7

Лекція № 3

Тема 1.3. Структура вищої школи. Особливості організації навчально-виховного процесу у вузі. Модульно-рейтингова система оцінювання. (2 год.) Логіка викладу:

1. Структура педагогічного вузу.

2. Структура навчального плану.

3. Основні види навчальних занять.

4. Поняття «навчальний модуль».

5. Основні складові системи мрк

6. Рейтинговий контроль на кафедрах (з дисциплін)

7. Порядок висвітлення підсумкових оцінок: іспит, заліки, допуски до іспитів.

8. Зв'язок рейтингової системи з іншими шкальними системами.

9. Документація при модульно-рейтинговому контролі

1. Структура педагогічного вузу.

ректор (від лат. „управитель”, „керівник”) – головний керівник педагогічного вузу, якого призначає Міністерство освіти України; він персонально відповідає за рівень організації та виконання роботи в університеті;

проректори (наукового, навчального, виховного, господарського відділів) відповідають за стан роботи відповідного напрямку;

кафедра (від грец. „сидіння”, „стілець”) – основний структурний навчальний підрозділ університету; її керівником має бути професор або доцент, котрого обирають таємним голосуванням на раді університету терміном на 5 років; кафедра здійснює навчально-методичну та науково-дослідницьку роботу з однієї, рідше з кількох навчальних дисциплін;

Завдання кафедри: читання лекцій, проведення семінарських та інших видів завдань, обліку контролю знань студентів; проведення виховної роботи зі студентами; опрацювання навчальних програм; підготовка навчально-методичної літератури; проведення науково-дослідної роботи; підготовка науково-технічних кадрів; пропаганда наукових та педагогічних знань.

факультет (від лат. „спроможність”, „здатність”) – об’єднання споріднених за профілем спеціальності кафедр (не менше трьох кафедр);

декан (від лат. „десятник”, „десять”) – керівник факультету, який обирається таємним голосуванням; він здійснює загальне керівництво навчальною, виховною, науковою роботою факультету; має право переводити або ж не переводити студента на наступний навчальний рік чи семестр; допускати та не допускати до складання державних іспитів;

інститут (від лат. „устрій”, „установа”) – тип навчального закладу, який об’єднує не менше трьох факультетів (уточнити структуру нашого вузу);

директор (від фран. „керую”, „спрямовую”) – керівник інституту;

профспілка – організація внутрішньо університетського значення, діяльність якої спрямована на надання допомоги студентам, покращення умов їхньої праці та відпочинку;

університетські посади: лаборант; старший лаборант, секретар; навчальний майстер; асистент; викладач; старший викладач; доцент (кандидат наук); професор (доктор наук); академік (уточнити хто із наших викладачів професор, хто академік; де посада, де звання, де вчений ступінь);

рада факультету;

рада інституту;

рада університету.

2. Структура навчального плану.

1. суспільні науки;

2. психолого-педагогічні науки;

3. спеціальні або профільні науки.

2. Основні види навчальних занять.

лекція (від лат. „читаю”) – метод викладання навчального матеріалу, де лектор повідомляє інформацію, а слухач конспектує; складнощі слухання лекцій;

семінар (від лат „розсадник”) – форма навчання, яка допомагає поглибити студенту теоретичні знання предмета, перевірити та уточнити свої переконання, оволодівати термінологією, висловлювати та відтворювати власну думку; семінари бувають наступних видів: запитально-відповідального, розгорнута бесіда, усні доповіді студентів з наступним обговоренням, обговорення письмових рефератів, теоретична конференція, семінар-диспут (від лат. „досліджую, сперечаюся”) – усний науковий спір, обговорення якось питання публічно, перед аудиторією, коментоване читання першоджерел; правила спілкування під час семінарського заняття;

практичні заняття – форма навчання, яка покликана на формування у студентів практичних навичок та умінь; за ступенем виконання завдань поділяються на репродуктивні та творчі; практичне заняття буде успішним тільки тоді, коли студент успішно підготувався до попереднього семінарського заняття;

лабораторні заняття – форма навчання, яка покликана на формування у студентів практичних навичок та умінь з обов’язковим проведенням у спеціально обладнаному та устаткованому приладами, пристроями приміщенні для наукових досліджень; за ступенем виконання завдань поділяються також на репродуктивні та творчі; лабораторне заняття буде успішним тільки тоді, коли студент також успішно підготувався до попереднього семінарського заняття;

курсові роботи— складний вид науково-дослідницької роботи; етапи написання курсової роботи;

консультації (від лат „звертання за порадою”) – форма надання навчальної допомоги, якщо у студента виникають навчальні труднощі;

колоквіум – (від лат. “співбесіда”) форма навчання, на якій заслуховують та обговорюють наукові доповіді;

навчальна атестація – попереднє перед заліковою сесію визначення рівня підготовленості студентів до завершення вивчення предметів навчального семестру;

залік – попередня перед екзаменами атестація студентів з певних навчальних предметів; передує екзамену; проводиться для отримання зворотної інформації: викладачу – визначення рівня власного викладання предмета, студенту – перевірка знань;

екзамен (від лат. „зважування, випробовування”) (іспит) – форма перевірки для поглиблення та систематизації знань;

заліки автоматом; не узаконені правила підготовки до екзамену.