Питання та завдання:

1. Опрацюйте джерела, представлені у списку літератури, а також уривки, представлені вище, виокремлюючи при цьому інформацію, яка допоможе Вам відповісти на поставлені нижче питання та виконати завдання.

2. Випишіть із запропонованих підручників та словників, а також з наведених вище уривків визначення ключових понять даної теми. Порівняйте ці визначення, проаналізуйте відмінності в них. Спробуйте зафіксувати основні точки зору на тлумачення понять “політика” та “політологія” та пояснити основні причини відмінності між такими тлумаченнями.

3. Проаналізуйте наведені нижче визначення політики та вирішіть, до якої групи тлумачень цього поняття, виокремленої Вами в ході виконання попереднього завдання, можна віднести кожне з них.

“Політика означає прагнення до участі у владі чи здійснення впливу на розподіл влади чи то між державами, чи то всередині держави між групами людей, що входять до її складу” (М.Вебер).

Політика є “царина відносин між класами суспільства, їхнього відношення до держави як до знаряддя пануючого класу”, “концентрований вираз економіки” (В.І.Ленін).

“Політика у вищому сенсі є життя, а життя є політикою” (О.Шпенглер).

“Вивчення політики є вивчення впливу і того, хто впливає [...], іншими словами, того, хто що одержує, коли і як” (Г.Лассуелл).

“Політика – боротьба інтересів, що маскується під боротьбу принципів. Керівництво суспільними справами в ім'я особистої вигоди” (А.Бірс).

“Політика – це процес керування” (О.Ренні).

“Політика – владний розподіл цінностей усередині суспільства” (Д.Істон).

“Вивчення політики є вивчення прийняття суспільно значущих рішень” (Р.Шнайдер).

4. Поясніть зміст категорій “друг” і “ворог”, запропонованих К.Шміттом для розкриття поняття “політичне”.

5. Користуючись тлумачними та етимологічними словниками мови, яку Ви вивчаєте, здійсніть лексико-семантичний та етимологічний аналіз поняття “політика” у цій мові. Порівняйте одержану Вами інформацію із значенням цього слова в українській мові. Визначте, до яких із значень цього поняття, розроблюваних у західній політології, наближається за змістом це поняття у мові, яку Ви вивчаєте. Спробуйте пояснити таку подібність.

6. Які принципові, визначальні риси сучасного політичного процесу виокремлюють автори наведених вище уривків? Що дає право О.Панаріну визначати політичну діяльність як “ризикову” та “ігрову”? Хто ще з авторів наведених уривків висловлює подібну точку зору?

7. Які умови, на думку авторів наведених уривків, визначають можливість проходження “нормального політичного процесу” (О.Панарін)? Який політичній процес, відповідно, можна визначити як “нормальний”? Чому?

8. Узагальніть особливості політичного життя та пов'язані з цим складності його осягнення.

9. У чому полягає відмінність між такими парадигмами тлумачення влади, як “парадигма Фуко” та “парадигма Беккера”?

10. В чому полягає зміст політичної “парадигми інтересів” та “парадигми цінностей”? Як ці поняття співвідносяться з поняттями “арістотелівської” та “макіавеллівської” парадигм у політиці?

11. Поясніть зміст поняття “глобалізація”. Яким чином сучасна політична теорія пов'язана з проблемою глобалізації?

12. Поясніть Ваше розуміння наступної думки О.Панаріна: “Задачею політичної науки є вивчення природи державної влади, а також закономірностей і процедур її різноманітного здійснення в різних соціальних і соціокультурних (цивілізаційних) системах”.

13. Схарактеризуйте основні дослідницькі методи політичної науки та поясніть їх взаємозв'язок із специфікою осягнення світу політики.

14. Спробуйте застосувати ідею стосовно соціокультурної відмінності у здійсненні політичної влади до аналізу політичної ситуації в Україні.

15. Зробіть висновки стосовно наявності в межах сучасного українського поля політики всіх необхідних умов для здійснення повноцінного демократичного політичного процесу.