4. Визначення мiцностi бетону
Зразок встановлюють на гiдравлiчний прес i подають навантаженню зi швидкiстью 0,4.. .0,8 МПа/с, до моменту руйнування.
Fp- руйнуюче навантаження, (кН);
А — площа поперечного перерiзу зразка, см²
10 - коефiцiєнт. Якщо шкала преса градуiрована в кгс, то замiсть 10 в формулу пiдставляють 0,1.
Після виконання лабораторної роботи
Студент повинен знати:
1. Чим вiдрiзняється клас бетону вiд його марочної мiцностi. 2.Порядок приготування бетонної сумiшi для лабораторних випробувань. 3.Порядок визначення властивостей бетонної сумiшi i бетону.
Студент повинен вмiти. 1.Готувати бетонну сумiш для випробування. 2Визначати властивостi бетонної сумiшi i цементобетону.
Лабораторна робота № 11. Тема: Укріплення грунтів мінеральними в’яжучими матеріалами
1. Мета: Виготовлення зразкiв, визначення мiцностi грунту, укрiпленого цементом.
Студент повинен знати:
1. Які мінеральні в’яжучи використовують для укріплення грунтів.
2. Які властивості грунтів покращуються при укріпленні цементом.
3. Який термін твердіння цементогрунтових зразків.
4. Послідовність укріплення грунтів вапном.
5. Чи можливо укріплювати піщані і гравійні грунти вапном?
6. Яким випробуванням піддають цементогрунтові зразки?
7. В чому полягає розрахунок складу цементогрунта?
Лабораторне обладнання: Герметично закрита посудина, вапняк, вода, цемент, сушильна шафа.
Зміст і послідовність виконання завдання:
1.Приготування цементогрунтів;
2.Виготовлення зразків;
3.Визначення міцності цементогрунту.
Методичні рекомендації до виконання лабораторної роботи
1.Виготовлення цементогрунту.
При виготовленні суміші грунту з цементом суміш перемішують і зволожують (з розрахунком вмісту вологи в грунті). Потім суміш знову добре перемішують до однорідної маси.
При добавках молотого негашеного вапна після зволоження домішки до оптимальної вологості її витримують в герметично закритому посуді на протязі 4-5 годин. Потім приступають до виготовлення зразків.
2. Виготовлення і збереження зразків
Оптимальне дозвання в’яжучих визначають шляхом підбору, для того виготовляють три – чотири пробні суміші, що відрізняються по вмісту в’яжучого на 1-3%.
З цієї суміші виготовляють зразки – циліндри, в полих цилiндричних формах з двома вкладниками. Розмiри i форми зразкiв в залежностi вiд гранулометричного складу грунтів приведенi в таблицi 1.2. Зразки з грунтiв. укрiплених портланндементом, зберігають 28 дб.
Таблиця
Грунти |
Довжина |
Ширина |
Висота |
Крупнообмолювані |
400 |
100 |
100 |
Піщані і глинисті |
160 |
40 |
40 |
3.Визначення міцності зразків при стиску. Границя мiцностi при стиску визначається на зразках пiдданих повному чи молекулярному водопоглинанню. Повне водопогланання зразкiв висотою і дiаметром який дорівнює 5см, виконують в спокiйному станi води на вротязi 2 дiб. В першу добу зразки закладають у воду на1/3 висоти, а в наступну - повнiстю заливають водою. Капiлярне водопоглинання зразків виконують крiзь шар вологого пiску.
Границя міцностi при стиску в залежності вiд розмiру зразку визначасться на пресi. Робоча швидкість вiльного ходу поршню дорівнює 3 мм/хв.. Границю мiцностi при стиску визначають за формулою:
R=P/F
де Р - руйнуюче навантаження, Н;
Р - початкова площина основи зразку.
Після виконання лабораторної роботи студент повинен знати:
1.Класифiкацiю мiнеральних в’яжучих речовин.
2. Коротко знати технологiю отримання повiтряного вапна, способи гасiння, та його властивостi. 3. Що називають портландцементом i з яких спровинних матерiалiв його виготовляють.
4. Коротко охарактеризувати способи виробництва портландцементу.
5. Класифiкацiю методiв укрiплення грунтiв.
6. Що називають цементогрунтом.
7. Види грунтiв, що рекомендується укрiпляти мiнеральними вяжучими.
Студент повинен вміти: 1.Готувати грунти, укрiпленi мiнеральними в’яжучими.
2. Готувати стандартнi зразки для випробування.
З. Визначати мiцнiсть укрiплених грунтiв.
Лабораторна робота №12. Тема:Укріплення грунтів органічними в'яжучими матеріалами.
1. Мета: Приготування сумішей, виготовлення зразкiв, визначення мiцностi бiтумогрунту.
Студент повинен знати:
1. Методи укрiплення грунтiв. 2. Види грунтiв, рекомендованих до укрiплення органiчними в’яжучими.
3. Галузі використання грунтів, укріплених органічними в'яжучими матеріалами.
4. Які бітуми і дьогті використовують для укріплення грунтів?
5. В чому полягає розрахунок складу грунта, укріпленого органічними в'яжучими ?
6. Яким випробуванням піддають бітумогрунтові зразки?
7. Методи комплексного укріплення ґрунтів.
8. Основні правила охорони праці і техніки безпеки.
Лабораторне обладнання: Герметично закрита посудина, електроплитка, посудина для приготування сумiшей, стандартнi форми для виготовлення зразкiв, гідравлічний прес, грунт, бiтум.
Змiст i послiдовнiсть виконання завдання:
Приготування бiтумогрунту;
Виготовлення зразкiв;
Визначення мiцностi бітумогрунту.
Методичні рекомендації до виконання роботи
1.Виготовлення бiтумогрунтiв. Розрахунок складу грунта. укрiпленими органiчними вяжучими матерiалами, полягає в тому, щоб визначити найбiльш рацiональне технiко-економiчне спiввiдношення в сумiшi вяжучого, домiшок, води i грунту. З цiєю метою грунт подрiбнюють, висушують при кiмнатнiй температурi, просiюють скрiзь сито з отворами 5 мм i визначають вологiсть. Пiсля цього зволожують до оптимальної вологостi, змiшують з домiшками i в грунт вводять бiтум, пiдiгрiтий до робочої температури.
2.Виготовлення i збереження зразкiв. Грунт перемiшують з в’яжучуми матерiалами до одержання однородної маси. Із виготовленої сумiшi готують эразки в цилiндричних сталевих формах. Кiлькiсть сумiші на один зразок визначають за формулою:
P=Vρ,
Де P – маса зразка, гр.;
V – об'єм зразка,см³.;
р- середня густина.гр/ см³;
Ущiльнюють грунтовi суміші пiд тиском 300 кгс/см² i витримують З хв.. Швидкiсть прикладання навантаження 10 кгс/см² за 1 хв..
3.Вiзначення міцностi зразкiв при стиску. Мiцність при стиску зразкiв визначають при температурах 20 та 50 градусiв. а також при температурі 20 градусiв у водонасиченому станi. Перед випробуванням зразок витримують 2 години при температурi випробування. Витримування зразкiв при температурi 50градусiв виконують в термостатi, де пiдтримується постiйна вологiсть. Випробування зразкiв на стиск виконують на гiдравлiчному пресi, а межу мiцностi визначають за формулою:
R=P/F
де Р – руйнуюче навантаження, Н:
F - початкова площина основи зразку.
Після виконання лабораторної роботи студент повинен вмiти : виконувати розрахунок оптимального складу укріпленого ґрунту; готувати зразки, визначати властивості бітумогрунтів; робити висновки за результатами випробувань.