Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
ОАП-конспект лекцій - 2012.doc
Скачиваний:
3
Добавлен:
01.07.2025
Размер:
1.51 Mб
Скачать

Системні змінні

Системні змінні служать для встановлення значень параметрів, які управляють роботою команд. З їхньою допомогою можна включати та виключати такі режими креслення, як ШАГ, СЕТКА, ОРТО; встановити масштаб штрихування, яке буде виконуватись за замовчуванням; зберігати інформацію про поточне креслення та конфігурацію AutoCAD.

Для перегляду та зміни значень системних змінних AutoCAD використовується команда УСТПЕРЕМ. Деякі системні змінні можна задавати в прозорому режимі, тобто під час виконання іншої команди. Для цього перед іменем системної змінної ставиться апостроф. Іноді нове значення змінної починає діяти лише після завершення виконання команди.

Значення деяких системних змінних змінювати не можна; вони відмічаються умовним позначенням только для чтения. Якщо ввести ім’я змінної, яка не має прапорця только для чтения, тоді AutoCAD видасть запит:

новое значение имя переменной <текущее>:

Якщо змінна доступна только для чтения, тоді з’явиться повідомлення:

имя переменной = текущее (только для чтения).

Існує простіший спосіб перевірки та зміни деяких системних змінних. Ім’я змінної можна ввести у відповідь на підказку Команда:. Такий спосіб можна використовувати, якщо ім’я змінної не співпадає з іменем команди AutoCAD.

Система оперативної довідки

AutoCAD містить комплект документації: електронні довідкові засоби, мультимедійні засоби навчання і друковані посібники. Оскільки програма має дуже велику кількість різноманітних команд та функцій, користувачу часто доводиться звертатись за допомогою до системи оперативної довідки.

Для перегляду документації по AutoCAD в електронному вигляді, потрібно дати команду: ПомощьСодержание. Відкриється діалогове вікно “Справочная система: Помощь по AutoCAD”. Двічі клацнувши на пункті, який вас зацікавив, отримаєте доступ до його вмісту. Кожний документ (пункт) має свій лист зі змістом, на якому вибираються шукані розділ та пункт. Читаючи пункт, користувач може звертатися до інших фрагментів, що несуть споріднену інформацію; для цього потрібно клацнути мишкою на відповідному підкресленому слові.

Найпростіше отримати довідку про команду, натиснувши клавішу <F1> відразу після вводу тим чи іншим способом її імені в командну стрічку. Відкриється вікно, в якому буде виведено інформацію про команду.

Шари, кольори і типи ліній

Шари подібні до прозорих листів кальки, що лежать один на одному. На різних шарах групуються різні типи даних. Використання кольору дозволяє розрізняти схожі елементи малюнка. Використання ліній різних типів допомагає швидко розпізнавати такі елементи, як осьові або невидимі лінії. Розташування об’єктів на різних шарах дозволяє спростити багато операцій з управління даними малюнка.

Робота з шарами

Побудовані об’єкти завжди розміщаються в певному шарі. Ним може бути як шар за замовчуванням, так і шар, створений та названий самим користувачем. З кожним шаром пов’язані свої колір і тип лінії. Наприклад, можна створити окремий шар для розміщення осьових ліній та призначити йому блакитний колір і тип лінії ОСЕВАЯ. Згодом, якщо знадобиться побудувати осьову лінію, потрібно перейти на цей шар і розпочати малювання. Таким чином, перед кожною побудовою осьових ліній не потрібно знову встановлювати колір і тип лінії. Крім того, за потреби не виводити осьові лінії на екран або на плоттер видимість шару можна відключити.

В архітектурних кресленнях загальноприйнято розміщати в окремих шарах стіни, двері, вікна, елементи водопровідної системи, електротехнічного обладнання, несучі будівельні конструкції, пояснюючі написи (текст), розмірні лінії, блоки заголовків тощо. Можливість використання шарів - одна з найголовніших переваг малювання в середовищі AutoCAD перед олівцем та папером.

Працюючи у просторі листа або з плаваючими видовими екранами, можна встановити видимість шару індивідуально для кожного видового екрану. Для всіх шарів справедливі одні і ті ж установки лімітів малюнка, системи координат і коефіцієнта екранного збільшення. Якщо певна сукупність шарів використовується часто, то ці шари, кольори і типи ліній рекомендується задати в малюнку-прототипі.