1. Визначення тонкості подрібнення.
Для випробування відважують 50 г цементу і насипають на сито. Закривають сито кришечкою, установлюють його в прилад і включають електродвигун на 5-7 хв, виключають, виймають сито, знімають кришку та піддон. Тонкість подрібнення визначають як залишок на ситі з сіткою № 0,08 в процентах від початкової маси. Тонкість подрібнення цементу повинна бути не менше 85 %, а залишок не більше 15%.
де m1 - залишок на ситі; m2 - маса цементу для випробування, 50 г.
2. Визначення нормальної густоти цементного тіста
Нормальну густоту цементного тіста визначають на приладі Віка, замінив голку приладу стержнем. Маса рухомого стержня приладу повинна бути 300±2г. Для виготовлення цементного тіста відвішують 400г цементу, висипають в сферичну металеву чашу. В цементі роблять заглиблення, в яке за один раз виливають відмірену воду вкількості 25-28%.від маси цемента. Заглиблення, в яке була налита вода, за допомогою стальної лопатки заповнюють цементом та через 30 с після цього починають перемішувати. Перемішують 5 хв. Після перемішування цементне тісто укладають в кільце, яке п'ять-шість разів струшують, постукуючи пластинкою з прижатою до неї кільцем по поверхні стола.
Залишок цементного тіста зрізують ножем. Кільце на скляній пластинці ставлять під стержень приладу Віка, стержень приводять в доторканість з поверхнею тіста в центрі кільця та закріплюють його в такому положенні. Швидко відкріплюють зажимний гвинті , стержень вільно занурюється в тісто, через 30с по шкалі приладу фіксують глибину заглиблення стержню. Густина цементного тіста вважається нормальною, якщо стержень не доходить до дна скляної пластинки на 5-7 мм. Якщо ні, ці досліди проводимо ще раз, змінюючи кількість води.
3. Визначення початку тужавлення цементного тіста.
Строки тужавлення визначають зануренням голки приладу Віка у цементне тісто нормальної густоти. Початок тужавлення - час від початку замішування до моменту, коли голка не доходить до дна на 1-2 мм. Кінець тужавлення визначається у момент, коли голка занурюється в тісто не більше як на 1-2 мм.
4. Визначення рівномірності зміни об'єму цементу.
Визначення рівномірності зміни об'єму цементу виконують відповідно до стандарту (ГОСТ 310.3) за допомогою коржиків (плескачиків) масою 75 г, діаметром 7...8 мм і товщиною посередині близько 1 см, відформованих із тіста нормальної густоти. Виготовлені зразки витримують на гратці у ванні з гідро- затвором протягом 24 годин, після цього їх кип'ятять у воді протягом 3 годин. Зовнішнім оглядом зразків встановлюють наявність руйнувань, радіальних і діаметральних тріщин, які доходять до краю, або сітки дрібних тріщин, а також збільшення об'єму плескачиків. При наявності таких деформацій цементного каменю вихідний портландцемент відбраковується.
5.Визначення активності цементу.
Активність портландцементу характеризується його міцністю, встановленою при випробуванні при стиску половинок зразків-балочок розмірами 40x40x160 мм. і Ці зразки
виготовляють iз цементно-пiщаної розчинової сумiші складу 1:3 (за масою) при В/Ц=0,4 на однофракцiйному стандартному кварцовому пiску, при консистенцiї сумiшi, що оцiнюється за розпливом конуса 106...115 мм. Протягом першої доби зразки зберiгають у камерi з вологим повiтрям у формi, а пiсля вивiльнення iз форми - у ваннi з водою при температурi 20±2°С протягом 27 дiб. Зразки попередньо випробовують на згин, а потiм на стиск з використанням спецiальних накладних металевих пластинок площею 25 см² . Для портландцементу мiцнiснi характеристики визначаються пiсля 28 дiб, а для глиноземистого цементу - пiсля З дiб (ГОСТ 310.4).
