- •Тема 1організаційні основи виробництва
- •Питання.Історія розвитку науки про організацію виробництва.
- •2. Питання. Сутність і принципи організації виробництва.
- •Глава 2 впровадження інновацій у сфері виробництва
- •Інформаційне забезпечення виробничої діяльності підприємства
- •Глава 13
- •Види, методи й етапи виконання наукових досліджень
- •Завдання та стадії проектно-конструкторських робіт
- •Забезпечення технологічності конструкцій виробів
- •Автоматизація проектно-конструкторських робіт
- •Планування, фінансування і звітність про виконання науково-дослідних та проектно-конструкторських робіт
- •Відповідальний керівник теми і склад виконавців; 7) субпідрядники; 8) термін виконання; 9) очікувані результати та форми реалізації, економічний ефект.
- •Організаційні форми проведення наукових досліджень і проектно-конструкторських робіт
- •Глава 14технологічна та організаційна підготовка виробництва
- •Завдання, стадії та етапи технологічної підготовки виробництва
- •Структура і завдання органів технологічної підготовки виробництва на підприємстві
- •Технологічна уніфікація і стандартизація
- •Порівняльний техніко-економічний аналіз технологічних процесів
- •Може змінюватися.
- •Зміст і головні етапи організаційної підготовки виробництва
- •Проектні роботи організаційного характеру здійснюються:
- •Організація переходу на випуск нових видів продукції
- •Розраховуємо змінні витрати (а) за обома варіантами технологічного процесу виготовлення стійок (на одну стійку) за формулою (14.5)
- •Обчислимо технологічну собівартість річного випуску за обома варіантами технологічного процесу виготовлення стійок за формулою (14.4)
- •Розраховуємо зміну технологічної собівартості стійок при впровадженні нового технологічного процесу в розрахунку на річну виробничу програму стійок:
- •Глава 15виробничий процес та його організація
- •Складові виробничого процесу
- •Виробничий цикл та його структура
- •Тривалість виробничого циклу простого процесу
- •Виробнича структура підприємства та цеху
- •Глава 16методи організащї виробництва
- •Організація виробництва непотоковими методами
- •Сутність потокового виробництва та класифікація потокових ліній
- •Організація та основні розрахунки потокових ліній
- •Глава 17основи організації праці
- •Год 45 хв, крок конвеєра (s) — 1,5 метра.
- •Глава 18 організація нормування пращ
- •Глава 19організація роботи забезпечуючих підрозділів
- •Інструментальний
- •Відновлення оснащення
- •П 9яДпл
- •Глава 20організація обслуговуючих господарств
- •Міжопераційне переміщення матеріалів, заготовок та інших предметів праці відповідно до послідовності і ритму виробничого процесу;
- •Транспортування різноманітних вантажів за встановленими маршрутами і розкладом;
- •Перевезення, які виконуються за змінно-добовими планами або ж за разовими завданнями.
- •Кількість транспортних засобів дорівнює
- •Кількість рейсів, що виконує один автокар за добу, становить п 2• 8иКвикч 2-8-60 0,85 оі „ ол „
- •Продуктивність автс/кара становить
- •545 Річна програма випуску виробу а становить 50 тис. Шт., на виготовлення одиниці виробу необхідно 800 г міді, яку завод отримує щоквартально. Страховий (мінімальний) запас міді
- •Глава 21
- •Встановлюємо значення показників автоклавів, конкурент тоспроможність яких аналізується, та виокремлюємо базовий зразок з групи зразків аналогічної продукції (табл. 21.2).
- •Розраховуємо рівень конкурентоспроможності зразків, що оцінюються:
Тема 1організаційні основи виробництва
План
1.Вступ. Зміст та завдання вивчення дисципліни.
2.Історія розвитку науки про організацію виробництва. 3.Організація виробництва: сутність, принципи.
СРСЗагальні форми організації виробництва.
Ключові поняття: організація; організація виробництва; принцип диференціації; принцип спеціалізації; принцип пропорційності; принцип прямоточності; принцип паралельності; принцип безперервності; принцип гнучкості; концентрація; деконцентрація; спеціалізація; диверсифікація; кооперування; інтегрування; комбінування; тип виробництва; одиничне виробництво; серійне виробництво; масове виробництво
Студент повинен знати: історію розвитку науки про організацію виробництва, її сутність;
вміти: визначати умови забезпечення реалізації принципів організації виробництва; раціональні форми організації виробництва і відповідні типи виробництва.
Питання.Історія розвитку науки про організацію виробництва.
Початком формування і розвитку науки про організацію виробництва у промисловості можна вважати XVIII ст., коли англійський механік Р. Аркрайт створив “фабричний кодекс” — систему регулювання процесів праці в умовах великого машинного виробництва. Вагомі дослідження проблем організації діяльності підприємств, розподілу праці, економічних процесів на виробництві здійснив Ч. Беббедж “Економіка машинного і мануфактурного виробництва”, 1832 р. Теоретичні узагальнення організації великого машинного виробництва здійснив К. Маркс у своїй праці “Капітал”, у якій сформулював основні принципи організації та визначив шляхи розвитку машинного виробництва.
Систематична розробка наукових методів організації виробництва у промисловості почалася наприкінці XIX ст. Особливу роль у розробці наукових основ організації виробництва відіграли роботи Ф.У. Тейлора. Він сформулював принципи організації виробництва і розробив на цій основі систему наукового управління. Його американськими послідовниками є Г. JI. Гант (система графіків для планування та обліку виробництва); К. Паркхорст (схеми організації виробництва, інструкції персоналу); Ф. Гільберт (вивчення трудових процесів); К. Кнеппель (умови практичного використання принципів наукової організації виробництва).
Важливе значення мали теоретичні та практичні роботи Г. Форда, який у роки першої світової війни розробив і здійснив систему організації безперервного потокового виробництва в машинобудуванні. Система Г. Форда базується на таких основних положеннях: максимальний розподіл праці з тим, щоб операції виконувалися робітниками низької кваліфікації; механізація та автоматизація виробництва; послідовна стандартизація усіх чинників виробництва: сировини, обладнання, інструментів, технологічних режимів, форм організації виробничих процесів.
Інженер К. Адамецкі, що виконував дослідження під час своєї діяльності на металургійних заводах України, сформулював три закони організації: закон розподілу праці, закон концентрації або інтеграції, закон гармонізації. Н. Ларновсь- кий в роботі “Організація промислових підприємств з обробки металів” (1911 р.) розглядав як основні такі принципи: максимальне ущільнення виробництва, одночасність виконання операцій, спрощення виробничої структури заводу. І. Каннегісер в роботі “До питання з організації металообробних заводів” (1916 р.) сформулював низку положень: детальне планування робіт; раціональний розподіл праці та обов’язків; вчасне забезпечення виробництва ресурсами; своєчасна підготовка виробництва тощо.
Значний внесок у розвиток наукової організації праці внесли вчені Центрального інституту праці (1921—1927 pp.) — А. Гастєв, П. Керженцев, О. Єрманський, Є. Розмирович та ін. У ЗО—40 роках XX ст. проблеми розрахунків параметрів серійного виробництва розв’язував Б. Каценбоген, основи потокового виробництва — К. Корницький, теорію групового виробництва — С. Митрофанов; проблеми організації виробництва у часі —О.Непорент.
Друга половина XX ст. характеризується розширенням досліджень з оперативного планування виробництва (В. Летенко, Я. Гальперін, Р. Петухов, С. Соколіцин та ін.); з організації забезпечувальних та обслуговувальних процесів (Л. Барташов, Б. Мільнер, Б. Власов та ін.); організаційних проблем створення й освоєння виробництва нової продукції (В. Летенко, Л. Гам- рат-Курек, А. Проскуряков, О. Туровець та ін.).