
- •Тема 1.3. Структура вищої школи. Особливості організації навчально-виховного процесу у вузі. Модульно-рейтингова система оцінювання. (2 год.) Логіка викладу:
- •Основні складові системи мрк
- •Структура педагогічного вузу.
- •Структура навчального плану.
- •Основні види навчальних занять.
- •Поняття «навчальний модуль».
- •Основні складові системи мрк
- •6. Рейтинговий контроль на кафедрах
- •Порядок висвітлення підсумкових оцінок: іспит, заліки, допуски до іспитів.
- •Зв'язок рейтингової системи з іншими шкальними системами.
- •Документація при модульно-рейтинговому контролі
Основні складові системи мрк
1. В основі рейтингової системи використана 100-бальна шкала оцінок. Це максимальна сума балів за всі види робіт, що виконані студентом з однієї дисципліни: лабораторні, практичні, семінарські заняття, курсові роботи; індивідуальні завдання; самостійне вивчення першоджерел; тези доповідей, колоквіуми тощо. Такою кількістю балів оцінюються знання, вміння та навички студентів з дисциплін, для яких згідно з робочим планом спеціальності формою підсумкового контролю є семестровий екзамен або диференційований залік. До цієї категорії також відносяться курсові та дипломні роботи, виробнича практика, комплексні контрольні роботи (ККР), кваліфікаційні контрольні завдання (ККЗ) та інші підсумкові заходи.
2. Для всіх інших дисциплін впроваджується система "залік", "незалік".
3. Студенти, які своєчасно виконали графік навчального процесу та набрали 60 балів і більше з кожної дисципліни протягом семестру, вважаються встигаючими. Так студенти звільняються від складання екзаменів (заліків), тобто отримують оцінку "автоматично".
4. Сума балів, які отримані студентом з кожної дисципліни, виставляється в залікову книжку, екзаменаційну відомість і є підставою для призначення стипендії та переводу на наступний курс.
6. Рейтинговий контроль на кафедрах
На кафедрах університету з усіх дисциплін розробляються інструкції згідно з загальним "Положенням" про рейтингову систему. Для зручності оцінювання роботи студента протягом семестру дисципліна розподіляється на модулі, кількість яких встановлюється навчально-методичною комісією за фахом. Але, як правило, не більше трьох-чотирьох. У модулі оцінюються всі основні елементи навчальної діяльності студента, тобто види робіт і контролю. Це можуть бути:
– виконання та захист лабораторної роботи: 1-3 бали
– виконання та захист індивідуального завдання (одного): 6-10 балів,
– здача колоквіуму: 8-12 балів;
– ректорська контрольна робота: 6-10 балів;
– графічна частина курсового проекту: 18-30 балів.
Зазначена кількість балів може бути різною для різних дисциплін. У кожному конкретному випадку враховуються (беруться до уваги) важливість виду роботи, його вагомість для дисципліни. Повний перелік елементів, які підлягають контролю та їх оцінка в балах встановлюються кафедрою і доводяться до відома студентів.
Порядок висвітлення підсумкових оцінок: іспит, заліки, допуски до іспитів.
На початку кожного семестру студент отримує на кафедрі таку навчально-методичну документацію: програму курсу (або частину), методичні розробки до виконання індивідуальних завдань, перелік типових задач і семінарських занять, контрольні запитання з усіх модулів та їх оцінки, методичні вказівки до проведення практичних і лабораторних занять, ознайомлюється з графіком навчального процесу з дисципліни та умовами проведення модульного контролю. Крім того, в деканатах студентам видається графік самостійної роботи студентів з усіх предметів, де вказані дати звітних і контрольних точок.
Графік самостійної роботи студентів передбачає також детальну інформацію про форму підсумкового контролю з кожної дисципліни: іспити, диференційований залік, залік.
З кожної навчальної дисципліни студент за роботу упродовж семестру отримує, наприклад, суму балів не менше 60, яка дає право на автоматичний екзамен або диференційований залік згідно із загальним планом. Така можливість дається тільки тим студентам, які повністю виконали графік самостійної роботи студентів та не мають заборгованості з усіх модулів. Студенту, який не набрав необхідної кількості балів хоча б з одного із елементів модуля, не зараховується весь модуль. До здачі екзамену допускаються студенти, які виконали графік самостійної роботи та набрали певну кількість необхідних балів, але не менше, ніж 35. Такої кількості достатньо для допуску до екзамену. Встановлювати цю межу пропонується кафедрі. У період екзаменаційної сесії такі студенти складають екзамен із правом отримати максимальну кількість – 100 балів. Під час сесії можуть також підвищувати кількість балів встигаючі студенти, які мають право одержувати екзамен "автоматично". Згідно з домовленістю, таким студентам не виставляється менша кількість балів, ніж отримана ними в семестрі.
Студенти-боржники ліквідують заборгованість в установленому загальноприйнятому порядку. Для заохочення кращих студентів модульно-рейтингова система дає змогу нарахувати деяку кількість балів (5-10) понад отримані 100 балів за участь у всеукраїнських олімпіадах, за подачу заявок на патент, виступу на конференції тощо.
Студенти з високим рейтингом мають переважне право на призначення іменних стипендій, отримання грантів, направлення в аспірантуру чи укладення вигідних контрактів з підприємством або першочергового працевлаштування. Водночас, практика показала, що віднімання балів за пропуск занять, несвоєчасне виконання та здачу домашніх завдань тощо не впливає значно на результат. Тобто штрафні санкції до таких студентів вводити недоцільно.