4. Практична робота № 10 „Аналіз гостроти екологічних проблем індустріальних міст України”

Теоретичні відомості для виконання роботи Київ. Основними джерелами забруднення атмосферного по­вітря (до 70 %) є автомобільний транспорт. Негативний вплив на стан атмосферного повітря чинить розташований порівняно неподалік від центральної частини міста аеропорт «Жуляни», що являє собою також джерело підвищеного шумового впливу.

Різкий негативний вплив на загальну екологічну обстановку міста та прилеглих територій спричинила катастрофа на Чорнобиль­ській АЕС, яка розташована на відстані 80 км від північної околиці міста. Середній радіоактивний фон становить близько 18 мкР/год, забрудненість території Цезієм-137 — від 1 до 3 Кі/км². Найбільш забруднені північна та північно-східна частини міста.

Певна кількість радіонуклідів у період паводків надходить у Дніпро по правобережному притоку р. Прип'ять, який протікає через чорнобильську зону, що безпосередньо відбивається на при­леглих до Дніпра знижених територіях.

Харків. Важливою екологічною проблемою, як, зрештою, і для всіх великих міст, є розміщення побутових і виробничих відходів. Існуючі звалища давно переповнені. Зі збільшенням відстані вивозу відходів усе частіше відбувається їх викидання з автомобілів у невід ведених місцях. Забруднюються узбіччя доріг, береги річок, галявини лісів. Спроба розв'язати проблему утилізації побутових відходів шляхом створення мережі сміттєспалювальних заводів (10-12 у різних частинах міста) виявилася невдалою. Побудова­ний у 1980-х роках експериментальний сміттєспалювальний завод сьогодні нерентабельний, має дуже низьку ефективність утилізації відходів і, незважаючи на наявність повітроочисного обладнання, є джерелом забруднення атмосферного повітря.

Проблема охорони атмосферного повітря є для Харкова також достатньо гострою. У більшості підприємств, зосереджених у кіль­кох промислових зонах міста, відсутні санітарно-захисні зони. Підприємства розташовуються в безпосередній близькості від житлових кварталів.

Дніпропетровськ. Над ним постійно нависає смог, що формується викидами двох потужних металургійних, двох, коксохімічного, шинного та лакофарбного заводів, а також великих машинобудівних підприємств.

Підприємства Дніпропетровська скидають у р. Дніпро значний об'єм неочищених і недостатньо очищених стічних вод.

Серйозні екологічні проблеми виникають у Дніпропетровську у зв'язку з утилізацією та складуванням відходів металургійного, шинного, коксохімічного та хімічного виробництв. Частина побутових відходів утилізується на сміттєспалювальному заводі.

У Дніпропетровську спостерігаються небезпечні геологічні процеси, пов'язані з наявністю лесових товщ і розвитком техногенного підтоплення. Особливо ці процеси проявляються на Правобережжі. Площа підтоплення становить до 20 % міської території, що створює передумови розвитку просадок у лесових породах та зсувів, призводить до деформації та руйнування будівель.

Донецьк. Гострою проблемою міста є водозабезпечення. Розташування міста на вододілі басейнів р. Сіверський Донець та Азовського моря географічно визначає маловодність цієї території. Видобуток вугілля, який проводиться в цьому районі майже два століття, призвів до водного дефіциту через порушення природного руху підземних вод. Це стало неминучим наслідком масштабного розвитку гірничодобувної промисловості. Під час прокладання шахт або облаштування кар'єрів для видобування корисних копалин відбувається перетин підземних водоносних горизонтів. Потік підземних вод спрямовується в утворену порожнину. Порушений гірничою виробкою підземний водоносний горизонт поступово ви­снажується. Як наслідок настає виснаження поверхневого водотоку, гідравлічно пов'язаного з порушеним водоносним горизонтом.

Зі зростанням видобутку вугілля, інтенсивним розвитком підприємств металургійного, хімічного та машинобудівного комплексів проблема водозабезпечення в Донбасі загострювалася все сильніше. Забезпечити водою Донецьк та інші міста й населені пункти Донбасу можливо тільки за рахунок надходження води по каналу Дніпро-Донбас.

У той же час на багатьох підприємствах Донецької агломерації вода використовується вкрай нераціонально. У річки скидається велика кількість неочищених та недостатньо очищених стічних вод, які можна було б багаторазово використовувати в системах оборотного водопостачання.

Особливо актуальною для Донецька є переробка твердих виробничих відходів, яких за двохсотрічну історію промислового розвитку міста накопичилося сотні мільйонів тонн.

У Донецьку в результаті порушення гідрогеологічного режиму під час вугледобування та просідання поверхні на опрацьованих ділянках під впливом додаткового статичного навантаження від твердих виробничих відходів відбулося підтоплення й часткове заболочування приблизно 1/3 міської території. Окрім того, на певних ділянках спостерігаються провали земної поверхні. Такі процеси характерні для міст і селищ усього Донбасу.

Запоріжжя. Над ним, як і над Донецьком та Дніпропетровськом, постійно нависає темно-фіолетовий серпанок смогу, що формується викидами промислових підприємств, сконцентрованих на порівняно невеликому просторі.

Розвиток Запоріжжя складався таким чином, що великі промислові підприємства опинялись у безпосередній близькості від житлової забудови. Багато житлових будинків знаходяться в межах санітарно-захисних зон промпідприємств.

Підприємства Запоріжжя скидають у Дніпро велику кількість неочищених та недостатньо очищених стічних вод. Загальноміські очисні споруди перевантажені. На промислових майданчиках накопичилася велика кількість відходів у вигляді мулу з високою концентрацією токсичних речовин.

Наявність Дніпровського водосховища в межах міста створює для Запоріжжя специфічні екологічні проблеми, пов'язані з підтопленням прилеглих територій. Ці проблеми характерні для всіх міст, розташованих уздовж берегів водосховищ. Підтоплення території, зумовлене фільтрацією води в прилеглу до водосховища територію, порушує стійкість будівель і споруд, затоплює та руйнує підземні комунікації, може викликати зсувні явища. Наявність на території Запоріжжя лесових товщ потужністю до 20 м сприяє в умовах техногенного підтоплення зсувоутворенню та розвитку просадок земної поверхні до 1,5-2 м.

ТЕОРЕТИЧНИЙ МАТЕРІАЛ ДО САМОСТІЙНОЇ РОБОТИ № 9.