- •Основи автоматизованого проектування у будівництві Конспект лекцій
- •Передмова
- •1. Основні поняття про системи автоматизованого проектування
- •1.1. Місце та роль автоматизованого проектування серед інформаційних технологій
- •1.2. Складові процесу проектування
- •1.3. Основні відомості про сапр
- •1.4. Переваги застосування інженерних сапр та їх роль у галузі матеріального виробництва
- •1.5. Стан ринку інженерних сапр
- •1.6. Характерні особливості розробки інженерних сапр
- •1.7. Класифікація сапр і їхніх користувачів
- •1.8. Архітектурні та будівельні сапр
- •Запитання для самоперевірки
- •2. Архітектурне проектування в сапр
- •2.1. Сучасні напрямки розробки та особливості функціонування проектувальних систем
- •2.2. Система комп’ютерної графіки AutoCad
- •Робота з шаблонами
- •Використання існуючого файлу як прототипа
- •Використання діалогових вікон
- •Командна стрічка
- •Технологія роботи з командами AutoCad
- •Системні змінні
- •Система оперативної довідки
- •Робота з шарами
- •Створення шарів і присвоєння їм імен
- •Знищення шарів
- •Установка поточного шару
- •Управління видимістю шарів
- •Робота з кольором
- •Робота з типами ліній
- •Видові екрани, що не перекриваються
- •Простір листа і простір моделі
- •Перехід у простір листа
- •Перехід у простір моделі
- •Компонування креслення
- •Масштабування видів відносно простору листа
- •2.3. Архітектурна сапр ArchiCad
- •Запитання для самоперевірки
- •3. Конструкторське проектування в сапр
- •3.1. Огляд сучасних розрахункових програмних комплесів
- •3.2. Принципи розрахунку, покладені в основу обчислювальних комплексів
- •3.3. Система scad Office
- •3.3.1. Склад системи та основне призначення її компонент
- •3.3.2. Обчислювальний комплекс Structure cad
- •3.3.3. Проектно-аналітичні програми
- •3.3.4. Проектно-конструкторські програми
- •3.3.5. Допоміжні програми
- •3.3.6. Місце системи scad у складі програмних засобів сапр об'єктів будівництва
- •3.4. Програмний комплекс ліра
- •3.4.1. Призначення та можливості
- •3.4.2. Структура пк ліра
- •3.5. Програмний комплекс мономах
- •Запитання для самоперевірки
- •4. Організаційно-технічне проектування
- •4.1. Загальна частина
- •4.2. Основні поняття в авк-5
- •4.3. Кошторисні документи
- •Список будівництв
- •4.3.2. Об'єкти будівництва
- •4.3.3. Список об'єктів будівництва
- •4.3.4. Список локальних кошторисів об'єкта
- •4.3.5. Корегування локального кошторису
- •4.4. Нормативно-довідкова інформація (нси)
- •Запитання для самоперевірки
- •5. Засоби обробки текстової документації
- •5.1. Призначення та класифікація текстових редакторів
- •5.2. Текстовий процесор ms Word
- •5.3. Режими перегляду документа в ms Word
- •5.4. Введення та редагування тексту в ms Word
- •5.5. Форматування тексту в ms Word
- •5.6. Створення й оформлення таблиць у ms Word
- •5.7. Вставка в текст документа рисунків
- •5.8. Форматування рисунків
- •5.9. Введення математичних формул і рівнянь
- •Запитання для самоперевірки
- •6. Застосування в автоматизованому проектуванні електронних таблиць
- •6.1. Характеристика Excel
- •6.2. Основне вікно Excel
- •6.3. Організація обчислень в Excel
- •6.4. Редагування в Excel
- •6.5. Створення графіків і діаграм засобами Excel
- •Запитання для самоперевірки
- •7. Сучасні системи математичної обробки інформації
- •7.1. Система MatLab фірми MathWork
- •12.2. Система MathCad фірми MathSoft
- •7.3. Система Maple фірми Maple Waterloo
- •7.4. Система Mathematica фірми Wolfram Research In
- •7.5. Склад системи MathCad
- •7.6. Поняття MathCad-документа
- •7.7. Особливості інтерфейсу користувача MathCad
- •Запитання для самоперевірки
- •Література
- •Основи автоматизованого проектування у будівництві
- •43018 М. Луцьк, вул. Львівська, 75
7.6. Поняття MathCad-документа
У найпростішому випадку робота із системою MathCad зводиться до підготовки у вікні редагування завдання на обчислення і встановлення форматів для результатів. Допускається запровадження формул і тексту в будь-якому місці робочого документа. Кожен математичний вираз або фрагмент тексту є блоком, під яким розуміється обмежена область у MathCad-документі. З кожним блоком можна працювати самостійно: переміщати, копіювати і т. д. При цьому MathCad створює невидимий прямокутник, що обмежує кожний із блоків.
У MathCad-документі використовуються блоки трьох типів: обчислювальні (або математичні), текстові та графічні.
Спілкування користувача з системою MathCad відбувається на вхідній мові, що є проміжною, математично орієнтованою мовою візуального програмування. Математичні записи в цій мові вводяться просто виведенням шаблонів відповідних операторів і функцій. Вона настільки наближена до звичайної математичної мови опису обчислювальних задач, що практично не потребує їх програмування. Потрібен лише точний опис алгоритму розв'язання задачі.
Оператори — спеціальні MathCad-символи, що вказують на виконання тих або інших операцій над даними-операндами.
Останні можуть бути подані константами або змінними — об'єктами з іменами, які містять дані певних типу і значення. Оператори вводяться як із клавіатури, так і за допомогою вбудованих панелей.
Функція — об'єкт вхідної мови, що має ім'я і параметри, які вказуються в круглих дужках.
Ім'я MathCad-функції ототожнюється з відповідною математичною функцією, наприклад sin(x). Характерною рисою функції є повернення значення (результату обчислення функції) у відповідь на звернення до неї. Оператори та функції використовуються для створення математичних виразів — формул, які можуть обчислюватися в числовому або символьному вигляді.
Зі змінними пов'язано поняття присвоювання їм значень. Символ присвоювання позначається як «:=» (наприклад, х := 25) під час виконання числових операціях і як «=» (наприклад, « а = с») під час роботи з символьним процесором.
Для
запуску відповідного процесора з метою
отримання результату використовуються
знаки «=»
(«дорівнює») і «
»
(«символьне дорівнює»).
Характерним для MathCad є ідентичність подання документа, видимого на екрані, та його роздруку. Таку відповідність називають іноді принципом WYSIWYG («що бачу, те й одержую»). Застосування шаблонів для введення математичних виразів, які мають звичайний вигляд, істотно полегшує рутинну роботу користувача та робить його інтерфейс ще дружнішим (особливо це стосується початківців).
Оскільки робочий MathCad-документ може бути ширшим від аркуша паперу, поняття сторінки не є таким ясним, як у текстовому редакторі Word. Області, розділені штриховими вертикальними лініями, друкуються на окремих аркушах паперу, тоді як номер сторінки в нижній частині вікна MathCad не змінюється при пересуванні вікна праворуч.
MathCad починає друкувати зверху лівої смуги і продовжує до досягнення останньої області в цій смузі, після чого переходить до верху сусідньої смуги і друкує її донизу. Тому іноді праві аркуші називають "прихованими сторінками" і їх використовують для розміщення допоміжних обчислень або формул.
