3. Роль освіти у забезпеченні збалансованого розвитку.
Виховання й освіта — пріоритетний напрямок розвитку будь- якого суспільства поза залежністю від політичного устрою й економічних формацій. Назріла ще на порозі третього тисячоріччя глобальна екологічна криза сучасної технологічної цивілізації змушує людство створити систему безперервного екологічного виховання й освіти, результатом яких було б формування екологічного мислення — здатності оцінювати результати своєї діяльності з погляду впливу на природу. При цьому має оцінюватися не тільки безпосередній вплив, але і його віддалені наслідки, які позначаються на наступних поколіннях.
Завдання такого виховання є складним, комплексним, таким, що отримує все більшу актуальність. Його розв'язання сприяє формуванню в людини свідомого, відповідального ставлення до забезпечення сприятливого за якістю навколишнього середовища. До цього завдання входить пробудження широкої ініціативи й активної життєвої позиції громадян, які потрібні для розв'язання екологічної проблеми.
Екологічна освіта має прищепити людині знання й навички розумного спілкування з природою, удосконалювати методи й способи конструктивної участі в охороні природи й раціональному природокористуванні .
Для успішної реалізації цих завдань необхідно переглянути концептуальні основи таких галузей, як суспільствознавство, природознавство, екологія, освіта. У процесі перетворення останньої виникає питання — як допомогти молодим людям зрозуміти, що вони будуть жити в іншому, кардинально перетвореному світі, як навчити їх будувати по-іншому, ніж раніше, стосунки з іншими людьми і природою, сформувати в них потреби до співробітництва, без якого не може бути прогресу і процвітання як власної країни, так і світового співтовариства в цілому.
Нова система освіти має проектувати не лише всебічне відтворення стабілізованих норм моральної поведінки, але й готовність їх удосконалювати, творче ставлення до їх вибору й активного розвитку, що допомагає виробленню екологічно здорового способу життя. Освіта має також забезпечувати: зміну пріоритетів існування цивілізації з матеріальних на духовні; самопізнання людиною предмета, дотримання природних енергетичних принципів пізнання — знання чуттєвої сфери; захист від інформаційної наркоманії, тобто від перенасичення знанням; об'єднання людей у єдину планеарну спільноту — землян.
Екологічна освіта входить до числа найважливіших аспектів діяльності Міжнародної спілки охорони природи й природних ресурсів (МСОП). МСОП тісно співробітничає з питань екологічної освіти із Програмою ООН щодо навколишнього середовища (ЮНЕП), яка веде активну пропаганду охорони природи в усьому світі як по власних каналах інформації, так і по каналах системи ООН і неурядових організацій багатьох країн. Тут ключовим моментом є формування нової соціальної й екологічної моральності.
