Субдомінантсептакорд (sіі7)
Септакорд II ступеня називається, як головний септакорд групи, - субдоминантсептакордом. Його позначення SII7 (в мінорі - sII7).
Інтервальний склад субдомінантсептакорду:
а) в натуральному мажорі - мала терція, чиста квінта і мала септима (тобто мінорний тризвук з малою септимою);
б) в мінорі і гармонічному мажорі - мала терція, зменшена квінта і мала септима (тобто зменшений тризвук з малою септимою):
Обернення SII7. Переваги квінтсекстакорду
Як і всякий інший септакорд, SII7 має три обернення. Найпоширеніший зі всіх чотирьох видів цього акорду - квінтсекстакорд (SII65). Цей акорд об'єднує в собі функціонально споріднені - головні тризвуки субдомінантової групи (S) і секстакорд SII. Тому SII65 - квінтсекстакорд- і отримав назву «субдомінанти з доданою секстою». Його можливе інше позначення: S65 (субдомінантовий квінтсекстакорд).
Приготування субдомінантсептакорду і його обернення
Акорди SII7 вводяться після тонічної або більш простої субдомінантової гармонії, тобто Т, Т6, T64, S, S6, TSVI, в гармонічному з'єднанні (частіше з приготованою септимою), і після SII і SII6 (у тому числі з проходною септимою). Розв’язання SII7 в тризвуки D.
Розв’язання SII7 в домінантовий тризвук відбувається аналогічно до розв’язання D7 в Т:
а) септима ведеться на ступінь вниз;
б) терція ведеться на ступінь вгору, а в основному септакорді частіше на терцію вниз;
в) квінта ведеться на ступінь вниз;
г) основний звук в трьох верхніх голосах залишається на місці, а в басу ведеться стрибком в приму D (квартовий хід). В результаті SII7, SII65 і SII43 розв’язується в основні тризвуки D, а SII2-в D6.
Розв’язання в кадансовий квартсекстакорд.
Будь-який вид SII7, окрім секундакорда, може бути розв’язаний в кадансовий квартсекстакорд. В цьому випадку септима його залишається на місці, утворюючи дисонуючий звук К64 (кварту).
Розв’язання SII7 в Т.
Всі види SII7 можуть бути розв’язані у відповідні види тонічного тризвуку: септима залишається на місці, решта голосів ведеться переважно плавно.
SII7 розв’язується в Т6,
SII65 розв’язується в Т (самий вживаний прийом, особливо в плагальних каденціях),
SII65 розв’язується в Т6,
SII65 розв’язується в Т64 (прохідний),
SІІ43 розв’язується в Т64 (прохідний), рідше в Т.
При різних розв’язаннях SII7 і його оберненнь можливі стрибки на загальних підставах; септима обов'язково ведеться на ступінь вниз або залишається на місці; між крайніми голосами не повинно бути прихованих квінт або октав.
Акорд SII7 з оберненням може бути застосований замість більш простих видів субдомінанти - S і SII, якщо намічений рух заданого голосу відповідає правильному розв’язанню або переходу SII7. В тих випадках, коли основний звук (II ступінь гами) йде в мелодії на вузький інтервал (на секунду, терцію) вниз, акорд II ступеня слід брати без септими (звичайно - SII6), оскільки септакорд тут правильно дозволити не можна.
Перехід SII7 в D7 і його обернення
Акорди SII7 і sII7 дуже часто переходять в доминантсептакорд і його обернення. Норми голосоведення тут наступні: септима і квінта SII7 йдуть поступово вниз, решта двох звуків залишається на місці як загальні звуки обох акордів. При такому голосоведенні SII7 обов'язково переходить в D43 (і навпаки -SІІ43 в D7), а SII65 в D2 (і навпаки SII2 в D65). Якщо в цій послідовності застосовувати D7 в неповному вигляді, то SІІ7 може перейти в неповний D7 стрибком в басі від прими SII7 до прими D7.
SII7 в оборотах з прохідними акордами
Субдомінантсептакорд може бути введений в обороти з прохідними акордами Т, Т64 або TSVI64. Оточення цих акордів може бути однорідне або неоднорідне.
Секундакорд II ступеня
Секундакорд II ступення (SII2) вводиться частіше за все після основного тризвуку SII (прохідна септима в басі) і розв’язується в D6 або D65. Крім того, він нерідко застосовується як допоміжний, в оточенні тонічного тризвуку.
