Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
ДЕЗІНФЕКЦІЯ .doc
Скачиваний:
0
Добавлен:
01.07.2025
Размер:
563.71 Кб
Скачать

Дезінфекція

Дезінфекція — комплекс заходів, спрямованих на зни­щення на об'єктах зовнішнього середовища, що оточують людину, патогенних мікроорганізмів (бактерій, вірусів, рикетсій, найпрості­ших, грибів, токсинів).

Види дезінфекції

Дезінсекція — знищення комах, кліщів (переносників захворю­вань).

Дератизація — знищення гризунів.

Мета дезінфекції — знищення збудників інфекції у приміщен­ні, на інструментах, шприцах і голках, апаратах та інших предметах медичного призначення, на посуді, білизні, одязі, в екскрементах па­цієнтів тощо.

Розрізняють два види дезінфекції: осередкову і профілактичну.

Осередкова дезінфекція, залежно від того, на якому етапі передачі збудника інфекції вона проводиться, поділяється на поточну та за­ключну.

Поточна дезінфекція проводиться в осередку інфекції в присут­ності хворого чи бацилоносія. Мета поточної дезінфекції — негайне знищення збудника інфекції після його виведення з організму хворо­го чи носія з метою запобігання розсіюванню збудника в навколиш­ньому середовищі.

Заключна дезінфекція проводиться в осередку інфекції після ізо­ляції хворого чи бацилоносія. її мета — повне знезараження об'єктів, які могли бути заражені збудником інфекції.

Профілактична дезінфекція проводиться постійно, незалежно під наявності джерела інфекційного захворювання. Мета профілак­тичної дезінфекції — запобігання виникненню і поширенню інфек­ційного захворювання та накопиченню збудника захворювання в навколишньому середовищі.

МЕТОДИ ДЕЗІНФЕКЦІЇ:

  1. Фізичний

  2. Хімічний

  3. Комбінований

Фізичні методи дезінфекції проводяться за допомогою механіч­них, термічних та променевих засобів.

Механічні методи дезінфекції забезпечують видалення, але не знищення мікроорганізмів. При цьому із приміщення та предметів ви­даляють пил, бруд, а разом з ним значну кількість мікроорганізмів.

Механічні засоби знезаражування включають чистку, прання, вибивання, витрушування, підмітання, фільтрацію, провітрювання та вентиляцію приміщення. Особливо ефективне застосування пило­сосів. При цьому разом з пилом видаляється 98 % мікроорганізмів.

Витрушування широко застосовується при гігієнічному приби­ранні. Однак воно не вважається раціональним, оскільки не дося­гається повне видалення мікрофлори, а особа, яка проводить витру­шування, піддається небезпеці зараження.

Вентиляція, у тому числі і провітрювання приміщення, сприяє різ­кому зниженню вмісту мікрофлори в повітрі, причому тим більше, чим більша різниця температури зовнішнього та внутрішнього повітря. У дезінфекційній практиці вентиляція приміщення використовується як допоміжний захід за умови, що її тривалість буде не меншою ніж 30— 60 хв. Добрі результати дає кондиціонування повітря. Кондиціонер по­дає у приміщення чисте профільтроване повітря певної температури і вологості, але згідно з інструкцією потрібно періодично здійснюва­ти очищення повітряного фільтра.

Термічні методи знезараження ґрунтуються на застосуванні ви­соких та низьких температур, а саме використання гарячого повітря, водяної пари, кип'ятіння, пастеризації, спалювання, обпалювання, прожарювання, замороження та висушування.

Дезінфекція гарячим повітрям при температурі 120 °С протягом 45 хв у повітряному стерилізаторі надійно вбиває мікроорганізми. Гаряче повітря 90 °С в дезінфекційній камері використовується для дезінфекції одягу, ковдр, подушок, матраців та інших речей.

Прасування білизни також є дезінфекційним заходом. При три­валому прасуванні температура в товщі матеріалу досягає 100— 150 °С. Прасувати речі треба з обох боків.

Більш ефективно діє водяна пара, тому що вона проникає у глиб предметів. У парових стерилізаторах дезінфекцію здійснюють водя­ною насиченою парою під надмірним тиском 0,5 кг/см2 — 110 °С про­тягом 20 хв.

Порівняно надійним методом дезінфекції є кип'ятіння в дисти­льованій воді протягом 30 хв або в дистильованій воді з гідрокарбо­натом натрію (2 % розчин) протягом 15 хв.

Спалювання є надійним методом знищення мікроорганізмів. Йому підлягають інфіковані малоцінні предмети (сміття, ганчір'я, трупи тварин, які загинули від небезпечної інфекції, дренажі, вико­ристаний перев'язувальний матеріал тощо).

Проводять спалювання в мікрокрематоріях або спеціальних пе­чах, ямах чи на багатті.

Обпалювання застосовують у бактеріологічній практиці у разі потреби знезаразити голки, лабораторні петлі, корки для закриван­ня пробірок та ін. Проводять обпалювання на полум'ї спиртівки або газової горілки.

Штучне заморожування патогенних мікроорганізмів до -270 °С не спричинює їхньої загибелі. Низькі температури широко викорис­товуються для консервування продуктів у харчовій промисловості, а також у мікробіології для тривалого зберігання культур патогенних мікроорганізмів.

У дезінфекційній практиці холод не має широкого застосування.

Висушування. Велика кількість патогенних мікроорганізмів під впливом тривалого висушування гине. Швидкість відмирання зале­жить від збудника.

Променеві засоби знезараження — це застосування сонячно­го світла, ультрафіолетових променів, радіоактивного випроміню­вання.

Прямі сонячні промені згубно діють на багатьох збудників інфек­ційних захворювань. Особливо чутливі до них збудники дизентерії, черевного тифу, паратифів, холери, менш чутливі мікобактерії ту­беркульозу та ін. Однак застосування сонячних променів залежить від пори року, погоди та інших причин, які важко контролювати. Тому цей метод дезінфекції може застосовуватись як допоміжний.

Ультрафіолетове опромінення використовується для знезара­ження повітря приміщень операційних, перев'язувальних, маніпуляційних, пологових залів з метою запобігання внутріпіньолікарняним інфекціям.

Для цього над входом у приміщення встановлюють спеціальні бактерицидні лампи, які вмикають, коли в приміщенні відсутні працівники.

Радіоактивне випромінювання згубно діє на всі види мікроорганізмів та їхні спори. Тому деякі види радіоактивного випромінювання найчастіше застосовують у заводських умовах для стерилізації лікарських розчинів в ампулах і флаконах, одноразових шприців, інфузійних систем, гумових рукавичок, одноразового інструментарію.

Ультразвук—акустичні коливання частотою від 2/10 4 до 2/ 106Гц. У деяких галузях їх застосовують для дезінфекції, стерилізації лабораторного посуду.

Соседние файлы в предмете [НЕСОРТИРОВАННОЕ]