
- •Ю.В.Сахнюк
- •Загальні положення.
- •Зміст практичного курсу дисципліни «Дорожньо–будівельні матеріали»
- •Охорона праці в лабораторіях будівельних матеріалів
- •1. Загальні правила безпеки при роботі в лабораторії
- •2. Правила поводження з реактивами і горючими речовинами
- •3. Правила поводження з нагрівальними приладами і обладнанням
- •4. Правила пожежної безпеки
- •5.Правила надання першої долікарської допомоги при нещасних випадках
- •Рекомендації до вивчення практичного курсу.
- •1. Визначенння середньої густини матеріала.
- •2.Визначення істинної густини.
- •3. Визначення пористостi.
- •4. Визначення вологості гірської породи.
- •1 .Визначення вологостi деревини.
- •2. Визначення середньої густини
- •3. Визначення границi мiцностi при стисканнi вздовж та поперек волокон.
- •1.Визначенни середньої густини гiрськоi породи.
- •2. Визначення водопоглинання гірської породи
- •Лабораторна робота№4. Тема:Кам’яні матеріали, що використовують у природньому стані.
- •1. Визначення зернового складу I модуля крупнистi пiску.
- •3. Визначення наявностi глинистих, пилуватих та мулистих частинок.
- •Лабораторна робота №5. Тема: Кам’яні матеріали, що отримують в результаті механічної переробки гірських порід.
- •1. Визначення зернового складу щебеню.
- •2. Визначення середньої густини щебеню.
- •3. Визначення насипної густини щебеню.
- •4. Визначення пустотності щебня.
- •1. Визначення в’язкості.
- •2. Визначення температури розм’якшення.
- •3. Визначення розтяжностi бiтуму.
- •4. Визначення температури спалаху та марки бiтуму.
- •Лабораторна робота №6.3. Тема : Випробовування рідкого бітуму
- •Визначення умовної в’язкостi рiдкого бiтуму.
- •2. Визначення марки рiдкого бітуму
- •Лабораторна робота №8. Тема: Проектування і приготування асфальтобетонної суміші
- •3Мiст I послiдовнiсть виконання завдання
- •1. Проектування мiнерального складу асфальтобетону.
- •2.Формування зразків.
- •3. Визначення середньої густини асфальтобетону.
- •4.Визначення водопоглинання (водонасичення).
- •5.Визначення межі міцності асфальтобетону при стиску.
- •6.Визначення коефiцiєнту водостiйкості асфальтобетону.
- •Лабораторна робота №9. Тема: Гідравлічні в'яжучі матеріали.
- •1. Визначення тонкості подрібнення.
- •2. Визначення нормальної густоти цементного тіста
- •3. Визначення початку тужавлення цементного тіста.
- •4. Визначення рівномірності зміни об'єму цементу.
- •5.Визначення активності цементу.
- •6.Визначення марки цементу.
- •Лабораторна робота № 10,1. Тема: Проектування цементобетонних сумішей.
- •2. Розрахунок витрати матеріалів на пробний заміс.
- •3. Розрахунок витрати матеріалів на польовий склад.
- •Лабораторна робота № 10,2, № 10,3. Тема:Проектування і виготовлення цементобетонних сумішей.
- •4. Визначення мiцностi бетону
- •Лабораторна робота № 11. Тема: Укріплення грунтів мінеральними в’яжучими матеріалами
- •2. Виготовлення і збереження зразків
- •Рекомендована література
- •1. Основна
- •1. Королев и.В., Финашин н.В., Феднер л.А.. Дорожно-строительные материалы: Учебник для автомоб. — дор. Техникумов. — м.: Транспорт. 1988 - 304с.
- •2. Попов л.Н. Строительные материалы и детали: Учебник для техникумов. - 2-е изд.; перераб, и доп. - м.: Стройиздат, 1986. - 336с.
- •3. Кривенко п.В., Пушкарьова к.К.. Барановський в.Б. Та ін.. Будівельне матеріалознавство: Підручник, - к.: тов увгік, «Екс Об», 2006. - 704с.
- •2.Додаткова
1. Визначення в’язкості.
В’язкiстъ бiтуму визначасться за допомогою приладу - пенетрометра. По глибинi проникнення в бiтум голки приладу пiд навантаженням 1Н (0,1 кгс) на протязi 5 сек при температурi 25°С судять про його в’язкiсть. Вона виражається в градусах вiдхилення стрiлки приладу, при тому i 1°С вiдповiдає глибинi проникнення голки на 0.1 мм. Пенетрометр складається з металевого штатива, нижня частина якого являє собою опорну площадку з трьома встановлювальними гвинтами для приведення її у горизонтальне положения. До опорної площадки; прикрiплений обертаючийся предметний столик для вставовлення кристалiзатора з металевою нашою, в яку помiщують випробуємий бiтум. На верхньому кронiвтейнi штатива закрiплений циферблат роздiлений на 360°, та контактна рейка рух якої передається стрiлцi циферблату. На нижньому кронштейнi закрiплений вiльно падаючий стержень з голкою i вантажем масою 100 ± 0,01 гр., якiй утримусться стопорною кнопкою. Збоку до стiйки шарнiрно прикрiплене дзеркало. Стальна голка повинна бути закрiплена та вiдполiрована. Кiнчик голки повинен бути затуплений. Попередньо обезболений та процiджений бiтум розплавлюють в пiщанiй або маслянiй банi або в сушильнiй шафi до рухомого стану. Наливають в металеву чашу так, щоб поверхня його була бiльш нiж на 5 мм нижче верхнього краю чашки та швидким рухом гарячого сiрника вилучають бульбашки повiтря. Потiм бiтум помiщують в баню з водою нагрiтою до 25°С i залишають на 1 годину до випробування. Висота шару води над бiтумом повинна бути не меньше нiж 10 мм. Температуру в банi пiдтримують постiйною, коливання температури води не повинно перевищували ± 5°С. По закiнченню 1 год. кристалiзатор разом з водою i чашою установлюють на столик пенетрометра, пiдводять кiнчик голки до поверхнi бiтуму, при цьому голка повинна злегка торкатися бiтуму, але не входити в нього. для полегшення цiєї операцi служить дзеркало. Кремал'єру доводять до верхньої площадки стрежня, несучого голку i встановлюють стрiлку на нуль або вiдмiчають її положення. Одночасно вмикають секундомiр та натискають стопорну кнопку, даючi голцi вiльно входити в бiтум на протязi 5 секунд. Визначення повторюють З рази в рiзних точках на поверхнi бiтуму, вiдстаючих не менше нiж 10 мм вiд країв чашi i одна вiд iншої. Середнє арифметичне цих визначень дає значення проникання голки в градусах i вiдповiдає глибинi проникання голки в десятих долях мм. Пiсля кожного занурювання голку виймають обмивають бензином та насухо витирають чистого сухою тканиною.
2. Визначення температури розм’якшення.
Температуру розм’якшення визначають на приладi “Кiльце i куля”. Вiн складасться з трьох металевих дискiв, з мiж собою металевими стрежнями. В середньому диску с два отвори, в кожне з яких вставляють латуннi кiльця. Всерединi верхнього диску є отвiр для термометра. Пiдготовлений бiтум наливають в латуннi кiльця, розмiщенi на пластинi, що покриття сумiшшю талька з глiцерином (1:3). Пiсля охолодження на протязi 20 хв. при температурi 25+10°С, залишок бiтуму зрiзають нагрiтим ножем врiвень з краями кiлець. Потiм кiльця з бiтумом кладуть в отвори середнього диску i прилад розмiщують в хiмiчному стаканi, наповненому свiжекип'ячою водою з температурою 5 ± 1°С та витримують на протязi 10 хв. Рiвень води в склянцi повинен бути вище поверхнi бiтуму в кiльцях не менше чим на 5 см. По закiнченню 10 хв. кiльця з склянки виймають i в центр кожного кiльця на поверхню бiтуму кладуть стальну кульку вагою 3,5 г та дiаметром 9,53 мм. Потiм кiльця знову ставлять в стнакан з водою i нагрiвають на плитцi або горiлцi. Швидкiсть нагрiву склянки з водою повинна бути 5+0,5°С в хв. Нагрiвають до тих пiр, кулька з розм'якшеним бiтумом не торкнеться нижнього диску. В момент дотику кульки вiдраховують температуру розм’якшення бiтуму. Якщо температура розм’якшення вiд 80 до 110 °С, то замiсть води в склянку наливають глiцерин i кiльце з бiтумом перед дослiдом витримують в водi з глiцерином 10 хв при температурi 32 ± 1°С. Розходження мiж двома паралельними визначеннями не повинно перевищувати 1 - 2°С. Дослiд проводять два рази.