Тема 3. Світовий ринок товарів і послуг.

1. Міжнародна торгівля товарами

1.1. Суть та показники масштабів міжнародної торгівлі.

1.2. Ціноутворення в міжнародній торгівлі.

2. Міжнародна торгівля послугами

1. Суть та класифікація послуг

2. Особливості міжнародної торгівлі послугами

1. Суть та показники масштабів міжнародної торгівлі.

Важливою складовою міжнародних економічних відносин є міжнародні торговельні відносини між суб’єктами світового господарства в галузі обміну товарами та послугами.

В системі міжнародних торговельних відносин розрізняють зовнішню, міжнародну та світову торгівлю.

Зовнішня торгівля становить собою сукупність експортно-імпортних операцій окремої країни, тобто торгівлю однієї країни з іншими суб’єктами світового господарства.

Міжнародна торгівля – це обмін товарами та послугами між державнооформленими національними господарствами або їх представниками.

Світова торгівля – становить собою сукупність зовнішньої торгівлі країн світової співдружності.

Міжнародна торгівля є однією з найбільш динамічних форм міжнародних економічних відносин. Темпи її зростання на багато вищі, ніж темпи зростання промислового виробництва. Вони відображають загальносвітові тенденції поглиблення поділу праці, спеціалізації та кооперації виробництва, тобто тенденції посилення взаємозалежності країн світової співдружності.

На рівень взаємозалежності роблять вплив такі чинники:

1. територія країни,

2. рівень її економічного розвитку,

3. обсяг внутрішнього ринку,

4. наявність чи відсутність природних ресурсів і т.ін.

Під їх впливом формується структура міжнародної торгівлі.

Як правило, структуру міжнародної торгівлі розглядають з двох точок зору:

1. з точки зору географічного розподілу (географічна структура)

2. з точки зору товарного наповнення (товарна структура).

1. Географічна структура міжнародної торгівлі становить собою розподіл експорту-імпорту між окремими країнами та їх групами, що класифікуються за 1) територіальними або 2) організаційними ознаками.

1. Територіальна географічна структура торгівлі характеризує стан міжнародної торгівлі країн, що належать до великої групи країн (індустріальні країни, країни, що розвиваються), або до однієї з частин світу ( Африки, Азії, Європи ).

2. Організаційна структура характеризує стан міжнародної торгівлі між країнами окремого інтеграційного чи іншого торгово-політичного об’єднання ((країни Європейського союзу, країни СНД, країни АСЕАН) або між країнами, виділеними в окрему групу за тим чи іншим аналітичним критерієм (країни-експортери нафти, країни – чисті боржники ).

Географічна структура міжнародної торгівлі в сучасних умовах включає в себе характеристику експорту-імпорту індустріальних країн з ринковою економікою, країн, з перехідною економікою та країн, що розвиваються, в тому числі країн Латинської Америки, Африки, Західної Азії, Південної та Східної Азії.

Основні обсяги міжнародної торгівлі припадають на розвинуті країни, передусім такі як США, Німеччина, Японія, Франція. Індустріальні країни забезпечують майже 70% вартісного обсягу світового експорту, в той час як на країни з перехідною економікою та країни, що розвиваються, припадає третина світового експорту.

2. В товарній структурі світового експорту майже 75 % припадає на продукцію обробної промисловості і приблизно 25 % - на сировину і продовольчі товари. В рамках продукції обробної промисловості майже 50% припадає на обладнання і транспортні засоби, в рамках сировини і продовольчих товарів найбільші потоки становлять продовольчі товари і напої, мінеральне паливо та інша сировина.

Міжнародна торгівля характеризується системою показників, які відображають різноманітні аспекти функціонування та розвитку торговельних відносин між країнами світової співдружності.

Показники групуються: за напрямами руху товарів, за обсягом, за динамікою і результативністю.

Показники, що характеризують напрям руху товарів:

• експорт та імпорт ;

• реекспорт, тобто вивезення раніше ввезених товарів, які не піддавалися переробленню ;

• реімпорт, тобто ввезення раніше вивезених товарів, які не піддавалися переробленню.

Показники, що характеризують обсяг торгівлі в грошовому вираженні :

• зовнішньоторговий оборот, тобто сукупний обсяг експорту-імпорту за певний період, як правило, за рік;

• фізичний обсяг торгівлі, тобто оцінка експорту й імпорту в постійних цінах в межах одного періоду, як правило, року ;

• генеральна торгівля, тобто вартість зовнішньоторгового обороту і вартість транзитних товарів ;

• спеціальна торгівля, тобто чистий зовнішньоторговий оборот (ввезена або вивезена продукція ).

Показники, що характеризують динаміку розвитку міжнародної торгівлі:

• темпи зростання експорту, які обраховуються за формулою

ТЗЕ = ,

• де ТЗЕ – темпи зростання експорту, ЕЗР – обсяг експорту у звітному році, ЕБР – обсяг експорту у базовому році;

• темпи приросту експорту, які обраховуються за формулою :

ТПЕ = ,

де ТПЕ – темпи приросту експорту, ТЗЕЗР – темпи зростання експорту у звітному році, ТЗЕБР – темпи зростання експорту у базовому році ;

• темпи зростання імпорту, які обраховуються за формулою :

ТЗІ = ,

де ТЗІ – те темпи зростання імпорту, ІЗР – обсяг імпорту у звітному році, ІБР – обсяг імпорту у базовому році ;

• темпи приросту імпорту, які обраховуються за формулою :

,

де ТПІ – темпи приросту імпорту, ТЗІЗР – темпи зростання імпорту у звітному році, ТЗІБР – темпи зростання імпорту у базовому році ;

• темпи зростання зовнішньоторгового обороту, які обраховуються за формулою :

ТЗЗТО = ,

де ТЗЗТО – темпи зростання зовнішньоторгового обороту, ЗТОЗР – обсяг зовнішньоторгового обороту звітного року, ЗТОЗР – обсяг зовнішньоторгового обороту базового року ;

• темпи приросту зовнішньоторгового обороту, які обраховуються за формулою :

ТПЗТО = ,

де ТПЗТО – темпи приросту зовнішньоторгового обороту, ТЗЗТОЗР – темпи зростання зовнішньоторгового обороту у звітному році, ТЗЗТОБР – темпи зростання зовнішньоторгового обороту у базовому році.

Показники, що характеризують результативність міжнародної торгівлі :

• - сальдо торгового балансу, тобто різниця між вартісним обсягом експорту та імпорту товарів окремої країни. Якщо експорт більший імпорту, то сальдо називається позитивним, якщо імпорт більший експорту, то сальдо називається негативним. В Україні у 90-х роках ХХ століття сальдо торгового балансу було негативним ;

• сальдо балансу послуг, тобто різниця між вартістю послуг, які надає дана країна, і вартістю послуг, які вона імпортує. Сальдо балансу послуг також буває позитивним і негативним. В 90-х роках ХХ століття сальдо балансу послуг в Україні було позитивним ;

• сальдо балансу некомерційних операцій, тобто різниця між доходами від інвестицій, грошових переказів, внесків, переміщення грошових коштів за спадщиною, при вирішенні сімейних проблем. Баланс сальдо некомерційних операцій може бути позитивним і негативним ;

• сальдо балансу поточних операцій, тобто сума сальдо торгового балансу, балансу послуг та некомерційних операцій ;

• експорт на душу населення, який обраховується за формулою :

де ЕДН – обсяг експорту на душу населення в даному році, ЕДР – обсяг експорту в даному році, ЧН – чисельність населення в даному році ;

• імпорт на душу населення, який обраховується за формулою :

де ІДН – обсяг імпорту на душу населення в даному році, ІДР – обсяг імпорту в даному році, ЧН – чисельність населення в даному році ;

• зовнішньоторговий оборот на душу населення в даному році, який обраховується за формулою :

ЗТОДН = ,

Де ЗТОДН – обсяг зовнішньоторгового обороту на душу населення, ЗТОДР – обсяг зовнішньоторгового обороту в даному році, ЧН – чисельність населення в даному році ;

• експортна квота, тобто відношення обсягу експорту до валового внутрішнього продукту. Вона обраховується за формулою :

ЕК = х 100%,

де ЕК – експортна квота, ЕДР – обсяг експорту в даному році, ВВП – обсяг валового внутрішнього продукту;

• імпортна квота, тобто відношення обсягу імпорту до ВВП. Вона обраховується за формулою :

ІК = х 100 %,

де ІК – імпортна квота, ІДР – обсяг імпорту в даному році, ВВП – обсяг валового внутрішнього продукту ;

• квота зовнішньоторгового обороту, тобто відношення обсягу зовнішньоторгового обороту до ВВП. Вона обраховується за формулою :

КЗТО = х 100 %,

де КЗТО – квота зовнішньоторгового обороту, ЗТОДР – обсяг зовнішньоторгового обороту в даному році, ВВП – валовий внутрішній продукт.

В економічній літературі види міжнародної торгівлі класифікують за об’єктами, взаємодією суб’єктів та характером регулювання.

За характером об’єкту в міжнародній торгівлі виділяють :

• торгівлю товарами - сировиною, паливом, продовольством, напівфабрикатами, готовими виробами виробничого і невиробничого призначення;

• торгівлю послугами, які в залежності від способу їх доставки споживачам поділяються на : 1) послуги, зв’язані з інвестиціями, тобто банківські, готельні і професійні послуги; 2) послуги, зв’язані з торгівлею, тобто послуги транспорту і страхування; 3) послуги, зв’язані одночасно з інвестиціями і торгівлею, тобто послуги зв’язку, комп’ютерні та інформаційні послуги, особисті, культурні, рекреаційні послуги.

За характером взаємодії суб’єктів міжнародної торгівлі розрізняють :

• традиційну торгівлю, тобто експорт-імпорт товарів і послуг ;

• торгівлю продукцією, що виробляється на основі довготривалої спеціалізації та кооперації виробництва країн-партнерів;

• зустрічну торгівлю, головним чином бартерну, операції з давальницькою сировиною та операції на компенсаційній основі.

За характером регулювання міжнародну торгівлю поділяють на :

• звичайну міжнародну торгівлю, регулювання якої здійснюється у повному обсягу у відповідності з національним законодавством ;

• дискримінаційну міжнародну торгівлю, яка характеризується запровадженими державою обмеженнями на експортно-імпортні операції ;

• преференційну міжнародну торгівлю, при здійсненні якої застосовуються різноманітні пільги ( податкові, митні і т.п. ).

В сучасних умовах у зв’язку із зростанням обсягів зовнішньоторгового обороту склалися два способи торгівлі : торгівля без посередників і торгівля через посередників. Історично першою була торгівля без посередників (безпосередня торгівля), тобто торгівля, здійснювана самими суб’єктами міжнародних торгових відносин. Торгівля через посередників – це торгівля при посередництві фізичних та юридичних осіб.

В міжнародній торговельній практиці використовуються два основні методи: торгівля напряму і торгівля через посередників. Щодо першого методу, то його перевагами є: відсутність комісійних витрат на послуги посереднику, пришвидшення торговельного обороту та скорочення трансакційних видатків. Разом з тим, необхідними умовами успішної торгівлі напряму є ґрунтовне знання партнера, наявність комерційної кваліфікації та досвіду торговельної діяльності.

При торгівлі через посередників значно підвищується оперативність збуту, прискорюється обіг капіталу, оскільки посередники краще обізнані з ринковою кон’юнктурою, мають спеціальну фахову підготовку та розвинуту мережу інфраструктурних служб.

В сучасних умовах розрізняють такі основні види посередників (індивідуальні):

• прості посередники, тобто це фізичні та юридичні особи приватного права, які сприяють пошуку партнерів та заключенню міжнародних господарських контрактів, але які не беруть участі у їх виконанні ;

• повірені посередники – це фізичні та юридичні особи, які реалізують контракти від імені та за рахунок осіб, що їх підписали;

• комісіонери, якими виступають фізичні та юридичні особи, котрі заключають міжнародні господарські контракти від свого імені, але за рахунок продавців та покупців ( комітентів ), які несуть при цьому комерційний ризик ;

• консигнатори – фізичні та юридичні особи, які приймають товари на свої склади, реалізують їх, а нереалізовані повертають їх власникам ;

• агенти – це фізичні та юридичні особи, які здійснюють операції від імені і за рахунок своїх клієнтів, але не підписують міжнародні господарські контракти ;

• збутові посередники – фізичні та юридичні особи, які здійснюють перепродаж товарів від свого імені, надають покупцям послуги сервісного характеру, рекламують продукцію ;

• дилери – це фізичні та юридичні особи, які здійснюють перепродаж товарів довірителів від свого імені і за свій рахунок.

В сучасних умовах поряд з названими видами посередників широкого розвитку набули організаційні форми посередників:

1. Міжнародні товарні біржі становлять собою торговельні установи, де здійснюється продаж товару великими партіями.

2. Міжнародні аукціони становлять собою міжнародні установи, де здійснюється продаж предметів розкоші, дорогоцінних речей тощо. Аукціони поділяються на гласні, негласні, автоматизовані. Гласні аукціони – це такі, на яких покупці відкрито називають свою ціну на товар. Негласні аукціони – це такі, на яких покупці подають умовний сигнал. Автоматизовані аукціони - це такі, де застосовується відповідна техніка і пропозиція покупців висвітлюється на табло.

Міжнародні торги становлять собою купівлю-продаж права на володіння якимсь важливим об’єктом або його будівництво.

За предметом торгівлі тендери можуть бути на поставку товарів, виконання підрядних робіт та комбіновані, що включатимуть у майбутньому як поставку необхідних товарів, так і виконання робіт, надання послуг. Враховуючи, що предметом торгів є, як правило, комплектне обладнання, що потребує й інжинірингових послуг, найпоширенішими за цим критерієм є комбіновані тендери.

Рішення щодо кількості та якісного складу майбутніх учасників тендеру приймає замовник або тендерний комітет, тому доступ до участі в тендері може бути обмеженим. Залежно від рівня свободи доступу до участі в тендерах їх поділяють на два основні типи: відкриті і закриті. Додатковим обмеженням на участь у закритих торгах може бути попередня кваліфікація учасників.

Принципова відмінність між міжнародних товарних бірж і міжнародних аукціонів від міжнародних торгів полягає в тому, що перші організовують продавці, а останні – покупці.