- •Основи автоматизованого проектування у будівництві Конспект лекцій
- •Передмова
- •1. Основні поняття про системи автоматизованого проектування
- •1.1. Місце та роль автоматизованого проектування серед інформаційних технологій
- •1.2. Складові процесу проектування
- •1.3. Основні відомості про сапр
- •1.4. Переваги застосування інженерних сапр та їх роль у галузі матеріального виробництва
- •1.5. Стан ринку інженерних сапр
- •1.6. Характерні особливості розробки інженерних сапр
- •1.7. Класифікація сапр і їхніх користувачів
- •1.8. Архітектурні та будівельні сапр
- •Запитання для самоперевірки
- •2. Архітектурне проектування в сапр
- •2.1. Сучасні напрямки розробки та особливості функціонування проектувальних систем
- •2.2. Система комп’ютерної графіки AutoCad
- •Робота з шаблонами
- •Використання існуючого файлу як прототипа
- •Використання діалогових вікон
- •Командна стрічка
- •Технологія роботи з командами AutoCad
- •Системні змінні
- •Система оперативної довідки
- •Робота з шарами
- •Створення шарів і присвоєння їм імен
- •Знищення шарів
- •Установка поточного шару
- •Управління видимістю шарів
- •Робота з кольором
- •Робота з типами ліній
- •Видові екрани, що не перекриваються
- •Простір листа і простір моделі
- •Перехід у простір листа
- •Перехід у простір моделі
- •Компонування креслення
- •Масштабування видів відносно простору листа
- •2.3. Архітектурна сапр ArchiCad
- •Запитання для самоперевірки
- •3. Конструкторське проектування в сапр
- •3.1. Огляд сучасних розрахункових програмних комплесів
- •3.2. Принципи розрахунку, покладені в основу обчислювальних комплексів
- •3.3. Система scad Office
- •3.3.1. Склад системи та основне призначення її компонент
- •3.3.2. Обчислювальний комплекс Structure cad
- •3.3.3. Проектно-аналітичні програми
- •3.3.4. Проектно-конструкторські програми
- •3.3.5. Допоміжні програми
- •3.3.6. Місце системи scad у складі програмних засобів сапр об'єктів будівництва
- •3.4. Програмний комплекс ліра
- •3.4.1. Призначення та можливості
- •3.4.2. Структура пк ліра
- •3.5. Програмний комплекс мономах
- •Запитання для самоперевірки
- •4. Організаційно-технічне проектування
- •4.1. Загальна частина
- •4.2. Основні поняття в авк-5
- •4.3. Кошторисні документи
- •Список будівництв
- •4.3.2. Об'єкти будівництва
- •4.3.3. Список об'єктів будівництва
- •4.3.4. Список локальних кошторисів об'єкта
- •4.3.5. Корегування локального кошторису
- •4.4. Нормативно-довідкова інформація (нси)
- •Запитання для самоперевірки
- •5. Засоби обробки текстової документації
- •5.1. Призначення та класифікація текстових редакторів
- •5.2. Текстовий процесор ms Word
- •5.3. Режими перегляду документа в ms Word
- •5.4. Введення та редагування тексту в ms Word
- •5.5. Форматування тексту в ms Word
- •5.6. Створення й оформлення таблиць у ms Word
- •5.7. Вставка в текст документа рисунків
- •5.8. Форматування рисунків
- •5.9. Введення математичних формул і рівнянь
- •Запитання для самоперевірки
- •6. Застосування в автоматизованому проектуванні електронних таблиць
- •6.1. Характеристика Excel
- •6.2. Основне вікно Excel
- •6.3. Організація обчислень в Excel
- •6.4. Редагування в Excel
- •6.5. Створення графіків і діаграм засобами Excel
- •Запитання для самоперевірки
- •7. Сучасні системи математичної обробки інформації
- •7.1. Система MatLab фірми MathWork
- •12.2. Система MathCad фірми MathSoft
- •7.3. Система Maple фірми Maple Waterloo
- •7.4. Система Mathematica фірми Wolfram Research In
- •7.5. Склад системи MathCad
- •7.6. Поняття MathCad-документа
- •7.7. Особливості інтерфейсу користувача MathCad
- •Запитання для самоперевірки
- •Література
- •Основи автоматизованого проектування у будівництві
- •43018 М. Луцьк, вул. Львівська, 75
Перехід у простір моделі
Після створення плаваючих видових екранів у просторі листа вносити зміни в модель можна перейшовши в простір моделі з плаваючими видовими екранами. Редагування моделі при цьому проводиться всередині одного з плаваючих видових екранів. На малюнку можна визначити, який з видових екранів є поточним, по перехрестю курсора, що міститься всередині нього. Крім цього, на роботу в просторі моделі вказує також форма піктограми ПСК, характерна для простору моделі.
При спробі переключитись у простір моделі до створення плаваючих видових екранів AutoCAD пропонує створити їх за допомогою команди СВИД.
Щоб
мати можливість працювати
на плаваючих видових
екранах, потрібно в рядку стану
двічі клацнути
на кнопці з написом
“ЛИСТ”. Напис
зміниться на “МОДЕЛЬ”. Крім
того, для переходу можна вибрати команду
“Модель:
плавающие ВЭ”
з
меню “Вид”.
Індикатори в стрічці стану матимуть
вигляд:
.
Компонування креслення
Компонування креслення на папері є одним з найважливіших складових процесу проектування. Будь-яке креслення, навіть якщо воно складається з одної моделі, може бути організоване багатьма способами. Можна, наприклад, помістити модель в рамку, показати її з різних точок зору, збільшити деякі фрагменти або приховати деякі елементи.
Плаваючі видові екрани
Після створення плаваючих видових екранів їх можна розташувати в будь-якому місці області малюнка. Як і для видових екранів, що не перекриваються, для них можна вибрати одну зі стандартних конфігурацій. Якщо скористатися опцією “1 ВЭкран”, то створений видовий екран займе або всю графічну зону, або (якщо явно вказати для нього розмір і форму) частину її.
Після вибору кількості видових екранів задаються межі області, яку вони покривають. Хоча плаваючі видові екрани створюються одночасно, вони є окремими об’єктами і їх можна за необхідності переміщати, стирати або змінювати розміри.
Для створення плаваючих видових екранів виконати наступні дії: З меню “Вид” вибрати “Плавающие ВЭ”. Після цього вибрати число видових екранів (“1 Вэкран”, “2 Вэкрана”, “3 Вэкрана” або “4 Вэкрана”). Якщо створюється два або три видових екрани, уточнити їхню конфігурацію. Якщо потрібно створити один видовий екран, який повністю покриває область малюнка, ввести вп (ВПиши). В іншому випадку необхідно задати його межі. У відповідь на запити програми вказати кути прямокутних областей, в яких створюються видові екрани.
Перестановка і знищення плаваючих видових екранів
Після створення плаваючих видових екранів, можна, змінюючи їхнє положення і розміри, досягнути бажаної конфігурації видів. Видові екрани можна копіювати, переміщати, розтягувати, масштабувати і стирати за допомогою команд редагування або з використанням маркерів (ручок). Крім того, до видових екранів застосовуються режими об’єктної прив’язки. Редагування видових екранів проводиться в просторі листа; при цьому видимість їхніх меж повинна бути включена.
Масштабування і зміна меж видового екрана не впливає на вигляд, що знаходиться в ньому. Шляхом переміщення кордонів видового екрана, можна підрізати вигляд так, що на видовому екрані буде зображена лише частина малюнка.
Редагування на видових екранах
Редагування видів, зображених на плаваючих видових екранах, проводиться в просторі моделі. Зміни значень інтервалу сітки і кроку, коефіцієнта екранного збільшення і точки зору відносяться тільки до поточного видового екрану.
У просторі листа також можна створювати об’єкти (наприклад, пояснюючі написи, розміри, основний напис, тощо). Для цього потрібно присвоїти змінній TILEMODE значення 0 (виключити індикатор “НЕПЕРЕКР” в стрічці стану) і перейти в простір листа . Об’єкти, створені в просторі листа, видимі лише в цьому просторі.
