
- •Тема 1 фінансова санація підприємства.
- •1.1 Фінансова криза на підприємстві. Економічний зміст і причини виникнення
- •1.2 Економічна сутність санації підприємств
- •1.4 Коли приймається рішення про проведення фінансової санації підприємств
- •1.5 Класична модель фінансової санації
- •Тема 2 контролінг та його роль у санації підприємств
- •2.1 Сутність та основнi завдання фiнансового контролiнгу
- •2.2 Функції контролінгу
- •2.2.2 Координація як центральна функція контролінгу
- •2.2.3 Контролінг і розробка стратегії санації
- •2.2.4 Бюджетування як інструмент оперативного контролінгу
- •2.2.5 Контроль та аналіз відхилень
- •2.2.6 Внутрішній аудит та консалтинг
- •2.3 Система раннього попередження та реагування. Прогнозування банкрутства
- •2.4 Методи контролінгу
- •2.4.1 Опитування (анкетування)
- •2.4.2 Методика розрахунку впливу змін окремих факторів
- •2.4.3 Аналіз точки беззбитковості (break-even-analyse)
- •2.4.4 Бенчмаркінг
- •2.4.5 Вартісний аналіз
- •2.4.6 Портфельний аналіз
- •2.5 Розробка плану санації
- •Тема 3 санаційний аудит
- •3.1 Сутність та основні завдання санаційного аудиту
- •3.2 Санаційна спроможність підприємства
- •3.3 Методи та програма санаційного аудиту
- •3.4 Порядок проведення санаційного аудиту
- •3.4.1 Вивчення наявної санаційної концепції та збір необхідної інформації
- •3.5 Акт аудиторської перевірки
- •Тема 4 форми, правила та умови фінансування санації підприємств
- •4.1 Форми фінансової санації
- •4.2 Визначення потреби в капіталі
- •4.4 Правила фінансування
- •4.4.1 Золоте правило фінансування
- •4.4.3 Правило вертикальної структури капіталу
- •Тема 5 внутрішні фінансові джерела санації підприємства
- •5.1 Поняття та класифікація внутрішніх джерел фінансової стабілізації
- •5.2 Збільшення вхідних грошових потоків
- •5.2.2 Реструктуризація активів
- •5.3 Зменшення вихідних грошових потоків
- •Тема 6 санація балансу
- •6.1 Власний капітал, його функції та складники
- •6.2 Збитки підприємства та джерела їх покриття
- •6.3 Економічний зміст санації балансу та призначення санаційного прибутку
- •6.4 Завдання та основні передумови зменшення статутного фонду підприємств
- •6.5 Методи зменшення статутного фонду
- •6.5.2 Санація викупом акцій (придбання часток) у власників
- •Тема 7 зовнішні фінансові джерела санації підприємств
- •7.1 Фінансування санації за рахунок акціонерного (пайового) капіталу
- •7.1.1 Основні цілі та порядок збільшення статутного фонду
- •7.1.2 Методи та джерела збільшення статутного фонду
- •1 Збільшення кількості акцій існуючої номінальної вартості.
- •2 Збільшення номінальної вартості корпоративних прав.
- •7.1.3 Альтернативна санація
- •7.2 Участь кредиторів у фінансовому оздоровленні боржника
- •7.2.1 Трансформація боргу у власність
- •7.2.2 Пролонгація та списання заборгованості
- •7.2.3 Санаційні кредити
- •7.3 Фінансова участь персоналу в санації підприємства
- •Тема 8 реструктуризація підприємства
- •8.1 Сутність та форми реструктуризації підприємства
- •8.2 Фінансовий механізм реорганізації підприємств
- •8.2.1 Форми та загальні передумови реорганізації
- •8.2.2 Реорганізація, спрямована на укрупнення підприємств (злиття, приєднання, поглинання)
- •8.2.3 Реорганізація підприємств, спрямована на їх розукрупнення (поділ, виділення)
- •8.2.4 Перетворення як окремий випадок реорганізації підприємств
- •8.3 Передавальний та розподільний баланси
- •Тема 9 економіко-правові аспекти санації банкрутства та ліквідації підприємств
- •9.1 Доарбітражне врегулювання господарських спорів
- •9.2 Арбітражне врегулювання господарських спорів
- •9.3. Необхідність, функції та завдання інституту банкрутства підприємств
- •9.4 Порядок оголошення підприємства банкрутом
- •9.5 Ліквідаційні процедури
- •9.5.1 Етапи ліквідації підприємства
- •9.5.2 Діяльність ліквідаційної комісії
- •9.5.3 Черговість задоволення претензій кредиторів
- •9.5.4. Ліквідаційний баланс
- •9.6 Фінансова санація на ухвалу арбітражного суду
- •9.6.1 Прийняття рішення про санацію боржника під час провадження справи про банкрутство
- •9.6.2 Керуючий санацією, його функції та повноваження
- •9.6.3 План санації (реорганізації) боржника
- •9.7 Мирова угода
- •9.8 Приховане, фіктивне та зумисне банкрутство
- •Тема 10 оцінювання вартості майна підприємства
- •10.1 Необхідність, завдання та принципи експертного оцінювання вартості майна підприємства
- •10.2 Порядок оцінювання вартості майна
- •10.2.1 Методи оцінювання вартості майна
- •10.2.2 Інвентаризація майна як складова частина оцінки його вартості
- •10.2.3 Аудиторська перевірка фінансової звітності
- •10.3 Оцінювання вартості підприємства як цілісного майнового комплексу
- •10.4 Оцінювання вартості корпоративних прав
- •10.5 Оцінювання об’єктів нерухомості
- •10.6 Оцінювання вартості нематеріальних активів і рухомого майна підприємств
- •10.7 Звіт про експертне оцінювання вартості майна
- •5 Висновки експерта щодо вартості об’єкта експертного оцінювання.
- •Тема 11 державна фінансова підтримка санації підприємств
- •11.1 Зміст та необхідність державної санаційної підтримки підприємств
- •11.2 Форми та методи державної фінансової підтримки підприємств
- •11.2.1 Пряме державне фінансування санації підприємств
- •11.2.2 Непрямі форми державного фінансового сприяння санації підприємств
- •11.2.3 Державні гарантії та поручительства як особливі види державної підтримки санації підприємств
- •Тлумачний словник ключових понять
- •Література
9.5.4. Ліквідаційний баланс
Коли завершено реалізацію майнових об’єктів, що входять до складу ліквідаційної маси й необхідні для повного задоволення всіх вимог кредиторів, а виручені суми розподілені між ними, ліквідаційна комісія має скласти й подати до арбітражного суду на затвердження звіт про виконану роботу та ліквідаційний баланс, до якого додаються:
1) показники виявленої ліквідаційної маси (дані її інвентаризації);
2) відомості про реалізацію об’єктів ліквідаційної маси з посиланням на укладені договори купівлі-продажу;
3) копії договорів купівлі-продажу та акти приймання – передачі майна;
4) реєстр вимог кредиторів з даними про розміри погашених вимог кредиторів;
5) документи, які підтверджують погашення вимог кредиторів.
Спинимося на особливостях складання ліквідаційного балансу.
Загалом баланс підприємства являє собою звіт про його фінансовий стан, де відбито активи, зобов’язання та власний капітал на певну дату.
Ліквідаційним є такий баланс підприємства, який складається після виконання ліквідаційних процедур – реалізації майнових об’єктів, що входять до складу ліквідаційної маси і необхідні для повного задоволення претензій кредиторів, та розподілу виручених сум між кредиторами.
Зрозуміло, що ліквідаційна процедура вирішально впливає на стан активів і пасивів підприємства. В ліквідаційному балансі наводяться показники виявленої ліквідаційної маси (дані її інвентаризації) і відбивається стан активів та пасивів після розподілу виручених сум.
Залежно від фінансового стану підприємства, що ліквідується, можливі різні комбінації активних і пасивних статей ліквідаційного балансу. Розглянемо основні з них.
Якщо діяльність підприємства була прибутковою, то після виконання ліквідаційних процедур і задоволення претензій кредиторів в активі ліквідаційного балансу залишаться майно, нематеріальні активи, грошові кошти і (або) дебіторська заборгованість. У пасиві – власний капітал (статутний фонд, резервні фонди й прибуток).
Якщо підприємство було збитковим, то суми всіх його активів, навіть за умови їх повної реалізації (перетворення на грошові кошти), може не вистачити для проведення повних розрахунків з кредиторами. Тоді в активі балансу не буде нічого, а в пасиві в першому розділі буде відбито непокриті збитки (зі знаком «мінус»); у другому та третьому розділах – суми непогашеної кредиторської заборгованості. При цьому другий і третій розділи пасиву дорівнюватимуть від’ємному значенню першого його розділу.
Якщо ліквідаційна комісія не виявила майна боржника, це не звільняє її від обов’язку подати до арбітражного суду ліквідаційний баланс, який засвідчував би відсутність майна в банкрута. Наприклад, у справах про банкрутство так званих фіктивних фірм, що порушуються переважно за заявою податкових органів, здебільшого, будь-які активи боржника відсутні, а достовірних відомостей про пасиви немає. Отже, у всіх статтях ліквідаційного балансу (крім заборгованості перед бюджетом) стоятимуть прочерки, а у статті «Розрахунки з бюджетом» буде відбито суму непогашеної заборгованості перед державою.
У разі ліквідації підприємства бухгалтерські проводки мають ознаки тих, які супроводжують реформацію балансу наприкінці року (уточнення нерозподіленого наприкінці року прибутку чи непокритих збитків, приєднання фінансового результату звітного року до фінансових результатів минулих років).
Достовірність і повнота ліквідаційного балансу мають бути підтверджені аудитором (аудиторською фірмою). Ця вимога не стосується тих організацій, які повністю утримуються за рахунок бюджету і не здійснюють підприємницької діяльності, а також коли йдеться про банкрутство фіктивних фірм за відсутності будь-якої відомості про їх місцезнаходження. Ліквідаційний баланс підписують голова ліквідаційної комісії, секретар комісії та один із її членів.
Розгляд арбітражним судом ліквідаційного балансу і доданих до нього документів становить заключний етап ліквідаційної процедури. Закон про банкрутство регламентує порядок розгляду ліквідаційного балансу арбітражним судом і винесення ним ухвали за результатами його перевірки.
Після заслуховування членів ліквідаційної комісії і зборів (комітету) кредиторів арбітражний суд виносить рішення затвердити ліквідаційний баланс і припинити провадження у справі про банкрутство за умови, що ліквідаційна комісія як слід виконала роботу, виявивши й реалізувавши всі майнові активи, котрі потрібно було включити до складу ліквідаційної маси, і в установленому порядку розподілила виручені суми між кредиторами.
Коли арбітражний суд дійшов висновку, що ліквідаційна комісія не виявила чи не реалізувала всіх наявних майнових активів ліквідаційної маси, які необхідні для повного задоволення претензій кредиторів, він виносить ухвалу про призначення нових ліквідаторів.
Примірник ухвали про затвердження ліквідаційного балансу та ліквідацію юридичної особи банкрута подається до органу, що зареєстрував підприємство, а також до місцевого органу статистики, який має вилучити юридичну особу з Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України.