- •Ю.В.Сахнюк
- •Загальні положення.
- •Зміст практичного курсу дисципліни «Дорожньо–будівельні матеріали»
- •Охорона праці в лабораторіях будівельних матеріалів
- •1. Загальні правила безпеки при роботі в лабораторії
- •2. Правила поводження з реактивами і горючими речовинами
- •3. Правила поводження з нагрівальними приладами і обладнанням
- •4. Правила пожежної безпеки
- •5.Правила надання першої долікарської допомоги при нещасних випадках
- •Рекомендації до вивчення практичного курсу.
- •1. Визначенння середньої густини матеріала.
- •2.Визначення істинної густини.
- •3. Визначення пористостi.
- •4. Визначення вологості гірської породи.
- •1 .Визначення вологостi деревини.
- •2. Визначення середньої густини
- •3. Визначення границi мiцностi при стисканнi вздовж та поперек волокон.
- •1.Визначенни середньої густини гiрськоi породи.
- •2. Визначення водопоглинання гірської породи
- •Лабораторна робота№4. Тема:Кам’яні матеріали, що використовують у природньому стані.
- •1. Визначення зернового складу I модуля крупнистi пiску.
- •3. Визначення наявностi глинистих, пилуватих та мулистих частинок.
- •Лабораторна робота №5. Тема: Кам’яні матеріали, що отримують в результаті механічної переробки гірських порід.
- •1. Визначення зернового складу щебеню.
- •2. Визначення середньої густини щебеню.
- •3. Визначення насипної густини щебеню.
- •4. Визначення пустотності щебня.
- •1. Визначення в’язкості.
- •2. Визначення температури розм’якшення.
- •3. Визначення розтяжностi бiтуму.
- •4. Визначення температури спалаху та марки бiтуму.
- •Лабораторна робота №6.3. Тема : Випробовування рідкого бітуму
- •Визначення умовної в’язкостi рiдкого бiтуму.
- •2. Визначення марки рiдкого бітуму
- •Лабораторна робота №8. Тема: Проектування і приготування асфальтобетонної суміші
- •3Мiст I послiдовнiсть виконання завдання
- •1. Проектування мiнерального складу асфальтобетону.
- •2.Формування зразків.
- •3. Визначення середньої густини асфальтобетону.
- •4.Визначення водопоглинання (водонасичення).
- •5.Визначення межі міцності асфальтобетону при стиску.
- •6.Визначення коефiцiєнту водостiйкості асфальтобетону.
- •Лабораторна робота №9. Тема: Гідравлічні в'яжучі матеріали.
- •1. Визначення тонкості подрібнення.
- •2. Визначення нормальної густоти цементного тіста
- •3. Визначення початку тужавлення цементного тіста.
- •4. Визначення рівномірності зміни об'єму цементу.
- •5.Визначення активності цементу.
- •6.Визначення марки цементу.
- •Лабораторна робота № 10,1. Тема: Проектування цементобетонних сумішей.
- •2. Розрахунок витрати матеріалів на пробний заміс.
- •3. Розрахунок витрати матеріалів на польовий склад.
- •Лабораторна робота № 10,2, № 10,3. Тема:Проектування і виготовлення цементобетонних сумішей.
- •4. Визначення мiцностi бетону
- •Лабораторна робота № 11. Тема: Укріплення грунтів мінеральними в’яжучими матеріалами
- •2. Виготовлення і збереження зразків
- •Рекомендована література
- •1. Основна
- •1. Королев и.В., Финашин н.В., Феднер л.А.. Дорожно-строительные материалы: Учебник для автомоб. — дор. Техникумов. — м.: Транспорт. 1988 - 304с.
- •2. Попов л.Н. Строительные материалы и детали: Учебник для техникумов. - 2-е изд.; перераб, и доп. - м.: Стройиздат, 1986. - 336с.
- •3. Кривенко п.В., Пушкарьова к.К.. Барановський в.Б. Та ін.. Будівельне матеріалознавство: Підручник, - к.: тов увгік, «Екс Об», 2006. - 704с.
- •2.Додаткова
1. Визначення тонкості подрібнення.
Для випробування відважують 50 г цементу і насипають на сито. Закривають сито кришечкою, установлюють його в прилад і включають електродвигун на 5-7 хв, виключають, виймають сито, знімають кришку та піддон. Тонкість подрібнення визначають як залишок на ситі з сіткою № 0,08 в процентах від початкової маси. Тонкість подрібнення цементу повинна бути не менше 85 %, а залишок не більше 15%.
де m1 - залишок на ситі; m2 - маса цементу для випробування, 50 г.
2. Визначення нормальної густоти цементного тіста
Нормальну густоту цементного тіста визначають на приладі Віка, замінив голку приладу стержнем. Маса рухомого стержня приладу повинна бути 300±2г. Для виготовлення цементного тіста відвішують 400г цементу, висипають в сферичну металеву чашу. В цементі роблять заглиблення, в яке за один раз виливають відмірену воду вкількості 25-28%.від маси цемента. Заглиблення, в яке була налита вода, за допомогою стальної лопатки заповнюють цементом та через 30 с після цього починають перемішувати. Перемішують 5 хв. Після перемішування цементне тісто укладають в кільце, яке п'ять-шість разів струшують, постукуючи пластинкою з прижатою до неї кільцем по поверхні стола.
Залишок цементного тіста зрізують ножем. Кільце на скляній пластинці ставлять під стержень приладу Віка, стержень приводять в доторканість з поверхнею тіста в центрі кільця та закріплюють його в такому положенні. Швидко відкріплюють зажимний гвинті , стержень вільно занурюється в тісто, через 30с по шкалі приладу фіксують глибину заглиблення стержню. Густина цементного тіста вважається нормальною, якщо стержень не доходить до дна скляної пластинки на 5-7 мм. Якщо ні, ці досліди проводимо ще раз, змінюючи кількість води.
3. Визначення початку тужавлення цементного тіста.
Строки тужавлення визначають зануренням голки приладу Віка у цементне тісто нормальної густоти. Початок тужавлення - час від початку замішування до моменту, коли голка не доходить до дна на 1-2 мм. Кінець тужавлення визначається у момент, коли голка занурюється в тісто не більше як на 1-2 мм.
4. Визначення рівномірності зміни об'єму цементу.
Визначення рівномірності зміни об'єму цементу виконують відповідно до стандарту (ГОСТ 310.3) за допомогою коржиків (плескачиків) масою 75 г, діаметром 7...8 мм і товщиною посередині близько 1 см, відформованих із тіста нормальної густоти. Виготовлені зразки витримують на гратці у ванні з гідро- затвором протягом 24 годин, після цього їх кип'ятять у воді протягом 3 годин. Зовнішнім оглядом зразків встановлюють наявність руйнувань, радіальних і діаметральних тріщин, які доходять до краю, або сітки дрібних тріщин, а також збільшення об'єму плескачиків. При наявності таких деформацій цементного каменю вихідний портландцемент відбраковується.
5.Визначення активності цементу.
Активність портландцементу характеризується його міцністю, встановленою при випробуванні при стиску половинок зразків-балочок розмірами 40x40x160 мм. і Ці зразки
виготовляють iз цементно-пiщаної розчинової сумiші складу 1:3 (за масою) при В/Ц=0,4 на однофракцiйному стандартному кварцовому пiску, при консистенцiї сумiшi, що оцiнюється за розпливом конуса 106...115 мм. Протягом першої доби зразки зберiгають у камерi з вологим повiтрям у формi, а пiсля вивiльнення iз форми - у ваннi з водою при температурi 20±2°С протягом 27 дiб. Зразки попередньо випробовують на згин, а потiм на стиск з використанням спецiальних накладних металевих пластинок площею 25 см² . Для портландцементу мiцнiснi характеристики визначаються пiсля 28 дiб, а для глиноземистого цементу - пiсля З дiб (ГОСТ 310.4).
