
- •Кінематичні та силові розрахунки.
- •1.1 Підбір електродвигуна.
- •1.2 Кінематичний розрахунок приводу.
- •1.3 Силовий розрахунок привода.
- •Розрахунок передач
- •2.1 Розрахунок червячної передачі
- •2.1.1 Вибір червяка і колеса
- •2.1.2 Вибираємо допустимі напруження
- •2.1.3 Міжосьова відстань
- •2.1.4 Підбір головних параметрів передачі
- •2.1.5 Геометричні розміри черв’яка та колеса
- •2.1.6 Перевірочний розрахунок передачі на міцність
- •2.2 Розрахунок зубчастої передачі
- •2.2.1 Вибір матеріала і термічної обробки
- •2.2.2 Допустимі напруження
- •2.2.11 Сили в зачепленні
- •2.2.12 Перевірка зубців колес по напруженню згину
- •2.2.13 Перевірка зубців колеса по контактним напруженням
- •3 Розрахунок редуктора
- •3.1 Визначення діаметрів валів за найближчими значеннями.
- •3.2 Ескізна компановка редуктора
- •3.3 Розрахунок підшипників кочення
- •3.4 Розрахунок з’єднання з натягом, шпонкових та шліцьових з’єднань.
- •Перевірочний розрахунок валів редуктора
- •Вибір змащувального матеріалу і способу змащування деталей передач. Тепловий розрахунок редуктора.
- •Тепловий розрахунок редуктора
- •Література:
Вибір змащувального матеріалу і способу змащування деталей передач. Тепловий розрахунок редуктора.
Змащення черв’ячної передачі проектуємо навантаження витків черв’яка на глибину 10...15 мм в масло, залите в картер корпуса, змащення підшипників масляним туманом. Визначаємо орієнтовано необхідну в’язкість змащувального матеріалу по емпіричній формулі:
V50 =
мм2/с
де V1=300 мм2/с – рекомендована в’язкість при V= 1 м/с для черв’ячних передач, V =Vск =4,72 м/с – швидкість проковзування передачі.
По таблиці із стандарту рекомендуєме значення кінематичної в’язкості масла V50 =150 мм2/с.
Вибираємо індустріальне масло ИГП-152 по ТУ 38-101413-78.
Приймаємо об’єм V =4,5 л (0,0045м3) масляної ванни.
Визначаємо глибину ванни (без урахування впливу бобишок під підшипниками):
h =
м
де L' =0,4 м – довжина, B' =0,138 м – ширина ванни.
Тепловий розрахунок редуктора
Тепловий розрахунок редуктора виконаємо за умовою: для цього по ескізній проробці складального креслення редуктора виконуємо його габаритне креслення і вираховуємо площу поверхні тепловіддачі:
A =2Н(L+B)+LB =2·0,555(0,42+0,158)+0,42·0,158=0,708 м2
де Н=0,555 м – висота, L =0,42 м – довжина, B=0,158 м – ширина редуктора.
Визначаємо потужність на черв’яку:
Р1
=
кВт
=3145 Вт
Коефіцієнт тепловіддачі для чавунних корпусів при природному охолодженні приймаємо Кт =12 Вт/м2ºC
Робоча температура масла
tм =tB+
<
[tм] =90ºC.
Додатки
Література:
1. Дунаев П.Ф., Леликов О.П. Детали машин. Курсовое проектирование: Учеб.
Пособие для машиностроит. спец. Техникумов. – М.: Высш.шк., 1984.-336с.
2. Чернилевский Д.В. Детали машин и механизмов. Курсовое проектирование:
Учеб. пособие.-К.: Выша. Шк., 1987.-328с.
Курсовое проектирование деталей машин: Учеб. пособие для учащихся машиностроительных техникумов /С.А.Чернавский, К.Н. Боков, И.М. Чернин и др. – М.: Машиностроение, 1987.-416с.
Дубина А.Г. Маашыностроительные расчеты в среде Exel 97/2000.- СПб.: БХВ- Санкт-Петербург, 2000. – 416с.