- •Основи автоматизованого проектування у будівництві Конспект лекцій
- •Передмова
- •1. Основні поняття про системи автоматизованого проектування
- •1.1. Місце та роль автоматизованого проектування серед інформаційних технологій
- •1.2. Складові процесу проектування
- •1.3. Основні відомості про сапр
- •1.4. Переваги застосування інженерних сапр та їх роль у галузі матеріального виробництва
- •1.5. Стан ринку інженерних сапр
- •1.6. Характерні особливості розробки інженерних сапр
- •1.7. Класифікація сапр і їхніх користувачів
- •1.8. Архітектурні та будівельні сапр
- •Запитання для самоперевірки
- •2. Архітектурне проектування в сапр
- •2.1. Сучасні напрямки розробки та особливості функціонування проектувальних систем
- •2.2. Система комп’ютерної графіки AutoCad
- •Робота з шаблонами
- •Використання існуючого файлу як прототипа
- •Використання діалогових вікон
- •Командна стрічка
- •Технологія роботи з командами AutoCad
- •Системні змінні
- •Система оперативної довідки
- •Робота з шарами
- •Створення шарів і присвоєння їм імен
- •Знищення шарів
- •Установка поточного шару
- •Управління видимістю шарів
- •Робота з кольором
- •Робота з типами ліній
- •Видові екрани, що не перекриваються
- •Простір листа і простір моделі
- •Перехід у простір листа
- •Перехід у простір моделі
- •Компонування креслення
- •Масштабування видів відносно простору листа
- •2.3. Архітектурна сапр ArchiCad
- •Запитання для самоперевірки
- •3. Конструкторське проектування в сапр
- •3.1. Огляд сучасних розрахункових програмних комплесів
- •3.2. Принципи розрахунку, покладені в основу обчислювальних комплексів
- •3.3. Система scad Office
- •3.3.1. Склад системи та основне призначення її компонент
- •3.3.2. Обчислювальний комплекс Structure cad
- •3.3.3. Проектно-аналітичні програми
- •3.3.4. Проектно-конструкторські програми
- •3.3.5. Допоміжні програми
- •3.3.6. Місце системи scad у складі програмних засобів сапр об'єктів будівництва
- •3.4. Програмний комплекс ліра
- •3.4.1. Призначення та можливості
- •3.4.2. Структура пк ліра
- •3.5. Програмний комплекс мономах
- •Запитання для самоперевірки
- •4. Організаційно-технічне проектування
- •4.1. Загальна частина
- •4.2. Основні поняття в авк-5
- •4.3. Кошторисні документи
- •Список будівництв
- •4.3.2. Об'єкти будівництва
- •4.3.3. Список об'єктів будівництва
- •4.3.4. Список локальних кошторисів об'єкта
- •4.3.5. Корегування локального кошторису
- •4.4. Нормативно-довідкова інформація (нси)
- •Запитання для самоперевірки
- •5. Засоби обробки текстової документації
- •5.1. Призначення та класифікація текстових редакторів
- •5.2. Текстовий процесор ms Word
- •5.3. Режими перегляду документа в ms Word
- •5.4. Введення та редагування тексту в ms Word
- •5.5. Форматування тексту в ms Word
- •5.6. Створення й оформлення таблиць у ms Word
- •5.7. Вставка в текст документа рисунків
- •5.8. Форматування рисунків
- •5.9. Введення математичних формул і рівнянь
- •Запитання для самоперевірки
- •6. Застосування в автоматизованому проектуванні електронних таблиць
- •6.1. Характеристика Excel
- •6.2. Основне вікно Excel
- •6.3. Організація обчислень в Excel
- •6.4. Редагування в Excel
- •6.5. Створення графіків і діаграм засобами Excel
- •Запитання для самоперевірки
- •7. Сучасні системи математичної обробки інформації
- •7.1. Система MatLab фірми MathWork
- •12.2. Система MathCad фірми MathSoft
- •7.3. Система Maple фірми Maple Waterloo
- •7.4. Система Mathematica фірми Wolfram Research In
- •7.5. Склад системи MathCad
- •7.6. Поняття MathCad-документа
- •7.7. Особливості інтерфейсу користувача MathCad
- •Запитання для самоперевірки
- •Література
- •Основи автоматизованого проектування у будівництві
- •43018 М. Луцьк, вул. Львівська, 75
Простір листа і простір моделі
AutoCAD дає можливість працювати в просторі моделі та в просторі листа. В просторі моделі створюється двовимірна або тривимірна модель проектованого об’єкта. В просторі листа формується креслення з необхідними графічними зображеннями та надписами.
Робота на видових екранах, що не перекриваються, відбувається в просторі моделі; там створюється основний малюнок, або модель. Якщо на екрані монітора присутні декілька видових екранів, то редагування, що відбувається в одному з них, впливає на усі інші. Незважаючи на це, значення екранного збільшення, точки зору, інтервалу сітки і кроку для кожного видового екрану можна встановлювати окремо.
При першому перемиканні в простір листа графічний екран порожній і являє собою “чистий листок”, на якому буде компонуватися креслення. У просторі листа створюються плаваючі видові екрани, в яких розташовуються різні види моделі. Тут ці видові екрани розглядаються як окремі об’єкти; їх можна переміщати і масштабувати з метою досягти оптимального розташування на листі креслення. Можна вивести на папір будь-яку комбінацію плаваючих видових екранів. Крім того, різного роду об’єкти (наприклад, основний напис або примітки) можна створювати і безпосередньо в просторі листа, не використовуючи модель.
Оскільки плаваючі видові екрани трактуються як самостійні об’єкти, редагувати модель в просторі листа не можна. Для отримання доступу до моделі на плаваючому видовому екрані необхідно переключитись з простору листа в простір моделі. В результаті з’являється можливість, працюючи з моделлю, бачити скомпонований лист. Можливості по редагуванню і зміні вигляду для плаваючих видових екранів майже такі ж, як і для видових екранів, що не перекриваються. Однак тут є більше засобів управління окремими видами. Наприклад, на деяких видових екранах можна заморозити або відключити окремі шари без впливу на інші екрани. Крім того, включати і відключати можна цілі видові екрани. Є можливість вирівнювати вигляд на одному видовому екрані відносно вигляду в іншому, а також масштабувати види відносно масштабу листа.
Працюючи на видових екранах, що не перекриваються, системна змінна TILEMODE включена. При відключенні цієї змінної з’являється можливість перемикання між простором листа і простором моделі (якщо в просторі листа створено хоча б один плаваючий видовий екран). Користувачі можуть перейти з простору листа в простір моделі за допомогою перемикачів у стрічці стану. Поточний простір визначається комбінацією режимів “Лист/Модель” і “Неперекр”.
Перехід у простір листа
У просторі листа піктограма ПСК має трикутну форму; розташовується вона завжди в лівому нижньому кутку області малюнка. Перехрестя курсору проходить через всю область малюнка, що говорить про можливість проводити редагування у всій зоні простору листа, а не в окремих видових екранах.
Для
переходу в простір листа, потрібно в
рядку стану
двічі клацнути
на кнопці з написом
“МОДЕЛЬ”. Напис
зміниться на “ЛИСТ”. Крім
того, можна вибрати команду “Лист” з
меню “Вид”.
Індикатори в стрічці стану матимуть
вигляд:
.
