
- •Дезінфекція
- •Види дезінфекції
- •Хімічні методи дезінфекції
- •Запобіжні заходи при роботі з дезінфікуючими засобами
- •Миття рук (соціальний рівень)
- •Миття рук (гігієнічний рівень)
- •Надівання стерильних рукавичок
- •Знімання використаних рукавичок, халата, маски
- •Миття рук (соціальний, гігієнічний, хірургічний рівні)
- •Техніка гігієнічного миття рук:
- •Методика проведення азопірамової проби
- •Визначення індикації забруднення
- •Контроль якості передстерилізаційного очищення на виявлення залишків мийних засобів
- •Надягання стерильного халата
- •Обробка рук гібітаном (розчином хлоргексидину бігллюконату)
- •Обробка рук первомуром (розчином с-4)
- •Одягання на себе стерильного халату
- •Приготування робочих розчинів хлорного вапна з маточного розчину 10 % концентрації
- •Приготування робочих розчинів сухих дезінфектантів (хлораміну)
- •Заповніть таблицю «Приготування розчину хлорантоїну»
Дезінфекція
Дезінфекція — комплекс заходів, спрямованих на знищення на об'єктах зовнішнього середовища, що оточують людину, патогенних мікроорганізмів (бактерій, вірусів, рикетсій, найпростіших, грибів, токсинів).
Види дезінфекції
Дезінсекція — знищення комах, кліщів (переносників захворювань).
Дератизація — знищення гризунів.
Мета дезінфекції — знищення збудників інфекції у приміщенні, на інструментах, шприцах і голках, апаратах та інших предметах медичного призначення, на посуді, білизні, одязі, в екскрементах пацієнтів тощо.
Розрізняють два види дезінфекції: осередкову і профілактичну.
Осередкова дезінфекція, залежно від того, на якому етапі передачі збудника інфекції вона проводиться, поділяється на поточну та заключну.
Поточна дезінфекція проводиться в осередку інфекції в присутності хворого чи бацилоносія. Мета поточної дезінфекції — негайне знищення збудника інфекції після його виведення з організму хворого чи носія з метою запобігання розсіюванню збудника в навколишньому середовищі.
Заключна дезінфекція проводиться в осередку інфекції після ізоляції хворого чи бацилоносія. її мета — повне знезараження об'єктів, які могли бути заражені збудником інфекції.
Профілактична дезінфекція проводиться постійно, незалежно під наявності джерела інфекційного захворювання. Мета профілактичної дезінфекції — запобігання виникненню і поширенню інфекційного захворювання та накопиченню збудника захворювання в навколишньому середовищі.
МЕТОДИ ДЕЗІНФЕКЦІЇ:
Фізичний
Хімічний
Комбінований
Фізичні методи дезінфекції проводяться за допомогою механічних, термічних та променевих засобів.
Механічні методи дезінфекції забезпечують видалення, але не знищення мікроорганізмів. При цьому із приміщення та предметів видаляють пил, бруд, а разом з ним значну кількість мікроорганізмів.
Механічні засоби знезаражування включають чистку, прання, вибивання, витрушування, підмітання, фільтрацію, провітрювання та вентиляцію приміщення. Особливо ефективне застосування пилососів. При цьому разом з пилом видаляється 98 % мікроорганізмів.
Витрушування широко застосовується при гігієнічному прибиранні. Однак воно не вважається раціональним, оскільки не досягається повне видалення мікрофлори, а особа, яка проводить витрушування, піддається небезпеці зараження.
Вентиляція, у тому числі і провітрювання приміщення, сприяє різкому зниженню вмісту мікрофлори в повітрі, причому тим більше, чим більша різниця температури зовнішнього та внутрішнього повітря. У дезінфекційній практиці вентиляція приміщення використовується як допоміжний захід за умови, що її тривалість буде не меншою ніж 30— 60 хв. Добрі результати дає кондиціонування повітря. Кондиціонер подає у приміщення чисте профільтроване повітря певної температури і вологості, але згідно з інструкцією потрібно періодично здійснювати очищення повітряного фільтра.
Термічні методи знезараження ґрунтуються на застосуванні високих та низьких температур, а саме використання гарячого повітря, водяної пари, кип'ятіння, пастеризації, спалювання, обпалювання, прожарювання, замороження та висушування.
Дезінфекція гарячим повітрям при температурі 120 °С протягом 45 хв у повітряному стерилізаторі надійно вбиває мікроорганізми. Гаряче повітря 90 °С в дезінфекційній камері використовується для дезінфекції одягу, ковдр, подушок, матраців та інших речей.
Прасування білизни також є дезінфекційним заходом. При тривалому прасуванні температура в товщі матеріалу досягає 100— 150 °С. Прасувати речі треба з обох боків.
Більш ефективно діє водяна пара, тому що вона проникає у глиб предметів. У парових стерилізаторах дезінфекцію здійснюють водяною насиченою парою під надмірним тиском 0,5 кг/см2 — 110 °С протягом 20 хв.
Порівняно надійним методом дезінфекції є кип'ятіння в дистильованій воді протягом 30 хв або в дистильованій воді з гідрокарбонатом натрію (2 % розчин) протягом 15 хв.
Спалювання є надійним методом знищення мікроорганізмів. Йому підлягають інфіковані малоцінні предмети (сміття, ганчір'я, трупи тварин, які загинули від небезпечної інфекції, дренажі, використаний перев'язувальний матеріал тощо).
Проводять спалювання в мікрокрематоріях або спеціальних печах, ямах чи на багатті.
Обпалювання застосовують у бактеріологічній практиці у разі потреби знезаразити голки, лабораторні петлі, корки для закривання пробірок та ін. Проводять обпалювання на полум'ї спиртівки або газової горілки.
Штучне заморожування патогенних мікроорганізмів до -270 °С не спричинює їхньої загибелі. Низькі температури широко використовуються для консервування продуктів у харчовій промисловості, а також у мікробіології для тривалого зберігання культур патогенних мікроорганізмів.
У дезінфекційній практиці холод не має широкого застосування.
Висушування. Велика кількість патогенних мікроорганізмів під впливом тривалого висушування гине. Швидкість відмирання залежить від збудника.
Променеві засоби знезараження — це застосування сонячного світла, ультрафіолетових променів, радіоактивного випромінювання.
Прямі сонячні промені згубно діють на багатьох збудників інфекційних захворювань. Особливо чутливі до них збудники дизентерії, черевного тифу, паратифів, холери, менш чутливі мікобактерії туберкульозу та ін. Однак застосування сонячних променів залежить від пори року, погоди та інших причин, які важко контролювати. Тому цей метод дезінфекції може застосовуватись як допоміжний.
Ультрафіолетове опромінення використовується для знезараження повітря приміщень операційних, перев'язувальних, маніпуляційних, пологових залів з метою запобігання внутріпіньолікарняним інфекціям.
Для цього над входом у приміщення встановлюють спеціальні бактерицидні лампи, які вмикають, коли в приміщенні відсутні працівники.
Радіоактивне випромінювання згубно діє на всі види мікроорганізмів та їхні спори. Тому деякі види радіоактивного випромінювання найчастіше застосовують у заводських умовах для стерилізації лікарських розчинів в ампулах і флаконах, одноразових шприців, інфузійних систем, гумових рукавичок, одноразового інструментарію.
Ультразвук—акустичні коливання частотою від 2/10 4 до 2/ 106Гц. У деяких галузях їх застосовують для дезінфекції, стерилізації лабораторного посуду.