8. Система захисту хмелю.
Захист с/ культур від шкідливих організмів є важливою ланкою у системі виробництва рослинницької продукції, істотним резервом поліпшення якості врожаю та підвищення продуктивності рослин. Метою заходів захисту є збереження високих врожаїв с/г культур шляхом обмеження інтенсивності розвитку шкідливих організмів до невідчутного рівня.
Інтегрована система захисту рослин від шкідливих організмів передбачає застосування комплексу сучасних методів, спрямованих на зниження рівня шкідливості та шкідливих організмів загалом агроценозі до господарсько невідчутного шляхом розробки економічно-безпечних та економічно-доцільних заходів.
Головною концепцією є оптимізація хімічного методу на основі критеріїв доцільності застосування пестицидів, з урахуванням структури та чисельності популяцій шкідливих організмів в агроценозі, наявності ентомофагів.
Відділом захисту рослин Інституту с/г Полісся 12 листопада 2007 року в ДПДГ «Хмелярство» ІСГ Полісся УААН, м. Житомир було проведено обстеження плантації № 210 (2,2), попередник – ярий ячмінь. Обстеження проводилося згідно методики, шляхом розкопок грунту на глибину 30-40 см площею 0,25 м² (50х50 см), по діагоналі ділянки. Результати обстеження показали, що ділянка заселене личинками травневого хруща, дротяниками, гусеницями підгризаючих совок, але їх кількість не перевищувала ЕПШ. Основна частина шкідників розміщена на глибині до 25 см.
10. Стан та перспективи розвитку кормо виробництва. Забезпеченість поголів’я тварин кормами (грубими, соковитими і концентрованими).
Кормовиробництво як галузь аграрного виробництва має забезпечувати тваринництво достатньою кількістю якісних, збалансованих за вмістом поживних речовин кормів. Основні напрями розвитку цієї галузі – інтенсифікація польового і лучного кормовиробництва на основі прогресивних технологій вирощування кормових культур, заготівлі та зберігання кормів, поліпшення їх структури і якості.
Мета кормовиробництва як наукової дисципліни – теоретичне обґрунтування основ створення кормової площі, біології і технології вирощування кормових і зернофуражних культур, заготівлі кормів. Кормовиробництво має бути інтенсивним, тобто вирощувати кормові культури і заготовляти корми треба при мінімальних затратах енергетичних і трудових ресурсів, максимальному виході продукції за одиницю часу і на одиницю площі. Отже, інтенсивні енерго- і ресурсозберігаючі технології є основою вирощування кормових культур, заготівлі кормів і зберігання їх.
Основою виробництва усіх видів тваринницької продукції є надійна кормова база. Посіви кормових культур на орних землях разом із природними кормовими культурами повинні повністю забезпечити тваринництво усіма видами повноцінних кормів. Проблема заготівлі та виробництва кормів повинна вирішуватись на основі застосування прогресивних технологій, багатофункціональної техніки та сучасного обладнання для виробництва високоякісних екологічно безпечних кормів, підвищення їх протеїнової та енергетичної поживності, зменшення втрат на всіх етапах вирощування, заготівлі, транспортування, зберігання та використання.
Високу ефективність кормовиробництва забезпечує організація його на інтенсивній основі. Додаткові капітальні вкладення мають бути пов’язані із впровадженням наукових досягнень, досвіду кращих підприємств. Застосування врожайних сортів кормових культур, розміщення їх посівів у науково обґрунтованих сівозмінах після належних попередників, раціональне підживлення ґрунту, боротьба з шкідниками і хворобами сприяють одержанню необхідної кількості продукції високої якості при зниженні трудових і матеріальних витрат.
В Інституті с/г Полісся у Відділі Рослинництва працює лабораторія кормовиробництва. З 1996 по 2000 рік колектив працював над створенням високопродуктивного сорту амаранту пониклого зернового напрямку використання, костриці червоної, пайзи, розробили прийоми створення культурних пасовищ для ВРХ м’ясного напрямку тощо.
2001-2005 рр. – колектив продовжує роботу по створенню нових сортів високопоживних кормових культур, по розробленню технології вирощування вайди красильної на корм та конюшини повзучої на насіння. Удосконалено зелений конвеєр для м’ясної худоби на основі нових сортів та гібридів кормових культур вітчизняної селекції тощо.
З 2005 по 2015 роки працівники підрозділу розробили технологію вирощування гороху кормового в сумісних посівах з вівсом та тритикале ярим, люпину вузьколистого, проводили пошук нового селекційного матеріалу для створення нового селекційного матеріалу для створення нових гібридних форм та сортів кормових культур (О.В. Вишневська, І. П. Храпійчук, О.В. Наркіна, С.Ю Дітківський та ін.).
На основі проведених досліджень для Житомирської області розроблено «Систему розвитку кормовиробництва до 2015 року».
9. Стан та перспективи розвитку тваринництва. Рентабельність галузі рослинництва. Собівартість продукції тваринництва.
Одним із основних завдань галузі тваринництва є забезпечення населення продуктами харчування, а промисловості – сировиною.
Технологія виробничих процесів в тваринництві розглядається як їх комплекс, де вони спрямовані на одержання великої кількості високоякісної продукці
Твари́нництво, галузь сільського господарства, що займається розведенням і використанням сільськогосподарських тварин. Воно забезпечує людей харчовими продуктами (молоко, масло, сир; близько 60 % білків, що їх споживає людина, — продукти тваринництва), дає сировину для легкої (вовна) і харчової, а також фармацевтичної промисловості, тяглову силу (кінь, віл), основне органічне добриво — гній. Продукти тваринництва легко збувати, і вони за нормальних обставин часто бували основою бюджету українського селянина.
Тваринництво поділяється (в Україні) на скотарство (розведення і використання великої рогатої худоби), вівчарство, конярство, козівництво, кролівництво; до тваринництва зараховують також бджільництво та шовківництво.
Житомирська область характеризується сприятливими умовами для розведення ВРХ молочного напрямку продуктивності. З останні 10 років відбулося різке зменшення поголів’я ВРХ, спостерігається переміщення обсягів виробництва продукції та поголів’я худоби з громадського сектору до індивідуального. В даний час у с/г підприємствах налічується 41 тис. корів, тоді як в особистих селянських господарствах – 118 тис . голів. Основним завданням розвитку тваринництва на період до 2015 р. є створення його конкурентоспроможності.
В Інституті с/г Полісся в кінці 1976 року був створений Відділ технології виробництва продукції тваринництва. У 2000 році завідувачем відділу був призначений Савчук Іван Миколайович, який очолює його і сьогодні. На основі багаторічних досліджень, проведених протягом 2001 – 2005 років у третій зоні радіоактивного забруднення, комплексно вивчено перехід Сs і важких металів у ланцюгу «грунту → рослина(корм) → тварина (м’ясо і молоко)»; накопичення радіо цезію і важких металів у кормах залежно від агрофону та щільності забруднення території зони Полісся. Експериментально доведено, що внесення в грунт органічних добрив меліорантів запобігає нагромадженню рухомих форм важких металів кормовими культурами. Протягом15 років проведено радіологічний моніторинг кормів, що вирощується в зоні підвищеної екологічної небезпеки.
Відповідно до завдань НТП УААН на 2006-2010 рр. завершені роботи по розробці та солей важких металів у кормах і тваринницькій продукції, в зоні Полісся. Отримано дані по екологічному моніторингу кормів, молока, свинини і яловичини, що виробляється в господарствах зони радіоактивного забруднення.
Нині колектив відділу працює над виконанням двох науково-технічних програм УААН: 03 « Агроекологія» та 24 «Скотарство». В Інституті також функціонує Відділ розведення і генетики ВРХ.
Таким чином виручка становить – 25 тис. грн.. х 3,3 = 82,5 тис. грн.; собівартість – 20 тис. х 3.3 = 66 тис. грн..
Прибуток = виручка – собівартість = 82,5 тис. грн.. – 66 тис. грн. = 16,5 тис. грн..
Обчислення рентабельності хмелю:
У =
х 100% = 25 %
Рентабельність галузі рослинництва в ІСГП становить 25%, а це означає що ціну реалізації одиниці продукції (шишок хмелю) можна знижувати або підвищувати на 25 % і при незмінному обсязі виробництва даної продукції, галузь рослинництва в ІСГП буде прибутковою.
Собівартість продукції тваринництва (2012 р.)
Собівартість 1-ї голови ВРХ – 1986,25 грн;
Собівартість 1-ї голови свиней – 2849,71 грн;
Собівартість 100 л молока – 220,84 грн;
Собівартість 1-ї голови коней – 2650,60 грн.
Середньорічний надій молока від однієї корови становить 2460 літрів.
Дані по собівартості продукції тваринництва в ДГ «Нова Перемога) були взяті у Відділі тваринництва Інституту с/г Полісся.
З таблиці 14 видно, що тваринництво в ДГ «Нова Перемога» добре забезпечене всіма необхідними кормами.
Джерела надходження кормів в ДГ «Нова Перемога» Любарського району, с. Стара Чорторія:
Зернофураж (кукурудза, овес) на концкорми;
Злаково-бобові травосумішки на сінаж;
Солома озимої пшениці;
Кукурудза на силос;
Зелений конвеєр забезпечує тваринництво кормами в період від травня по листопад;
Природні пасовища тощо.