Л№08 Облік запасів 15

Хід заняття

І. Організаційний момент (10 хвилин).

ІІ. Новий матеріал (150 хвилин).

План лекції

1. Нормативна база організації обліку запасів на підпри­ємствах України.

2. Бухгалтерський облік запасів.

3. Кількісно-сумовий облік запасів.

4. Оцінка вибуття запасів.

5. Первинна документація з обліку запасів.

1. Нормативна база організації обліку запасів на підприємствах України

Облік запасів на підприємствах всіх форм власності (крім бюджет­них установ) з 1 січня 2000 р. регулюється П(с)БО 9 "Запаси", затвердженим наказом Міністерства фінансів України від 20 жовтня 1999 р. № 246 і заре­єстрованим у Міністерстві юстиції України 2 листопада 1999 р. за № 751/4044, яке визначає методологічні засади фор­мування у бухгалтерському обліку інформації про запаси і роз­криття її у фінансовій звітності. Воно не поширюється:

а) на незавершені роботи за будівельними контрактами, включа­ючи контракти з надання послуг, що безпосередньо пов'язані з ними;

б) фінансові активи;

в) молодняк тварин і тварини на відгодівлі, продукцію сіль­ського і лісового господарства, корисні копалини, якщо вони оці­нюються за чистою вартістю реалізації відповідно до інших поло­жень (стандартів) бухгалтерського обліку.

Згідно з цим стандартом запаси — це активи, які:

— зберігають для подальшого продажу за умов звичайної гос­подарської діяльності;

— перебувають у процесі виробництва з метою подальшого продажу продукту виробництва;

— зберігають для споживання під час виробництва продукції, виконання робіт, надання послуг, а також управління підприєм­ством.

При цьому, згідно із Законом України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" від 16 липня 1999 р. № 996-ХІУ, активи — це ресурси, контрольовані підприємством внаслідок минулих подій, використання яких, як очікується, зумовить отримання економічних вигід у майбутньому. Отже, запаси вважаються активом, якщо є ймовірність отримання еко­номічної вигоди в майбутньому від якого-небудь використання такого запасу.

До складу запасів включають:

1) сировину, основні й допоміжні матеріали, комплектуючі вироби та інші матеріальні цінності;

2) незавершене виробництво у вигляді не оброблених і не скла­дених остаточно деталей, вузлів, виробів та незавершених техно­логічних процесів. Незавершене виробництво на підприємствах, що виконують роботи та надають послуги, складається з витрат на виконання незавершених робіт (послуг), щодо яких підприєм­ством ще не визнано доходу;

3) готову продукцію, виготовлену на підприємстві, яка при­значена для продажу і відповідає технічним та якісним характе­ристикам, передбаченим договором або іншим нормативно-пра­вовим актом;

4) товари у вигляді матеріальних цінностей, що придбані (отри­мані) та зберігаються підприємством із метою подальшого прода­жу;

5) малоцінні та швидкозношувані предмети, що використову­ються протягом не більше ніж один рік або нормального опера­ційного циклу, якщо він триває понад один рік;

6) молодняк тварин і тварини на відгодівлі, продукцію сіль­ського і лісового господарства,, якщо вони оцінюються за цим по­ложенням (стандартом).