профілів
С творіть виріз. У панелі інструментів Features оберіть інструмент Cutout. Буде створено виріз на базі профілів з ескізу.
Оберіть профілі. У стрічковому меню натисніть кнопку Select From Sketch. Оберіть закриті профілі, як вказано на рис. 3.28. Підтвердьте вибір, натиснувши Accept у стрічковому меню.
В
изначте
глибину вирізу. У стрічковому меню
оберіть режим Through All.
Помістіть курсор так, щоб стрілка
вказувала напрям вирізу донизу та
клікніть лівою кнопкою миші (див. рис. 3.29).
|
|
Рисунок 3.28 – Вибір закритих профілів |
Рисунок 3.29 – Вибір напрямку вирізу |
Завершіть створення вирізу. У стрічковому меню натисніть кнопку Finish.
3.2.9 Створення вирізу на базі відкритого профілю
Створіть виріз. У панелі інструментів Features оберіть інструмент Cutout. Буде створено виріз на основі профілю з ескізу.
Оберіть профіль. У стрічковому меню натисніть кнопку Select From Sketch. Помістіть курсор на відкритий профіль праворуч на ескізі, як вказано на рис. 3.30. Коли профіль підсвітиться, оберіть його. Підтвердьте вибір, натиснувши Accept у стрічковому меню.
Визначте напрямок видалення матеріалу відносно профілю (в площині профілю). Помістіть курсор так, щоб стрілка була спрямована всередину профілю і кликніть мишею (див. рис. 3.31).
В изначте глибину вирізу. У стрічковому меню ввімкніть режим побудови Finite Extent. У стрічковому меню в полі Distance введіть 20.
|
|
Рисунок 3.30 – Вибір відкритого профілю |
Рисунок 3.31 – Вибір напрямку видалення матеріалу |
Рисунок 3.32 – Вибір напряму вирізу
Визначте напрямок видалення матеріалу перпендикулярно площині профілю. Помістіть курсор нижче площини ескізу, щоб червоне зображення вирізу було спрямоване усередину деталі, і клікніть лівою кнопкою миші (рис. 3.32). У стрічковому меню натисніть кнопку Finish.
3.2.10 Редагування ескізу
Н
а
панелі інструментів Main
натисніть кнопку EdgeBar.
Перейдіть на закладку Feature PathFinder,
клікніть правою кнопкою миші для виклику
контекстного меню. Виберіть пункт
PathFinder Display
– Sketches (рис. 3.33).
Контекстне меню на закладці Feature PathFinder дозволяє керувати відображенням площин, ескізів, конструкційних поверхонь та систем координат у вікні EdgeBar та в області побудови.
|
|
Рисунок 3.33 – Закладка Feature PathFinder |
Рисунок 3.34 – Розміщення розміру окружності |
Також зверніть увагу, що інколи зліва від назви елементу у дереві побудови на закладці Feature PathFinder з'являються позначки. Це символи статусу елемента, їх значення наведено у табл. 3.1.
Таблиця 3.1 – Символи статусу елемента
Символ |
Значення |
|
Елемент, який виключений зі звичайної послідовності побудови деталі згідно історії команд, заборонений для обчислення та побудови. Цей стан є оборотним (контекстне меню елемента, пункти Suppress/ Unsuppress). |
|
Елемент, який тимчасово заборонений для обчислення та побудови, очікує на автоматичне оновлення внаслідок редагування операції, яка розташована раніше в історії команд (вище в дереві побудови). |
|
Елемент з помилкою
побудови. У складаннях також означає
помилку у накладанні зв’язків між
деталями. З метою запобігання накопиченню
непомітних помилок заноситься до
списку ToDo (панель Main,
кнопка ToDo List
|
|
Елемент має помилку у профілі, яка частково перешкоджає обчисленню та побудові, докладніше про помилку можна дізнатись, обравши цей елемент та подивившись повідомлення у рядку стану. |
|
Елемент має зв'язок з іншим документом |
О
беріть
елемент Sketch 1 у дереві
побудови.
У стрічковому меню натисніть
кнопку Edit. У новому
стрічковому меню натисніть кнопку
Draw Profile Step. Відкриється
вікно для редагування ескізу.
У
панелі інструментів Draw
оберіть інструмент SmartDimension.
Помістіть курсор на окружність у лівому
верхньому куті ескізу, і коли вона
підсвітиться, клікніть лівою кнопкою
миші (рис. 3.34). Переміщайте курсор
навколо та всередині окружності, зверніть
увагу, що вид розміру змінюється з рухом
курсору. Система автоматично обирає
вид. Помістіть курсор, як вказано на
рис. 3.34 і клікніть лівою кнопкою миші,
щоб розмістити розмір.
У
панелі інструментів Draw
оберіть інструмент Distance Between
з меню, що розкривається. Оберіть мишею
спочатку нижній горизонтальний відрізок
ескізу, потім той відрізок, що розташований
вище попереднього. Перемістіть курсор
ліворуч і клікніть для розміщення
розміру так, як вказано на рис. 3.35.
Не натискайте праву кнопку миші для завершення. На наступному кроці буде побудовано новий розмір, зв’язаний з тільки що побудованим. Створіть групу розмірів. Інструмент Distance Between ще активний і готовий для розміщення іншого розміру, який утворить групу з попереднім. Оберіть наступний знизу горизонтальний відрізок. Переміщайте курсор ліворуч та зверху від розміру, який побудували на попередньому кроці. Використання інструменту Distance Between має наступні особливості:
– можна створити групу розмірів (ланцюг; із загальною базою);
– якщо почати групу одного типу, система не дозволить змінити тип всередині групи;
– щоб припинити додавання розмірів до групи, слід клікнути правою кнопкою миші, це дозволить розпочати постановку розмірів між іншими елементами.
|
|
Рисунок 3.35 – Побудова розміру між двома відрізками |
Рисунок 3.36 – Побудова групи розмірів із загальною базою |
Розмістіть розмір як на рис. 3.36 і клікніть лівою кнопкою миші.
З
мініть
значення розміру. Оберіть інструментом
Select Tool розмір
діаметра окружності (рис. 3.37). З'явиться
стрічкове меню. У полі Dimension
можна змінити величину розміру. Трохи
змініть розмір і помітьте, що змінилася
сама окружність. Таким чином можна
відредагувати інші розміри ескізу, при
цьому може істотно змінитися геометрія
ескізу.
Слід зауважити, що проставлені розміри
бувають двох типів: керуючі (driving)
та керовані (driven). Керуючі
діють як обмеження, керовані мають
інформативну функцію (вони є надлишковими).
К
еруючі
позначаються світло-зеленим (як зв’язки
між елементами профілів), керовані –
блакитним (як елементи профілів). Змінити
тип розміру дозволяє кнопка Driving,
яка знаходиться у стрічковому меню
праворуч від поля Dimension.
Вона натиснута за замовчанням, тобто
система намагається проставляти керуючі
розміри доти, доки нові розміри не
виявляться зайвими для повного опису
креслення. Таким чином система залишає
деяку ступінь свободи для модифікації
профілю. Це означає, що при зміні керуючого
розміру, яка вимагатиме зміни інших
розмірів, змінюватимуться елементи,
незафіксовані проставленими розмірами,
або з проставленими керованими розмірами.
Змініть розміри з загальною базою як вказано на рис. 3.38.
|
|
Рисунок 3.37 – Зміна діаметра окружності |
Рисунок 3.38 – Змінені розміри ескізу |
Завершіть редагування профілю та модифікацію ескізу, двічі натиснувши кнопку Finish у стрічковому меню.
Помітьте, що в деталі змінилися вирізи та виступи, які були створені на основі щойно змінених елементів ескізу. Найбільш важлива зміна – зміна виступу. При побудові виступу елементи ескізу безпосередньо не використовувалися. Ви створили окремий профіль, до якого був скопійований відрізок з ескізу, причому між копією та оригіналом автоматично встановився асоціативний зв'язок. Такі зв’язки зберігаються та оновлюються при зміні ескізу.
З афарбуйте модель. У панелі інструментів Main оберіть інструмент Shade. Результат представлений на рис. 3.39.
З бережіть документ. У панелі інструментів Main натисніть кнопку Save.
Рисунок 3.39 – Результат роботи
