3.Урбосередовище і здоров’я населення.

Проблема здоров'я людини існувала завжди, в усі історичні соціальне-економічні формації. Вона виникла з появою людини та видозмінюється відповідно до розвитку культури людського суспільства.

Покоління наших предків жили в тісному спілкуванні з природою. Уклад життя і праці був синхронним із природними ритмами. Люди вставали зі світанковою і засинали з вечірньою зорею. Кожна пора року мала притаманні тільки їй трудову налаштованість і ритм життя.

Сьогодні люди живуть у ритмі виробничого циклу однаково в будь-яку пору року.

Умови життя та праці сучасної людини, безперечно, покращились, але наслідки цього далеко не однозначні.

Забруднення навколишнього середовища, поряд із токсичними ефектами, таїть у собі небезпеку генетичних змін. Особливо негативно позначилась на стані здоров'я населення нашої країни аварія на Чорнобильській атомній станції.

Високий рівень механізації й автоматизації виробничих процесів зумовив різке зменшення частки фізичної праці та збільшення нервових навантажень.

Сучасне постійне погіршення стану здоров'я людей і недостатньо ефективне медичне забезпечення зумовлене рядом причин (напр., погіршення екологічного стану довкілля, соціальні проблеми, наслідки генетичних змін).

Хімічні забруднення середовища та здоров'я людини.

В даний час господарська діяльність людини все частіше стає основним джерелом забруднення біосфери. У природне середовище у все більших кількостях потрапляють газоподібні, рідкі та тверді відходи виробництв. Різні хімічні речовини, що знаходяться у відходах, потрапляючи в грунт, повітря чи воду, переходять з екологічних ланкам з одного ланцюга в іншу, потрапляючи в кінці кінців в організм людини.

На земній кулі практично неможливо знайти місце, де б не були присутні в тій чи іншій концентрації забруднюючі речовини. Навіть в льодах Антарктиди, де немає жодних промислових виробництв, а люди живуть тільки на невеликих наукових станціях, учені виявили різні токсичні (отруйні) речовини сучасних виробництв. Вони заносяться сюди потоками атмосфери з інших континентів.

Речовини, що забруднюють природне середу, дуже різноманітні. В залежності від своєї природи, концентрації, часу дії на організм людини вони можуть викликати різні несприятливі наслідки. Короткочасна дія невеликих концентрацій таких речовин може спричинити запаморочення, нудоту, першіння в горлі, кашель. Попадання в організм людини великих концентрацій токсичних речовин може призвести до втрати свідомості, гострого отруєння і навіть смерті. Прикладом подібної дії можуть бути смоги, що утворюються в великих містах в безвітряну погоду, або аварійні викиди токсичних речовин промисловими підприємствами в атмосферу.

Реакції організму на забруднення залежать від індивідуальних особливостей: віку, статі, стану здоров'я. Як правило, більш уразливі діти, літні й старі, хворі люди.

При систематичному або періодичному надходження організм порівняно невеликих кількостей токсичних речовин відбувається хронічне отруєння.

Ознаками хронічного отруєння є порушення нормального поведінки, звичок, а також нейропсихічного відхилення: швидке стомлення або відчуття постійної втоми, сонливість або, навпаки, безсоння, апатія, ослаблення уваги, неуважність, забудькуватість, сильні коливання настрою.

При хронічному отруєнні одні і ті ж речовини в різних людей можуть викликати різні ураження нирок, кровотворних органів, нервової системи, печінки.

Подібні ознаки спостерігаються і при радіоактивному забрудненні навколишнього середовища.

Так, в районах, що зазнали ? ліків.

Виявилося, що вивчення змін у добових ритмах дозволяє виявити виникнення деяких захворювань на ранніх стадіях.

Клімат також чинить серйозний вплив на самопочуття людини, впливаючи на нього через погодні фактори. Погодні умови включають в себе комплекс фізичних умов: атмосферний тиск, вологість, рух повітря, концентрацію кисню, ступінь обуреності магнітного поля Землі, рівень забруднення атмосфери.

До цього часу ще не вдалося до кінця встановити механізми реакцій організму людини на зміну погодних умов. А вона часто дає себе знати порушеннями серцевої діяльності, нервовими розладами. При різкій зміні погоди знижується фізична і розумова працездатність, загострюються хвороби, збільшується кількість помилок, нещасних і навіть смертних випадків.

Більшість фізичних факторів зовнішнього середовища, у взаємодії з якими еволюціонував людський організм, мають електромагнітну природу.

Добре відомо, що біля швидко поточної води повітря освіжає і бадьорить. У ньому багато негативних іонів. По цій же причині нам представляється чистим і освіжаючим повітря після грози.

Навпаки, повітря в тісних приміщеннях з великою кількістю різного роду електромагнітних приладів насичений позитивними іонами. Навіть порівняно нетривале знаходження в такому приміщенні приводить до загальмованості, сонливості, запаморочень і головним болів. Аналогічна картина спостерігається у вітряну погоду, у пильні і вологі дні. Фахівці в області екологічної медицини вважають, що негативні іони позитивно впливають на здоров'я, а позитивні - негативно.

Зміни погоди не однаково позначаються на самопочутті різних людей. У здорової людини при зміні погоди відбувається своєчасне підстроювання фізіологічних процесів в організмі до змінених умов зовнішнього середовища. У результаті посилюється захисна реакція й здорові люди практично не відчувають негативного впливу погоди.

У хворої людини пристосувальні реакції ослаблені, тому організм втрачає здатність швидко підлаштовуватися. Вплив погодних умов на самопочуття людини пов'язано також з віком та індивідуальної сприйнятливість організму.

Кожен з нас знає, що їжа необхідна для нормальної життєдіяльності організму.

Протягом усього життя в організмі людини безперервно відбувається обмін речовин і енергії. Джерелом необхідних організму будівельних матеріалів та енергії є поживні речовини, що надходять із зовнішнього середовища в основному з їжею. Якщо їжа не надходить у організм, людина відчуває голод. Але голод, на жаль, не підкаже, які поживні речовини і в якій кількості необхідні людині. Ми часто вживаємо в їжу те, що смачно, що можна швидко приготувати, та не дуже замислюємося про корисність і доброякісності вживаних продуктів.

Для нормального росту, розвитку і підтримки життєдіяльності організму необхідні білки, жири, вуглеводи, вітаміни й мінеральні солі в потрібному йому кількості.

Нераціональне харчування є однією з головних причин виникнення серцево-судинних захворювань, захворювань органів травлення, хвороб, пов'язаних з порушенням обміну речовин.

Регулярний переїдання, споживання надлишкової кількості вуглеводів і жирів - причина розвитку таких хвороб обміну речовин, як ожиріння і цукровий діабет.

Вони викликають ураження серцево-судинної, дихальної, травної та інших систем, різко знижують працездатність і стійкість до захворювань, що скорочує тривалість життя в середньому на 8-10 років.

Раціональне харчування - найважливіша неодмінна умова профілактики не тільки захворювань обміну речовин, а й багатьох інших.

Харчовий фактор відіграє важливу роль не тільки у профілактиці, але і в лікуванні багатьох захворювань. Спеціальним чином організоване харчування, так зване лікувальне харчування - обов'язкова умова лікування багатьох захворювань, у тому числі обмінних і шлунково-кишкових.

Лікарські речовини синтетичного походження на відміну від харчових речовин є для організму чужорідними. Багато хто з них можуть викликати побічні реакції, наприклад, алергію, тому при лікуванні хворих слід віддавати перевагу харчового фактору.

У продуктах багато біологічно активні речовини виявляються в рівних, а іноді і в більш високих концентраціях, ніж в застосовуваних лікарських засобах. Ось чому з найдавніших часів багато продуктів, у першу чергу овочі, фрукти, насіння, зелень, застосовують при лікуванні різних хвороб.

Багато продуктів харчування роблять бактерицидні дії, пригнічуючи ріст і розвиток різних мікроорганізмів. Так, яблучний сік затримує розвиток стафілокока, сік граната пригнічує ріст сальмонел, сік журавлини активний відносно різних кишкових, гнильних та інших мікроорганізмів. Всім відомі антимікробні властивості цибулі, часнику та інших продуктів. На жаль, весь цей багатий лікувальний арсенал не часто використовується на практиці.

Раціональне харчування передбачає необхідність при складанні добового раціону враховувати, з одного боку, потреби організму в основних поживних речовинах і енергії, з іншого боку - вміст цих речовин і їх енергетичну цінність. Необхідно суворо дотримуватися санітарно-гігієнічних правил приготування їжі. Ретельно мити, піддавати термічній обробці продукти харчування. Все це робиться для того, щоб в організм людини не потрапили біологічні забруднювачі - хвороботворні та паразитарні організму.

Але тепер з'явилася нова небезпека - хімічне забруднення продуктів харчування. З'явилося й нове поняття - Екологічно чисті продукти.

Очевидно, кожному з нас припадала купувати в магазинах великі, красиві овочі і фрукти, але, на жаль, у більшості випадків, спробувавши їх ми з'ясовували, що вони водянисті і не відповідають нашим вимогам щодо смаку. Така ситуація відбувається, якщо сільськогосподарські культури вирощуються із застосуванням великого кількості добрив і отрутохімікатів. Така сільськогосподарська продукція здатна мати не тільки погані смакові якості, але й бути небезпечною для здоров'я.

Азот - складова частина життєво важливих для рослин, а також для тварин організмів сполук, наприклад білків.

У рослинах азот надходить з грунту, а потім через продовольчі та кормові культури потрапляє в організми тварин і людини. Нині сільськогосподарські культури мало не повністю одержують мінеральний азот з хімічних добрив, так як деяких органічних добрив не вистачає для збіднених азотом грунтів. Однак на відміну від органічних добрив в хімічних добривах не відбувається вільного виділення в природних умовах поживних речовин.

Значить, не виходить і "Гармонійного" харчування сільськогосподарських культур, що задовольняє вимоги їх зростання. У результаті відбувається надлишкове азотне харчування рослин і внаслідок цього накопичення у ньому нітратів.

Надлишок азотних добрив веде до зниження якості рослинної продукції, погіршення її смакових властивостей, зниження витривалості рослин до хвороб і шкідників, що, у свою чергу, змушує хлібороба збільшувати застосування отрутохімікатів. Вони також накопичуються в рослинах. Підвищений вміст нітратів призводить до утворенню нітритів, шкідливих для здоров'я людини. Уживання такої продукції може викликати у людини серйозні отруєння і навіть смерть.

Особливо різко виявляється негативна дія добрив і отрутохімікатів при вирощуванні овочів у закритому грунті. Це відбувається тому, що в теплицях шкідливі речовини не можуть безперешкодно випаровуватися і уноситься потоками повітря. Після випаровування вони осідають на рослини.

Рослини здатні накопичувати в собі практично всі шкідливі речовини. Ось чому особливо небезпечна сільськогосподарська продукція, що вирощується поблизу промислових підприємств і великих автодоріг.