- •Основи автоматизованого проектування у будівництві Конспект лекцій
- •Передмова
- •1. Основні поняття про системи автоматизованого проектування
- •1.1. Місце та роль автоматизованого проектування серед інформаційних технологій
- •1.2. Складові процесу проектування
- •1.3. Основні відомості про сапр
- •1.4. Переваги застосування інженерних сапр та їх роль у галузі матеріального виробництва
- •1.5. Стан ринку інженерних сапр
- •1.6. Характерні особливості розробки інженерних сапр
- •1.7. Класифікація сапр і їхніх користувачів
- •1.8. Архітектурні та будівельні сапр
- •Запитання для самоперевірки
- •2. Архітектурне проектування в сапр
- •2.1. Сучасні напрямки розробки та особливості функціонування проектувальних систем
- •2.2. Система комп’ютерної графіки AutoCad
- •Робота з шаблонами
- •Використання існуючого файлу як прототипа
- •Використання діалогових вікон
- •Командна стрічка
- •Технологія роботи з командами AutoCad
- •Системні змінні
- •Система оперативної довідки
- •Робота з шарами
- •Створення шарів і присвоєння їм імен
- •Знищення шарів
- •Установка поточного шару
- •Управління видимістю шарів
- •Робота з кольором
- •Робота з типами ліній
- •Видові екрани, що не перекриваються
- •Простір листа і простір моделі
- •Перехід у простір листа
- •Перехід у простір моделі
- •Компонування креслення
- •Масштабування видів відносно простору листа
- •2.3. Архітектурна сапр ArchiCad
- •Запитання для самоперевірки
- •3. Конструкторське проектування в сапр
- •3.1. Огляд сучасних розрахункових програмних комплесів
- •3.2. Принципи розрахунку, покладені в основу обчислювальних комплексів
- •3.3. Система scad Office
- •3.3.1. Склад системи та основне призначення її компонент
- •3.3.2. Обчислювальний комплекс Structure cad
- •3.3.3. Проектно-аналітичні програми
- •3.3.4. Проектно-конструкторські програми
- •3.3.5. Допоміжні програми
- •3.3.6. Місце системи scad у складі програмних засобів сапр об'єктів будівництва
- •3.4. Програмний комплекс ліра
- •3.4.1. Призначення та можливості
- •3.4.2. Структура пк ліра
- •3.5. Програмний комплекс мономах
- •Запитання для самоперевірки
- •4. Організаційно-технічне проектування
- •4.1. Загальна частина
- •4.2. Основні поняття в авк-5
- •4.3. Кошторисні документи
- •Список будівництв
- •4.3.2. Об'єкти будівництва
- •4.3.3. Список об'єктів будівництва
- •4.3.4. Список локальних кошторисів об'єкта
- •4.3.5. Корегування локального кошторису
- •4.4. Нормативно-довідкова інформація (нси)
- •Запитання для самоперевірки
- •5. Засоби обробки текстової документації
- •5.1. Призначення та класифікація текстових редакторів
- •5.2. Текстовий процесор ms Word
- •5.3. Режими перегляду документа в ms Word
- •5.4. Введення та редагування тексту в ms Word
- •5.5. Форматування тексту в ms Word
- •5.6. Створення й оформлення таблиць у ms Word
- •5.7. Вставка в текст документа рисунків
- •5.8. Форматування рисунків
- •5.9. Введення математичних формул і рівнянь
- •Запитання для самоперевірки
- •6. Застосування в автоматизованому проектуванні електронних таблиць
- •6.1. Характеристика Excel
- •6.2. Основне вікно Excel
- •6.3. Організація обчислень в Excel
- •6.4. Редагування в Excel
- •6.5. Створення графіків і діаграм засобами Excel
- •Запитання для самоперевірки
- •7. Сучасні системи математичної обробки інформації
- •7.1. Система MatLab фірми MathWork
- •12.2. Система MathCad фірми MathSoft
- •7.3. Система Maple фірми Maple Waterloo
- •7.4. Система Mathematica фірми Wolfram Research In
- •7.5. Склад системи MathCad
- •7.6. Поняття MathCad-документа
- •7.7. Особливості інтерфейсу користувача MathCad
- •Запитання для самоперевірки
- •Література
- •Основи автоматизованого проектування у будівництві
- •43018 М. Луцьк, вул. Львівська, 75
2.2. Система комп’ютерної графіки AutoCad
Система AutoCAD, створена фірмою Autodesk, на сьогодні є найпоширенішою графічною системою автоматизованого проектування в промисловості.
Перша версія AutoCAD побачила світ у 1982 році і працювала в середовищі DOS. Успіх системи пояснюється прийнятою при її розробці концепцією системи з відкритою архітектурою. У результаті широкі функціональні можливості AutoCAD перетворили цю систему у стандарт у класі систем автоматизованого технічного проектування та виконання креслярських робіт.
Останні версії AutoCAD включають засоби проектування, моделювання та візуалізації просторових конструкцій, доступу до зовнішніх баз даних, інтелектуальні засоби нанесення розмірів на креслення, роботи з файлами в найрізноманітніших форматах тощо.
Створення креслень
Нові креслення можна створювати різними способами. Рекомендується створювати креслення за допомогою файлу шаблону креслення. У файлі шаблону креслення містяться заздалегідь встановлені параметри, стандарти і описи, при застосуванні яких значно скорочується час створення креслення. При створенні креслення за допомогою шаблону ці параметри присвоюються новому кресленню. У файли шаблонів креслень включені часто використовувані параметри і основні елементи креслення, зокрема:
тип і точність представлення одиниць;
параметри інструментів і властивості;
організація шарів;
основні написи, рамки і логотипи;
розмірні стилі;
текстові стилі;
типи ліній і товщини ліній;
стилі друку.
У папці Установки програми містяться файли шаблонів креслень, включаючи файли, що забезпечують сумісність із стандартами ANSI, DIN, ISO і JIS. Проте користувачеві, найімовірніше, доведеться налаштувати один або декілька з цих файлів або створити власний файл шаблону з певними стандартами і вимогами.
Файл шаблону креслення можна створити, зберігши креслення з розширенням DWT.
Робота з шаблонами
Шаблон містить інформацію про параметри настройки креслення. Наприклад, розміри робочого поля (тобто, ліміти креслення), одиниці вимірювання (десяткові, архітектурні…), крок допоміжної сітки, крок сітки прив’язки курсору тощо.
Іноді в шаблонах зберігаються не лише параметри настройки креслення, але й стандартні графічні чи текстові фрагменти – наприклад, рамка формату та основний напис.
При потребі можна створити власний шаблон (чи модифікувати існуючий шаблон), використавши існуючий файл в якості прототипу. Для цього потрібно створити креслення з необхідними параметрами та графічними зображеннями і зберегти його під новим ім’ям у форматі шаблону (з розширенням dwt).
Відмова від використання шаблонів призводить до того, що доводиться заново задавати параметри робочого середовища для кожного нового креслення.
Використання існуючого файлу як прототипа
Існуючий файл креслення на будь-якій стадії готовності можна використати як прототип для створення інших аналогічних креслень. Наприклад, ви побудували план квартири (контури стін). Його можна використати як прототип для створення наступних креслень проекту цієї ж квартири (електропостачення, водопостачання тощо), щоб не повторювати побудову контурів стін заново.
Щоб мати можливість використовувати існуюче креслення в якості прототипу, його потрібно відкрити в AutoCAD та зберегти під новим ім’ям, давши команду: ФайлСохранить как.
КОМАНДИ AutoCAD
Використання меню AutoCAD
Команди є найважливішими елементами інтерфейсу AutoCAD, оскільки усі перетворення інформації в системі виконуються як реакція на чергову команду. Користувачі, які в основному працюють з офісними програмами, такими як текстові процесори чи електронні таблиці, звикли, що роботу з системою можна розпочати, ввівши текст чи дані з клавіатури, після чого вони відразу розміщуються у вихідному документі. В AutoCAD нічого не відбудеться, якщо одним із способів ви не введете команду.
За роки еволюції системи до неї включено дуже багато команд (в останніх версіях їх кількість близько 1000). Для більшості додатків Windows стандартним способом вводу команд є використання меню, але в AutoCAD неможливо включити всі команди в меню, тим більше, що частина з них – досить нестандартні, а деякі використовуються вкрай рідко чи взагалі збережені для сумісності з попередніми версіями. Поряд з цим, робота з меню AutoCAD нічим не відрізняється від аналогічних операцій в усіх Windows-додатках.
Як і в інших додатках Windows, у системі AutoCAD є три варіанти реакції на вибір того чи іншого пункту меню. Кожному з цих варіантів відповідають особливі позначення в написі пункту меню:
- ніякого спеціального символу після назви пункту меню |
– виконання команди; |
- після назви пункту меню стоїть трикрапка ( ... ) |
– відкриється діалогове вікно; |
- після назви пункту меню стоїть символ стрілочки |
– відкриється відповідне підменю. |
