Коливання

259 Частоти власних коливань тіла людини і його окремих частин лежать у межах 3 - 12 Гц. Які акустичні хвилі з нижче перерахованих впливають на організм людини ?

A) інфразвук B) звук C) ультразвук D) високочастотні електромагнітні хвилі E) низькочастотні електромагнітні хвилі

260. Вільні незгасаючі коливання відбуваються

А) у коливальній системі під дією тільки внутрішніх сил і починаються ці коливання після того, як система виведена з положення рівноваги

B) в тому випадку, якщо на тіло, що коливається, разом з внутрішніми силами діють і зовнішня гальмуюча сила

C) у коливальній системі під дією зовнішньої сили, що періодично змінюється

D) в тому випадку, якщо на тіло, що коливається, разом з внутрішніми силами діє сила тертя

E) в тому випадку, якщо на тіло, що коливається, разом з внутрішніми силами діє сила опору середовища руху тіла

261. Вільні незгасаючі коливання описуються диференціальним рівнянням

А) ,

B) ,

C) ,

D) ,

E) ,

де x - величина, що змінюється з часом і що характеризує коливальний процес; ₀ - власна циклічна частота коливань, x₀ – амплітуда коливань, - початкова фаза коливань, - коефіцієнт загасання, - циклічна частота коливань.

262. Загальний розв’язок диференціального рівняння вільних незгасаючих коливань

А) ,

B) ,

C) ,

D) ,

E) ,

де x - величина, що змінюється з часом і що характеризує коливальний процес; ₀ - власна циклічна частота коливань, x₀ – амплітуда коливань, - початкова фаза коливань, - коефіцієнт загасання, - циклічна частота коливань.

263. Рівняння вільних затухаючих коливань має вигляд

А) ,

B) ,

C) ,

D) ,

E) ,

де x - величина, що змінюється з часом і що характеризує коливальний процес; ₀ - власна циклічна частота коливань, x₀ – амплітуда коливань, - початкова фаза коливань, - коефіцієнт загасання, - частота коливань.

264. Власна циклічна частота коливань - це

A) кількість коливань системи за 3 секунд;

B) кількість коливань системи за секунд;

C) кількість коливань системи за 2 секунд;

D) кількість коливань системи за 1 секунду;

E) кількість коливань системи за 10 секунд

265. У разі малого тертя загальне рішення рівняння вільних затухаючих коливань має вигляд

А) ,

B) ,

C) ,

D) ,

E) ,

де x - величина, що змінюється з часом і що характеризує коливальний процес; ₀ - власна циклічна частота коливань, x₀ – амплітуда коливань, - початкова фаза коливань, - коефіцієнт загасання, - циклічна частота коливань.

266. Власна циклічна частота ( ) рівна

A) , B) ,

C) , D) ,

E) ,

де Т – період коливань, - частота коливань.

268. Резонанс – це

A) різке зростання амплітуди вимушених коливань при наближенні частоти сили, що вимушує, до власної частоти коливань системи

B) різке зменшення амплітуди вимушених коливань при наближенні частоти сили, що вимушує, до власної частоти коливань системи

C) різке зростання амплітуди власних коливань

D) різке зменшення амплітуди власних коливань

E) незначне зростання амплітуди вимушених коливань при наближенні частоти сили, що вимушує, до власної частоти коливань системи

269. Резонансна частота ( ) дорівнює

A) ,

B) ,

C) ,

D) ,

E) ,

де - власна кругова частота коливань, - коефіцієнт затухання, - частота коливань.

270. Будь які коливання можна описати рівнянням, які мають загальний вигляд

A) ,

B) ,

C) ,

D) ,

E) ,

де x - величина яка коливається, - власна циклічна частота коливань, - коефіцієнт затухання, В – амплітуда, _в - частота вимушених коливань,  - зсув фази вимушених коливань, а і b – коефіцієнти.

271. Довжина хвилі – це мінімальна довжина між двома точками хвилі, фази коливань в яких відрізняються на

A)

B)

C)

D)

E)

272. Швидкість (v) і довжина хвилі ( ) зв’язані співвідношенням

А) ,

В) ,

С) ,

D) ,

E) ,

де - частота коливань, Т – період коливань.

273. Потік енергії дорівнює

А) , В) ,

С) , D) ,

E) , де W – енергія, що переноситься хвилею; t – час; x, z –координати.

274.Одиниця вимірювання потоку енергії

A) Дж

B) м/с

C) Вт

D) с

E) Дж/м³

276. Одиницею вимірювання густини енергії (w) є

A) c

B) Вт

C) Дж

D) м/с

E) Дж/м³

277. Для описування переносу енергії хвилею використовується така величина, як

A) інтенсивність хвилі.

B) довжина хвилі.

C) час.

D) період.

E) частота.

278. Якщо хвиля, яка має швидкість , переносить потік енергії (Ф) через поверхню S, то інтенсивність ( I ) хвилі розраховується за формулою:

A) .

B)

C)

D)

E)

279. Інтенсивність вимірюється у

A) Дж

B) Вт

C) Вт/м²

D) Дж/м³

E) м/с

280. Вектор Умова ( ) дорівнює

A) ,

B) ,

C) ,

D) ,

E) , де w – густина енергії, - вектор швидкості розповсюдження хвилі.

281. До механічних коливань відносяться

A) коливання заряду,

B) коливання напруги,

C) коливання напруги електричного поля,

D) коливання пружинного маятнику,

E) коливання сили току.

282. Початкова фаза коливань це значення фази коливань при

A) t =100 с

B) t = 10 с

C) t = 1 с

D) t = 2 с

E) t = 0 с

283. Прикладом автоколивальної системи є

А) вільні коливання кульки на нитці,

В) серце,

С) вільні коливання грузу, що підвішено на пружині,

D) коливання напруги без споживання енергії від зовнішнього джерела,

Е) коливання сили без споживання енергії від зовнішнього джерела.

284. По своїй природі звук - це:

A. низькочастотні електромагнітні коливання

B. механічні коливання і хвилі, що поширюються в пружних середовищах

C. електромагнітні коливання Увч-діапазону

D. радіохвилі

Е. поперечні механічні хвилі в газоподібних середовищах

285. Вухо людини сприймає механічні коливання і хвилі в інтервалі частот

A. 0 - 20 Гц

B. 16 - 20000 Гц

C. 10¹² - 10¹³ Гц

D. 16 - 20 кгц

Е. 16 - 20 Гц

286. Швидкість поширення звуку в повітрі при 20° С дорівнює:

A. 3 ×10⁸ м/с

B. 3400 м/с

C. 340 м/с

D. 340 км/с

Е. 3400 км/с

287. Фізичною характеристикою звуку є:

A. гучність

B. рівень інтенсивності

C. тембр

D. висота

Е. рівень слухового відчуття людини

288. Поріг чутності I₀ на стандартній частоті звукових вимірів (1 кгц) дорівнює:

A. 10^-12 Вт/м²

B. 10 Вт/м²

C. 2 × 10^-5 Вт/м²

D. 10^-11 Вт/м²

E. 10¹² Вт/м²

289. Простим тоном називається звук:

A. що є неперіодичним процесом

B. що має безперервний характер акустичного спектра,

C. що є сполученням звуків, які безладно змінюються

D. що є гармонійним коливанням

Е. що є ангармонійним коливанням

290. Характеристикою слухового відчуття є:

A. інтенсивність звуку

B. акустичний спектр

C. голосність

D. частота

5. амплітуда звукової хвилі

291. Інтенсивність звуку I пов'язана зі звуковим тиском Р залежністю:

A.

B. I=Р / 2×r× з

C.

D. I=Р^2/2×r× з

Е. I=Р^2/2×r ,

де r - густина середовища, з - швидкість поширення звуку

292. Рівень інтенсивності звуку частотою 50 Гц дорівнює 100 дБ. У якому діапазоні лежить значення гучності цього звуку?

A. 85-100 фонів

B. 40-50 фонів

C. 30-40 фонів

D. 60-80 фонів

Е. 0-20 фонів

293. У слуховій системі людини перетворення механічних коливань в електричний сигнал здійснюється:

A. у слуховому проході зовнішнього вуха

B. у барабанній перетинці середнього вуха

C. у равлику внутрішнього вуха

D. за допомогою слухових кісточок (молоточок, ковадло, стремінце)

E. у зовнішньому слуховому проході

294. Рівень інтенсивності звуку (у белах) визначається вираженням:

A. lg (I / I₀)

B. lg (I₀ / I)

C. lg (I × I₀)

D. 10× lg (I / I₀)

Е. 10× lg (I₀ / I),

де I – інтенсивність звуку, I₀ - інтенсивність звуку на порозі чутності

295. Тембр звуку майже винятково визначається:

A. гучністю

B. інтенсивністю

C. спектральною сполукою

D. амплітудою

Е. швидкістю поширення

296. Відповідно до закону Вебера-Фехнера, якщо збільшувати роздратування в геометричній прогресії, то відчуття цього роздратування:

A. залишається незмінним

B. зростає в арифметичній прогресії

C. зростає в геометричній прогресії

D. зменшується в арифметичній прогресії

Е. зменшується в геометричній прогресії

297. Інфразвуком називають механічні хвилі, що поширюються в пружних середовищах з частотою

A. більше, ніж 20 Гц

B. більше, ніж 20 кгц

C. менш, ніж 16 Гц

D. менш, ніж 20 кгц

E. більше, ніж 16 Гц

298. Голосність - це суб'єктивна оцінка звуку, що характеризує:

A. висоту

B. тембр

C. рівень слухового відчуття

D. акустичний спектр

Е. звуковий тиск

299. Рівень інтенсивності звуку частотою 200 Гц дорівнює 40 дБ. Яка голосність цього звуку?

A. 40 фонів

B. 20 фонів

C. 0 фонів

D. 10 фонів

Е. 30 фонів

300. Аудіограма - це графік, що показує :

A. відхилення гучності звуку, що сприймається людиною, від норми

B. болючого порога на різних частотах

C. рівня гучності шуму

D. порога слухового відчуття людини на різних частотах

Е. звукового тиску

301. Одиниці вимірювання рівня інтенсивності

A. фон

B. Вт/м²

C. Па

D. Вт

Е. дБ

302. Швидкість поширення звуку в повітрі при 0° С дорівнює

A. 3 × 10⁸ м/с

B. 331 м/с

C. 340 км/с

D. 331 км/с

E. 340 км/с

303. На підставі закону Вебера-Фехнера гучність Е щодо порога чутності пов'язана з інтенсивністю I залежністю:

A. E = k × lg(I₀ / I)

B. E = k × lg(I / I₀)

C. E = k × lg(I × I₀)

D. E = 10 × lg(I₀ / I)

Е. E = lg(I₀ / I)

де k- коефіцієнт пропорційності, що залежить від частоти й одиниць виміру

304. Поріг чутності I_о залежить від частоти звуку:

A. ні

B. так

C. тільки при 0° С

D. тільки в діапазоні 3,5-4 кгц

Е. тільки при частоті 1 кгц

305. Метод виміру гостроти слуху називають:

A. аускультацією

B. перкусією

C. аудіометрією

D. фонокардіографією

Е. УЗД (ультразвуковим дослідженням)

306. Слуховий апарат людини найбільш чуттєвий до звуків з частотами:

A. 1 кгц

B. 1 - 2 кгц

C. 4,5 - 5 кгц

D. 16 - 20000 Гц

Е. 3,5 - 4 кгц

307. Характеристикою слухового відчуття є:

A. висота звуку

B. частота звуку

C. акустичний спектр

D. інтенсивність звуку

Е. звуковий тиск

308. Швидкість поширення звукових хвиль у повітрі при підвищенні температури:

A. збільшується тільки при негативних температурах

B. зменшується

C. не змінюється

D. зменшується тільки в діапазоні 0 - 20° С

Е. збільшується

309. Аускультація - це:

Е. простукування внутрішніх органів з метою визначення їхнього положення, форми, розмірів і стану

B. вимір гостроти слуху

C. реєстрація тонів і шумів серця

D. вислуховування звуків, що виникають при роботі внутрішніх органів

А. дослідження внутрішніх органів за допомогою ультразвуку

310. Перкусія - це:

A. вислуховування звуків, що виникають при роботі внутрішніх органів

B. вимір гостроти слуху

C. дослідження внутрішніх органів за допомогою ультразвуку

D. графічна реєстрація тонів і шумів серця

Е. простукування внутрішніх органів з метою визначення їхнього положення, форми, розмірів і стану

311. Висота звуку визначається головним чином:

A. амплітудою

B. швидкістю

C. інтенсивністю

D. рівнем гучності

Е. частотою

312. При рівній інтенсивності шкідливість шуму:

A. зменшується із збільшенням його частоти

B. не залежить від частоти

C. зростає із збільшенням його частоти

D. залежить від частоти тільки при 20° С

Е. не залежить від спектральної сполуки

313. Ступінь поглинання звуку:

A. не залежить від його частоти

B. тим сильніше, чим більше його частота

C. тим слабкіше, чим більше його частота

D. збільшується при зменшенні частоти

Е. не залежить від фізичних властивостей поглинаючих речовин

314 Посилення амплітуди звукового тиску відбувається в:

A. зовнішнім вусі

В. системі середнього вуха (барабанна перетинка, слухові кісточки і мембрана овального вікна)

C. равлику

D. кортієвім органі

Е. гелікотерме

315 Складним тоном називається звук, що є:

A. неперіодичним процесом

B. періодичним процесом

C. сполученням звуків, які безладно змінюються

D. гармонійним коливанням

E. шумом

Течія рідин

316. Ідеальна рідина - це:

A) абсолютно нестислива і нев'язка рідина

B) стислива і грузла рідина

C) нестислива і грузла рідина

D) вода при температурі 100 С°

E) кров

317 Формула Ньютона для сили в’язкого тертя має вигляд:

A)

B)

C)

D)

E) , де - динамічна в'язкість; - модуль градієнта швидкості; S- площа поверхні зіткнення тертьових шарів рідини

318. Реологія - це галузь фізики, що вивчає:

A) електричні властивості тіл

B) магнітні властивості тіл

C) оптичні властивості тіл

D) механічні властивості і деформації суцільних середовищ

E) квантові властивості

319. Швидкість крові в аорті складає приблизно:

A) 0,5 м/с

B) 1 м/с

C) 5 м/с

D) 10 м/с

E) 100 м/с

322. Співвідношення сили (F) взаємодії між шарами з площею (S) зіткнення шарів називається:

A) в'язкістю рідини

B) об'ємною швидкістю струму рідини

C) напругою зсуву

D) модулем градієнта швидкості

E) числом Рейнольдса

323. Диастолічний тиск складає приблизно:

A) 1 Па B) 10 Па C) 0,1 кПа D) 1,1 кПа E) 11 кПа

Плин рідин

324. Число Рейнольдса (Re) визначається за формулою:

A)

B)

C)

D)

E) , де - густина рідини; - середня швидкість плину рідини в трубі; D- діаметр труби; - динамічна в'язкість

325. Величина у формулі Ньютона для сили в’язкого тертя означає:

A) модуль градієнта швидкості

B) в'язкість рідини

C) напругу зрушення

D) об'ємну швидкість струму рідини

E) середню швидкість плину рідини

326. Кров за своїми реологічними властивостями є рідиною:

A) ньютонівською

B) в’язко -пластичною

C) дилатантною

D) псевдопластичною

E) гомогенною

327. Систолическое тиск складає приблизно:

A) 1 Па

B) 10 Па

C) 1,6 кПа

D) 16 кПа

E) 160 кПа

328. Якщо значення числа Рейнольдса менше критичного значення ( ), то рух рідини є:

A) ламінарним

B) турбулентним

C) залежним від температури

D) залежним від густини рідини

E) залежним від в'язкості

329. Швидкість пульсової хвилі складає:

A)

B)

C)

D)

E)

330. За допомогою числа Рейнольдса можна охарактеризувати здатність рідини переходити:

A) у газоподібний стан

B) від ламінарного плину до турбулентного

C) у твердий стан

D) у менш нагрітий стан

E) у стан з меншою в'язкістю

331. Пульсова хвиля - це:

A) хвиля підвищеного тиску, що поширюється по аорті й артеріям

B) швидкість кровотоку у великих артеріях

C) частота пульсу

D) сістолічний тиск

E) діастолічний тиск

332. Неньютоновские властивості крові зв'язані, у першу чергу, з:

A) електричними властивостями крові B) температурою C) сонячною радіацією D) форменими елементами крові E) правильної відповіді немає

333. Потужність серця приблизно дорівнює:

A) B) C) D) E)

334. Якщо при плині шари рідини сковзають друг щодо друга, зберігаючи свою цілісність і не перемішуючи, то такий плин називається:

A) турбулентне B) ламінарне C) залежне від температури D) залежне від довжини труби E) залежне від в'язкості рідини

335. Як змінюється середня швидкість плину крові у великому колі кровообігу:

A) спочатку падає, досягаючи мінімального значення в капілярах, а потім зростає B) безупинно убуває C) безупинно зростає D) не змінює своєї величини E) спочатку зростає, досягаючи максимального значення в капілярах, а потім зменшується

336. Час одного скорочення серця приблизно дорівнює:

A) B) C) D) E)

337. Величина у формулі Ньютона для сили в’язкого тертя позначає:

A) швидкість руху шару рідини B) модуль градієнта швидкості C) динамічну в'язкість D) площу перетину труби E) температуру рідини

338. При турбулентному (вихровому) плині шари рідини:

A) активно перемішуються B) ковзають один відносно другого, зберігаючи свою цілісність C) мають однакові швидкості D) мають однакові розміри E) мають однакову температуру

339. Чи є сироватка крові ньютоновской рідиною:

A) ні B) так C) тільки при температурі -273З

D) у цілому ні, але при сонячному освітленні - так E) у цілому ні, але при температурі -100С - так

340. Робота серця за одне скорочення дорівнює приблизно:

A) B) C) D) E)

341. Величина у формулі Ньютона для сили в’язкого тертя позначає:

A) швидкість руху шаруючи рідини B) модуль градієнта швидкості C) динамічну в'язкість D) об'ємну швидкість струму рідини E) тиск у деякій крапці рідини

342. Ламінарний плин спостерігається при:

A) високій температурі B) великих значеннях градієнта швидкості C) невеликих значеннях градієнта швидкості D) великих значеннях градієнта тиску E) маленькому перетині труби

343. У ньютоновских рідин коефіцієнт в'язкості залежить:

A) тільки від градієнта швидкості B) від величин, що характеризують умови плину рідини C) тільки від роду рідини і від температури D) тільки від кольору і запаху E) від тиску усередині рідини

344. Величина у формулі Ньютона для сили в’язкого тертя позначає:

A) в'язкість рідини B) середню швидкість плину рідини C) об'ємну швидкість струму рідини D) напруга зсуву E) швидкість зсуву

345. Коефіцієнт в'язкості в СІ вимірюють у:

A) (паскаль) B) С (градус Цельсия) C) (кілограм на метр у кубі) D) (ньютона) E) (паскаль - секунда)

346. У ньютоновских рідин з ростом температури коефіцієнт в'язкості:

A) зменшується B) зростає C) не змінюється D) завжди дорівнює нулю E) прагне до 

347. Ідеальна рідина - це:

A) абсолютно нестислива і нев'язка рідина B) стислива і в'язка рідина C) нестислива і в'язка рідина

D) вода при температурі 100⁰С

E) кров

348. Явище в'язкості зв'язане з виникненням:

А) сил внутрішнього тертя між шарами газу або рідини, що рухаються друг щодо друга

В) електричних сил між шарами рідини, що рухаються, або газу

С) різниці температур між окремими областями рідини або газу

Д) сил магнітної взаємодії

Е) різниці сил гравітаційного притягання

349. У формулі Ньютона для сили внутрішнього тертя при течії рідини - величина S являє собою:

А) площа поперечного перерізу труби

В) площа дотичних при плині шарів рідини

С) шлях, пройдений рідиною за 1 с.

D) коефіцієнт в'язкості

E) модуль градієнта швидкості

350. Одиницею виміру коефіцієнта динамічної в'язкості в СІ є:

А) Па/с

В) Пам²

С) Пас

D) Па/м²

E) Па м

351. У медицині для визначення в'язкості крові використовується:

А) віскозиметр Оствальда

В) віскозиметр Гесса

С) фонендоскоп

D) тонометр

E) термометр

352. Причиною внутрішнього тертя є:

А) різниця концентрацій у різних областях рідини або газу

В) виникнення електричних сил між шарами рідини, або газу що рухаються

С) різна густина у різних областях рідини або газу

D) розходження в силах гравітаційного притягання

E) перенос молекулами імпульсу з одного шару, що рухається, в інший

353. В'язкість крові людини в нормі звичайно коливається в межах:

А) 4  6 Пас

В) 410³  610³ Пас

С) 410^3  610^3 Пас

D) 1,510^3  2310^3 Пас

E) 10^3  10³ Пас

354. В'язкість ньютоновских рідин залежить від :

А) природи рідини

В) градієнта тиску

С) градієнта швидкості

D) магнітних властивостей середовища

E) електричних властивостей середовища

355. У формулі Ньютона коефіцієнт внутрішнього тертя  залежить від:

А) площі дотичних шарів

В) різниці тисків на кінцях труби

С) різниці потенціалів між дотичними шарами

D) модуля градієнта швидкості при плині рідини

Е) природи рідини і температури

356. Явище внутрішнього тертя обумовлено переносом молекулами з одного шару в інший:

А) заряду

В) імпульсу

С) маси

D) теплоти

E) не залежить від явищ переносу

357. У формулі Ньютона коефіцієнт внутрішнього тертя :

А) визначається природою рідини і залежить від температури

В) залежить від швидкості плину рідини

С) визначається умовами плину рідини

D) залежить від модуля градієнта швидкості при плині рідини

E)залежить від площі дотичних шарів

358. Для ньтоновских рідин коефіцієнт динамічної в'язкості при збільшенні швидкості зсуву

А) залишається постійним

В) зменшується лінійно

С) зростає лінійно

D) зростає пропорційно кореню квадратному зі швидкістю зсуву

E) убуває пропорційно кореню квадратному зі швидкістю зсуву

359. Формула Ньютона для сили внутрішнього тертя добре описує течію

А) ламінарну

В) турбулентну

С) ламінарну, що різко переходить у турбулентну

D) турбулентну при різних температурах

E) турбулентну при наявності електричного поля

360. Рівняння Ньютона описує течію:

А) ідеальних рідин

В) псевдо-пластичних рідин

С) дилатантних рідин

D) ньютоновских рідин

E) в’язко-пластичних рідин

361. Віскозиметрія – це сукупність експериментальних методів виміру:

А) об’ємної швидкості рідини

В) швидкості зсуву при течії рідини

С) швидкості течії рідини

D) коефіцієнта динамічної в’язкості

E) надлишкового тиску, під впливом якого рідина рухається

362. В'язкість неньютонівської рідини залежить зокрема від:

А) освітленості В) довжини хвилі падаючого світла

С) градієнта швидкості D) об’єму рідини

E) довжини труби, по якій тече рідина

364. Кров являє собою:

А) ньютонівську рідину

В) дилатантну рідину

С) в’язку-пластичну рідину

D) псевдо-пластичну рідину

E) ідеальну рідину

365. Прилади, за допомогою яких визначається в’язкість називаються:

А) поляриметри

В) колориметри

С) термометри

D) віскозиметри

E) тонометри

366. При збільшенні градієнта швидкості в'язкість ньютонівської рідини:

А) зростає

В) зменшується

С) не змінюється

D) спочатку збільшується, а потім зменшується

E) різко зменшується, а потім плавно зростає

367. Явище в’язкості зв’язане з виникненням:

А) сил внутрішнього тертя

В) різниці тисків

С) різниці щільностей

D) різних сил гравітаційного притягання

E) різниці потенціалів

368. При визначенні в'язкості методом Гесса шлях, пройдений дистильованою водою, виявився в 5 рази більше шляху, пройденого досліджуваною рідиною. В скільки разів в'язкість досліджуваної рідини більше в'язкості води?

А) 25 В) 10 С) 5 D) 2,5 Е) в'язкість гліцерину дорівнює в'язкості води

369. У формулі Ньютона для сили внутрішнього тертя величина - це: