
- •Дезінфекція
- •Види дезінфекції
- •Хімічні методи дезінфекції
- •Запобіжні заходи при роботі з дезінфікуючими засобами
- •Миття рук (соціальний рівень)
- •Миття рук (гігієнічний рівень)
- •Надівання стерильних рукавичок
- •Знімання використаних рукавичок, халата, маски
- •Миття рук (соціальний, гігієнічний, хірургічний рівні)
- •Техніка гігієнічного миття рук:
- •Методика проведення азопірамової проби
- •Визначення індикації забруднення
- •Контроль якості передстерилізаційного очищення на виявлення залишків мийних засобів
- •Надягання стерильного халата
- •Обробка рук гібітаном (розчином хлоргексидину бігллюконату)
- •Обробка рук первомуром (розчином с-4)
- •Одягання на себе стерильного халату
- •Приготування робочих розчинів хлорного вапна з маточного розчину 10 % концентрації
- •Приготування робочих розчинів сухих дезінфектантів (хлораміну)
- •Заповніть таблицю «Приготування розчину хлорантоїну»
Миття рук (соціальний, гігієнічний, хірургічний рівні)
Миття рук після прямого контакту з пацієнтами або з забрудненим матеріалом, а також перед контактом зі схильним до інфікування пацієнтом, вагітною, роділею є найбільш важливим і ефективним профілактичним заходом як для власного захисту, так і для зниження ризику ВЛІ. Передусім слід нагадати, що на руках можуть бути золотистий стафілокок, епідермальний стафілокок, ентерокок, ешерихія колі, сальмонела, вірус гепатиту А тощо.
Частина мікроорганізмів на шкірі є постійною, частина — непостійною (транзиторною). Постійні мікроорганізми (наприклад, епідермальний стафілокок) не лише виживають, а й розмножуються у поверхневих шарах шкіри.
Транзиторна мікрофлора — результат свіжого зараження — це обмежений термін життя на шкірі. Вона може бути представлена атогенними мікроорганізмами (золотистий стафілокок, ешерихія колі тощо), які потрапляють на руки з колоній мікроорганізмів інфікованих пацієнтів або інфікованого обладнання.
Ураховуючи кількість патогенних мікроорганізмів, які передаються через руки, важливо розуміти, що миття рук — серйозний діє-ний захід профілактики ВЛІ і гарантія безпеки медичного персоналу.
Мити руки потрібно:
одразу після контакту з інфікованим матеріалом (кров та інші біологічні рідини), а також із пацієнтами і предметами догляду за ними;
одразу після зняття захисних рукавичок.
Розрізняють три рівні знезараження рук: соціальний, гігієнічний, хірургічний.
Соціальний рівень: миття не дуже забруднених рук водою з милом дає змогу видалити зі шкіри більшість транзиторних мікроорганізмів.
Соціальне оброблення рук проводиться:
перед споживанням їжі;
після відвідування туалету;
перед доглядом за пацієнтом і після нього;
у разі забруднення рук.
Після поверхневих контактів з пацієнтом (наприклад, вимірювання АТ) мити руки не обов'язково.
Гігієнічний рівень — це найефективніший метод видалення і знищення мікроорганізмів під час оброблення рук.
Гігієнічне знезараження рук проводиться:
перед виконанням інвазійних процедур;
перед доглядом за пацієнтами з ослабленим імунітетом;
перед доглядом за раною і після неї;
перед здійсненням катетеризації сечового міхура і після нього;
перед надяганням гумових рукавичок і після знімання їх;
після контакту з біологічними рідинами пацієнтів або після можливого мікробного зараження.
Техніка гігієнічного миття рук:
долоня до долоні;
права долоня над тильною стороною лівої;
ліва долоня над тильною стороною правої;
долоня до долоні, пальці однієї руки в міжпальцевих проміжках іншої;
обертальне тертя великих пальців;
обертальне тертя долонь.
Після висушування шкіру рук слід знезаразити 70 % етиловим спиртом. Перед миттям і після миття рук кран необхідно відкривати і закривати за допомогою чистої паперової серветки.
Хірургічний рівень — це спеціальне оброблення рук, яке здійснюється перед кожним хірургічним втручанням.
Таким чином, миття рук після безпосередніх контактів із пацієнтами або зараженим матеріалом є одним із найважливіших та найефективніших профілактичних заходів як для власного захисту, так і для зниження ризику ВЛІ.
Хірургічне оброблення рук передбачає:
видалення з поверхні рук бруду;
знищення на шкірі рук бактерій;
ущільнення, дубіння шкіри рук для закриття проток сальних і потових залоз;
нешкідливість засобів оброблення.
КОНТРОЛЬ ЯКОСТІ ПЕРЕДСТЕРИЛІЗАЦІЙНОГО ОЧИЩЕННЯ ВИРОБІВ
МЕДИЧНОГО ПРИЗНАЧЕННЯ ЗА ДОПОМОГОЮ РЕАКТИВУ АЗОПІРАМУ
(виявлення залишків крові)
Реактив азопірам використовують для виявлення прихованих слідів крові, які можуть залишатися на підготовлених до стерилізації медичних виробах унаслідок недостатнього очищення. Контролю підлягають вироби, що контактують з кров'ю, ранами, слизовими оболонками.
ЗАМОВЛЕННЯ ПОЧАТКОВОГО І ПРИГОТУВАННЯ РОБОЧОГО РОЗЧИНУ АЗОПІРАМУ
Замовте в аптеці початковий розчин азопіраму (амідопірину 10 г, аніліну хлориду 0,15 г, 95 % розчину спирту етилового 100 г).
Зберігайте у закритому флаконі за температури 4 °С (у холодильнику) протягом 2 міс, у темному місці за кімнатної температури —протягом 1 міс. Помірне пожовтіння реактиву в процесі зберігання без утворення осаду не знижує його властивостей.
Безпосередньо перед перевіркою якості передстерилізаційного очищення виробів приготуйте робочий розчин: змішайте однакову кількість азопіраму і 3 % розчину водню пероксиду.
За потреби перевірте придатність робочого розчину азопіраму: 2—3 краплі розчину нанесіть на кров'яну пляму. Якщо через 1 хв (не пізніше) виникає фіолетове забарвлення, яке змінюється на бузкове, реактив придатний до використання. Якщо протягом 1 хв розчин не набуває відповідного забарвлення, реактив для використання не придатний.