1. Визначення в’язкості.

В’язкiстъ бiтуму визначасться за допомогою приладу - пенетрометра. По глибинi проникнення в бiтум голки приладу пiд навантаженням 1Н (0,1 кгс) на протязi 5 сек при температурi 25°С судять про його в’язкiсть. Вона виражається в градусах вiдхилення стрiлки приладу, при тому i 1°С вiдповiдає глибинi проникнення голки на 0.1 мм. Пенетрометр складається з металевого штатива, нижня частина якого являє собою опорну площадку з трьома встановлювальними гвинтами для приведення її у горизонтальне положения. До опорної площадки; прикрiплений обертаючийся предметний столик для вставовлення кристалiзатора з металевою нашою, в яку помiщують випробуємий бiтум. На верхньому кронiвтейнi штатива закрiплений циферблат роздiлений на 360°, та контактна рейка рух якої передається стрiлцi циферблату. На нижньому кронштейнi закрiплений вiльно падаючий стержень з голкою i вантажем масою 100 ± 0,01 гр., якiй утримусться стопорною кнопкою. Збоку до стiйки шарнiрно прикрiплене дзеркало. Стальна голка повинна бути закрiплена та вiдполiрована. Кiнчик голки повинен бути затуплений. Попередньо обезболений та процiджений бiтум розплавлюють в пiщанiй або маслянiй банi або в сушильнiй шафi до рухомого стану. Наливають в металеву чашу так, щоб поверхня його була бiльш нiж на 5 мм нижче верхнього краю чашки та швидким рухом гарячого сiрника вилучають бульбашки повiтря. Потiм бiтум помiщують в баню з водою нагрiтою до 25°С i залишають на 1 годину до випробування. Висота шару води над бiтумом повинна бути не меньше нiж 10 мм. Температуру в банi пiдтримують постiйною, коливання температури води не повинно перевищували ± 5°С. По закiнченню 1 год. кристалiзатор разом з водою i чашою установлюють на столик пенетрометра, пiдводять кiнчик голки до поверхнi бiтуму, при цьому голка повинна злегка торкатися бiтуму, але не входити в нього. для полегшення цiєї операцi служить дзеркало. Кремал'єру доводять до верхньої площадки стрежня, несучого голку i встановлюють стрiлку на нуль або вiдмiчають її положення. Одночасно вмикають секундомiр та натискають стопорну кнопку, даючi голцi вiльно входити в бiтум на протязi 5 секунд. Визначення повторюють З рази в рiзних точках на поверхнi бiтуму, вiдстаючих не менше нiж 10 мм вiд країв чашi i одна вiд iншої. Середнє арифметичне цих визначень дає значення проникання голки в градусах i вiдповiдає глибинi проникання голки в десятих долях мм. Пiсля кожного занурювання голку виймають обмивають бензином та насухо витирають чистого сухою тканиною.

2. Визначення температури розм’якшення.

Температуру розм’якшення визначають на приладi “Кiльце i куля”. Вiн складасться з трьох металевих дискiв, з мiж собою металевими стрежнями. В середньому диску с два отвори, в кожне з яких вставляють латуннi кiльця. Всерединi верхнього диску є отвiр для термометра. Пiдготовлений бiтум наливають в латуннi кiльця, розмiщенi на пластинi, що покриття сумiшшю талька з глiцерином (1:3). Пiсля охолодження на протязi 20 хв. при температурi 25+10°С, залишок бiтуму зрiзають нагрiтим ножем врiвень з краями кiлець. Потiм кiльця з бiтумом кладуть в отвори середнього диску i прилад розмiщують в хiмiчному стаканi, наповненому свiжекип'ячою водою з температурою 5 ± 1°С та витримують на протязi 10 хв. Рiвень води в склянцi повинен бути вище поверхнi бiтуму в кiльцях не менше чим на 5 см. По закiнченню 10 хв. кiльця з склянки виймають i в центр кожного кiльця на поверхню бiтуму кладуть стальну кульку вагою 3,5 г та дiаметром 9,53 мм. Потiм кiльця знову ставлять в стнакан з водою i нагрiвають на плитцi або горiлцi. Швидкiсть нагрiву склянки з водою повинна бути 5+0,5°С в хв. Нагрiвають до тих пiр, кулька з розм'якшеним бiтумом не торкнеться нижнього диску. В момент дотику кульки вiдраховують температуру розм’якшення бiтуму. Якщо температура розм’якшення вiд 80 до 110 °С, то замiсть води в склянку наливають глiцерин i кiльце з бiтумом перед дослiдом витримують в водi з глiцерином 10 хв при температурi 32 ± 1°С. Розходження мiж двома паралельними визначеннями не повинно перевищувати 1 - 2°С. Дослiд проводять два рази.