4. Складіть діалог виробничої тематики, насичений вашою фаховою термінологією.

5. Доберіть терміни до запропонованих визначень: продовження строку чинності договору, угоди, векселя; головна книга в бухгалтерії; керівник, директор, завідувач, адміністратор, найманий професійний керуючий, який не є власником фірми; комерційний посередник; представник установи, який виконує ділові доручення; обмін товарами на рівну суму між фірмами різних країн, що проводиться на безвалютній основі.

6. Перекладіть українською мовою фаховий текст з російської мови (250 слів), складіть словник фахової термінології. Кожен термін охарактеризуйте за алгоритмом:

АЛГОРИТМ АНАЛІЗУ ТЕРМІНА

Практичне заняття № 3

Мовні засоби наукового стилю

(фонетичний, лексико-фразеологічний, морфологічний рівні)

План

1. Специфіка вживання в науковому стилі фонетичних і лексико-фразеологічних одиниць:

а) фонетичні особливості наукового мовлення;

б) характеристика лексичного рівня наукового стилю;

в) фразеологія наукового мовлення.

Ключові поняття: науковий стиль, різновиди (підстилі) наукового стилю, інтонація, темп мовлення, паузи, пряме значення слова, слова з абстрактним значенням, іншомовні слова, термінологічна лексика, професіоналізми, фразеологія наукової мови, мовні кліше.

2. Морфологія наукового мовлення:

а) характеристика відтворення іменників у науковому висловленні;

б) специфіка вживання прикметників;

в) особливості використання й запису числівників;

г) займенники й прислівники як маловживані в науковому стилі частини мови;

ґ) дієслівні форми (інфінітив, особові форми, дієприслівник, дієприкметник, безособові форми на -но, -то) в науковому мовленні;

д) особливості відтворення неповнозначних (службових) частин мови – прийменника, сполучника, частки.

Ключові поняття: граматичний рівень мови; іменний характер наукового висловлювання; віддієслівні іменники; категорія числа іменників; відносні прикметники; ступені порівняння; означено-кількісні числівники; авторське «ми»; пошанна множина; вказівні займенники; якісно-означальні прислівники; прості, складні й складені прийменники; сполучники часові, причинові, умови, мети; частки підсилювально-видільні, уточнювальні, вказівні, заперечні, приєднувальні.

Питання для самоконтролю

1. Як використання мовних засобів залежить від підстилю й жанру наукового стилю? Наведіть приклади.

2. Схарактеризуйте фонетичні особливості наукового мовлення.

3. Яким чином на лексичному рівні виявляються такі стильові риси наукового мовлення, як інформативність, узагальненість, точність, однозначність?

4. Яким групам слів віддаємо перевагу в науковому стилі: за кількістю значень (однозначні, багатозначні), за характером значень (з прямим значенням, з переносним значенням), за походженням (незапозичені, запозичені), за стилістичними властивостями (нейтральні, стилістично марковані)?

5. Поясніть вираз «іменний характер наукового висловлювання».

6. Назвіть особливості відтворення ступенів порівняння прикметників, прислівників у науковому мовленні.

7. Які форми дієслова використовують у науковому тексті? Наведіть загальні особливості вживання цих дієслівних форм.

8. Чи функціюють у науковому тексті вигуки? А в усній формі наукового стилю?